Розрізняють автоматичні установки пожежогасіння, призначені для захисту від пожеж будівель і устаткування (АУПГ) та автоматичні установки виявлення пожеж (АУВП). Всі автоматичні установки гасіння пожеж поділяються наступним чином.
За типом автоматичної установки гасіння пожеж: 1) спринклерні; 2) дренчерні.
За способом гасіння: 1) об'ємні; 2) за площею; 3) локальні.
Дані установки застосовують на особливо небезпечних в пожежному відношенні виробництвах. При цьому розрізняють спринклерні і дренчерні установки.
Спринклерні установки
Спринклерні установки є розгалуженою мережею трубопроводів, постійно заповнених вогнегасним середовищем й розташовані під стелею або під перекриттям будівлі, забезпечені спринклерами (зрошувачами), джерелом води і контрольно-сигнальною апаратурою. Найважливішою частиною установки є спринклери.
Спринклер (англ. sprinkler - розбризкувач) – це зрошувальна головка, що встановлюється на трубопроводах систем водного і пінного пожежогасіння. Забезпечена тепловим замком-клапаном, закритим легкоплавким припоєм. Автоматично починає діяти при підвищенні температури так як сплав, що утримує частині замку, розплавляється, замок розпадається на частини й відкриває вихід вогнегасній речовині. Зазвичай температура плавлення припою складає 72ºС. Розтин хоч би одного спринклера приведе до переміщення води в системі, яка піднімає тарілку клапана в контрольно-сигнальному апараті, в результаті відкривається шлях воді. На рисунку 7.7 показана загальна схема, а на рисунку 7.8 – принципова схема спринклерної установки водяного пожежогасіння.
Рис. 7.7. Загальна схема водяної спринклерної установки
Рис. 7.8. Принципова схема водяної спринклерної установки