• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

У попередньому розділі були розкриті біопсихічні властивості людини, які є важливою складовою у розуміння того, що є людина, яка вона є? Біопсихічні властивості не вичерпують повністю відповіді на ці питання. Людина не лише результат біологічної еволюції, вона живе, функціонує, розвивається, реалізується у со­ціальному середовищі. У процесі взаємодії з ним у людини фор­муються та проявляються психосоціальні властивості, які характеризують її як особистість. Особистість — це характеристи­ка людини як соціальної іс­тоти, яка включена в систему соціальних зв’язків з іншими людьми, пристосувалася до реальності, засвоїла та привласнила її здобутки і реалізує себе.

Біопсихічні та психосоціальні властивості (індивід та особистість) взаємопов’язані. Індивід, який народжується з певним набором біологічних властивостей та фізіологічних механізмів, є основоюстановлення особистості.

Причому саме ця основа така, що забезпечує за відповідних умов саме специфічно людські форми поведінки. Мозок людини зі всіма його деталями до молекулярних процесів включно адаптований до мовних операцій та мислення.

Коли людина народжується, то вона вже володіє досить багатою системою властивостей та механізмів, яка дає змогу оволодіти прямоходінням, координацією рук і ніг, мовою, мисленням тощо. У перші д­ні та тижні дозрівають генетично обумовлені механізми адаптації сен­сорних систем до зовнішніх умов та виконання ними своїх функцій.

Вся система властивостей та механізмів є природною передумовою розвитку (психосоціальних властивостей) особистості, необхідною умовою її формування.

Особливості індивіда мають значення не тільки на початку психічного розвитку особистості. Протягом усього життя ці особливості виконують роль загальної передумови психічного розвитку: біологічна детермінанта дії протягом усього життя людини, хоча в різні періоди ця роль різна.

Функціонування нервової системи складає необхідну передумову розвитку особистості протягом усього життя. Порушення в нервовій системі призводить до збоїв психічної діяльності.

Але з іншого боку сила та слабкість нервових процесів, їх стійкість, рухливість проявляють себе лише на рівні механізму, форми (а не сутності), за допомогою яких реалізується психічна та соціальна активність особистості.

Роль індивідних характеристик у формуванні особистості неоднозначна.

Наприклад, дитина з порушенням опорно-рухового апарату. Значення цієї анатомічної винятковості для розвитку особистості величезне. Дитина бачить свою відмінність, яка впливає на ставлення до неї дітей та виступає певним обмеженням у поведінці. Дитина виключена з дуже багатьох ігор, хореографічних вправ. Як складеться у цих умовах особистість? Остаточної відповіді не існує. Сама по собі ця відмінність, без впливу сім’ї, ставлення соціального оточення не породить комплекс неповноцінності, замкнутість, пасивність, ворожість та заздрість до оточу­ючих чи впевненість у собі, активність, комунікабельність, відкритість, уважність до інших людей.

Не кожний індивід є носієм особистості.

1) Новонароджена дитина ще не є особистістю, вона буде розвиватися у процесі взаємодії з соціальним оточенням, у першу чергу з сім’єю.

2) Діти «мауглі». Це діти, що виросли поза людським суспільством. Відомий випадок з двома індійськими дівчатками, Амалою та Камалою (2 та 8 років), які зростали у стаї вовків. Уперше зіткнувшись з людьми, вони не виявили ніяких особистісних якос­тей, виникнення яких завжди носить соціальний характер. В той же час у них проявлялись біопсихічні властивості, нейродинамічні особливості мозку, органічні потреби, прості емоційні реакції, психофізіологічні функції тощо. Ці характеристики індивіда можуть бути передумовою появи якостей особистості, якщо оточуючим людям пощастить втягти дівчат у взаємодію, у спілкування. Досвід вивчення таких дітей говорить про виключну складність даної проблеми.

3) Люди, які страждають певними органічними ураженнями мозку. Наприклад, ідіоти. Ідіотизм — найбільш темна форма розумового недорозвитку. Відсутня мова, психічні реакції, не формуються елементарні навички.

Основу особистості складає її структура — система властивостей особистості в їх цілісності та взаємозв’язку. Існує декілька поглядів на те, що являє собою внутрішній склад особистості (Б. Г. Ананьєв, В. А. Козаков, К. К. Платонов, С. Л. Рубінштейн, З. Фрейд та інші).

Б. Г. Ананьєв до ознак, що визначають особистісний рівень прояву людини, відносить (рис. 7):

Соціальний статус — положення особистості в системі між­особистісних відносин, яке визначає її права, обов’язки та привілеї.

Суспільна роль — відповідний прийнятим нормам спосіб поведінки людини в залежності від її статусу чи позиції в суспільстві, в системі міжособових стосунків. Виконання людиною ролі залежить від її знань і вмінь знаходитись в даній ролі, від значущості цієї ролі для особи, від прагнення в більшій чи меншій мірі відповідати очікуванням оточуючих.

Соціальна установка — готовність, схильність людини до певного сприйняття та ставлення до соціальної дійсності.

Потреби та мотиви — взаємопов’язана система потреб та мотивів, що спонукають соціальну активність людини.

Когнітивна організація — психологічна система, яка характеризує пізнавальну сферу людини. Індивідуальні особливості пізнавальних психічних процесів, які розвиваються протягом життя (увага, відчуття, сприйняття, мислення, пам’ять, уява).

Емоції та почуття — переживання людиною власного ставлення до предметів, явищ дійсності, до інших людей, до самого себе, що характеризуються відносною стійкістю.

Рис. 7. Схема особистісних характеристик (за Б. Г. Ананьєвим)

Характер — це індивідуальне сполучення стійких психічних особливостей людини, яке обумовлює типовий для неї спосіб поведінки в певних життєвих умовах та обставинах.

Здібності —індивідуальні особливості, які забезпечують успіх у діяльності та легкість оволодіння нею.

Воля — здатність до вибору дій, що пов’язана з доланням внутрішніх та зовнішніх перешкод.

Спрямованість — це сукупність сталих мотивів, що орієнтують поведінку і діяльність особистості, відносно незалежно від конкретних умов. (Потреби, інтереси, прагнення, переконання, ідеали, світогляд).

Основною формою розвитку цих якостей є житєвий шлях особистості у суспільстві, її біографія.

До найважливіших психологічних параметрів особистості належать:

¾ стійкість особистості (відносна сталість її психологічного складу, що дає можливість прогнозування поведінки особис­тості, хоча може спостерігатися і певна пластичність та зміна її проявів);

¾ єдність особистості (тісний зв’язок та взаємозв’язок психічних процесів, станів, властивостей. Особистість розвивається та формується в цілому, і кожна риса має сенс в залежності від її співвідношення з іншими рисами особистості. Наприклад, при поєднанні сміливості з почуттям обов’язку є одна особистість, а при поєднанні з пихатістю, зарозумілістю — інша);

¾ активність особистості (спрямованість на зміни, перетворення оточуючого світу, на розвиток себе);

¾ здатність до саморегуляції (цілеспрямоване планування, побудова та перетворення особистістю власних дій та вчинків у відповідності з особисто значущими цілями. В процесі саморегуляції особа виходить за межі поставлених ззовні цілей і задач, проявляє незалежність від ситуативних впливів середовища, відповідає на зовнішні впливи активно, а не реактивно, опирається не на безпосереднє спонукання, а на спонуку, яка опосередкована метою, має ієрархізовану мотиваційну сферу).

Вивчення та розуміння психосоціальних властивостей є дуже важливим моментом у складанні мозаїки осягнення того, що є людина.

Розводячи поняття індивід та особистість, ми розуміємо, що це є умовний поділ, необхідний для аналізу та глибини розуміння сутнос­ті людини. Насправді, людина — це поняття цілісне і вона завж­ди виступає в єдності біологічного, психічного та соціального.

Література

1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. — М., 1977. — С. 253—274.

2. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. — Ч. 1. — К., 1999. — С. 15; 70—76, 83—104; 107—135; 146—163.

3. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: Основні положення. — К., 1999. — С. 44—64; 126—167.

4. Немов Р. С. Психология: В 3 кн. — М., 1998. — Кн. 1. С. 315—382.

Самостійна робота
з теоретичним матеріалом (СРТМ. 3)

1. Розкрийте взаємозв’язок понять «індивід» та «особистість».

2. Чи справедлива приказка: яким народився — таким і пом­ре? Аргументуйте свою позицію.

3. Назвіть умови, за яких властивості особистості мають най-
яскравіший прояв у повсякденному житті чи в нетипових (екстремальних) ситуаціях.

4. Особистість та її характер; охарактеризуйте сутність, прояви, умови формування.

5. Наведіть приклади класифікації здібностей. Прокоментуйте наведені класифікаційні моделі.

6. Розкрийте основні психологічні параметри особистості. Обґрунтуйте їх значимість для розкриття сутності особистості.

Самостійна робота
з практичних завдань (СРПЗ. 3)

1. Вкажіть, розвитку яких пізнавальних здібностей (мнемічних, мислення, уяви) сприяють наступні навчальні заняття:

а) студентам 2 рази зачитують текст, який потім пропонують відтворити якомога ближче до тексту;

б) вказати на схожість та відмінність американської та європейської системи економічної освіти;

в) скласти план тільки-що прочитаного тексту і письмово викласти його;

г) переказати повідомлення викладача про схожість та відмінність різних типів економічних систем;

д) уявити стан людини:

1) яка дуже розлючена;

2) по відношенню до якої була виявлена агресія;

е) порівняти власні риси характеру та риси характеру друга;

є) за даним описом уявити людей різної конституції: астенічної, пікнічної, атлетичної;

ж) порівняти можливості отримання знань про психологічні особливості людини за методом спостереження та психодіагностичними методами.

2. У наведених характеристиках визначте вольові, інтелектуаль­ні та емоційні риси характеру. Вкажіть їх ознаки.

1) Віка П., 18 років. Любить музику, поезію, природу. Ставиться до всього небайдуже. Прагне вчитися відмінно, але за власними словами, «більш чим треба переживає успіхи та невдачі». Ці особливості характеру особливо проявляються у її стосунках з людьми. Вона не завжди неупереджено оцінює їх. Швидко ображається, завжди насторожена і разом із тим виключно чутлива і добра. Ініціативна. Рішуча, часто імпульсивна. Яскрава, романтична натура, відкрита, довірлива та безпосередня.

2) Віктор С.,18 років. Яскраво виражена ділова спрямованість. Мріє про кар’єру керівника фірми. Багато та наполегливо працює, особливо цікавиться маркетингом. У будь-яку роботу вносить планомірність, точність, акуратність. У конфліктних ситуаціях проявляє твердість, вважає, що важливіше бути правим, ніж комусь подобатись. Віктор — принциповий та вимогливий до себе, наполеглевий.

3) Оля В., 18 років. Основна життєва мета — добитися успіху в житті, бути успішною, вчитися відмінно і у подальшому мріє бути на роботі першою. Планомірно іде до виконання поставленої мети. Завжди розсудлива, «твереза» — все робить усвідомлено та вдумливо. Про неї говорять, що навіть під час виконання вправ з шейпінгу вона зберігає серйозний, «математичний» вираз обличчя. Дуже наполеглива, витримана. Для неї характерні цілеспрямованість, осмислення кожного вчинку.

3. Вкажіть, чи траплялись у Вашому житті ситуації, коли Ви чи Ваші знайомі втрачали над собою контроль. Проаналізуйте можливі причини такої поведінки.

4. Комунікативні та організаційні вміння (інколи їх називають здібностями) — центральні у професіях типу «людина—людина». Ці вміння (здібності) визначають характер міжособових відносин, здатність привабити до себе людей, об’єднати їх, організувати та спрямувати їх діяльність.

За допомогою методики КОС-1 можна визначити наявний рівень розвитку комунікативних та організаторських здібностей у даний період розвитку особистості.

Інструкція: Вам пропонуються запитання, які потребують стверджувальної або заперечної відповіді.

Майте на увазі, що запитання надто короткі і тому не можуть вмістити всіх подробиць. Тому уявіть собі типові ситуації і не замислюйтесь над деталями. Намагайтесь відповідати швидко. Можливо, на деякі запитання Вам буде складно відповісти. Тоді дайте ту відповідь, яку Ви вважаєте більш доцільною з погляду Вашої звич­ної поведінки. Коли Ви даєте відповідь на будь-яке запи­тання, звертайте увагу на перші слова — Ваша відповідь повинна точно узгоджуватися з ними.

ТЕКСТ ОПИТУВАЛЬНИКА КОС-1

1. Много ли у Вас друзей, с которыми Вы постоянно общаетесь?

2. Часто ли Вам удается склонить большинство своих товарищей к принятию ими Вашего мнения?

3. Долго ли Вас беспокоит чувство обиды, причиненной Вам кем-то из Ваших товарищей?

4. Всегда ли Вам трудно ориентироваться в создавшейся критической ситуации?

5. Есть ли у Вас стремление к установлению новых знакомств с различными людьми ?

6. Нравится ли Вам заниматься общественной работой?

7. Верно ли, что Вам приятнее и проще проводить время с книгами или за каким-либо другим занятием, чем с людьми?

8. Если возникли некоторые помехи в осуществлении Ваших намерений, то легко ли Вы отступаете от своих намерений?

9. Легко ли Вы конфликтуете с людьми, которые значительно старше Вас по возрасту?

10. Любите ли Вы придумывать или организовывать со своими товарищами различные игры и развлечения?

11. Трудно ли Вам включиться в новые для Вас компании?

12. Часто ли Вы откладываете на другие дни те дела, которые нужно было бы выполнить сегодня?

13. Легко ли Вам удается устанавливать контакты с незнакомыми людьми?

14. Стремитесь ли Вы добиться, чтобы Ваши товарищи действовали в соответствии с Вашим мнением?

15. Трудно ли Вы осваиваетесь в новом коллективе?

16. Верно ли, что у Вас не бывает конфликтов с товарищами из-за невыполнения ими своих обещаний, обязательств, обязанностей?

17. Стремитесь ли Вы при удобном случае познакомиться и побеседовать с новым человеком?

18. Часто ли в решении важных дел Вы принимаете инициативу на себя?

19. Раздражают ли Вас окружающие люди и хочется ли Вам побыть одному?

20. Правда ли, что Вы очень плохо ориентируетесь в незнакомой для Вас обстановке?

21. Нравится ли Вам постоянно находиться среди людей?

22. Возникает ли у Вас раздражение, если Вам не удается закончить начатое дело?

23. Испытываете ли Вы чувство затруднения, неудобства или стеснения, если приходится проявлять инициативу, чтобы познакомиться с новым человеком?

24. Правда ли, что Вы утомляетесь от частого общения с товарищами?

25. Любите ли Вы участвовать в коллективных играх?

26. Часто ли проявляете инициативу при решении вопросов, затрагивающих интересы Ваших товарищей?

27. Правда ли, что Вы чувствуете себя неуверенно среди мало знакомых Вам людей?

28. Верно ли, что Вы редко стремитесь к доказательству своей правоты?

29. Полагаете ли, что Вам не представляет особого труда внести оживление в малознакомую для Вас компанию?

30. Принимали ли Вы участие в общественной работе в школе (классе)?

31. Стремитесь ли Вы ограничить круг своих знакомых небольшим количеством людей?

32. Верно ли, что Вы не стремитесь отстаивать свое мнение или решение, если оно не было сразу принято Вашими товарищами?

33. Чувствуете ли Вы себя непринужденно, попав в незнакомую для Вас компанию?

34. Охотно ли Вы приступаете к организации различных мероприятий для своих товарищей?

35. Правда ли, что Вы не чувствуете себя достаточно уверенным и спокойным, когда приходится говорить что-либо большой группе людей?

36. Часто ли Вы опаздываете на деловые встречи, свидания?

37. Верно ли, что у Вас много друзей?

38. Часто ли оказываетесь в центре внимания у своих товарищей?

39. Часто ли Вы смущаетесь, чувствуете неловкость при общении с малознакомыми людьми?

40. Правда ли, что Вы не очень уверенно чувствуете себя в окружении большой группы своих товарищей?

ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.
КЛЮЧІ

За кожну відповідь, яка збіглася з ключем, — 1 бал.

2. Підрахувавши кількість відповідей, що збіглися, визначіть оціночний коефіцієнт (K) комунікативних чи організаційних нахилів. K є відношенням кількості відповідей, що збіглися з «ключем» по кожному розділу, до максимум можливої кількості співпадань (20):

де М — кількість відповідей, що збіглися з дешифратором.

Показники коефіцієнтів можуть варіювати від 0 до 1. Показники, що наближаються до значення 1,0, свідчать про високий рівень прояву досліджуваних схильностей і навпаки, ближчі до 0,0 — про низький рівень.

3. Дайте інтерпретацію результатів згідно з табличними оцінками.

Досліджувані, що отримали оцінку «1» (0 = 1), характеризуються вкрай низьким рівнем схильності до комунікативної та організаційної діяльності.

Якщо оцінка — «2» (0 = 2), то розвиток комунікативних і організаційних схильностей знаходиться на рівні нижчому, ніж середній. Такі люди не прагнуть до спілкування, відчувають себе ніяково у новій компанії, колективі, віддають перевагу перебуванню наодинці з собою, обмежують нові знайомства, переживають труднощі у нагромадженні контактів з людьми та у ситуації виступу перед аудиторією. Погано орієнтуються у незнайомій ситуації, тяжко переживають образи. Прояв ініціативи у суспільній діяльності вкрай знижений, у багатьох справах намагаються уникнути прийняття самостійних рішень.

Для тих, хто отримав «3» (0 = 3), характерним є середній рівень прояву комунікативних і організаційних схильностей. Вони прагнуть до контактів з іншими людьми, не обмежують своїх знайомств, відстоюють свою точку зору, планують свою роботу. Одначе «потенціал» цих нахилів не відрізняється сталістю. Тому треба серйозно та послідовно розвивати означені здібності.

Якщо оцінка «4» (0 = 4), то це говорить про високий рівень прояву комунікативних і організаційних схильностей. Такі люди не розгублюються у нових обставинах, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомств, займаються різними видами суспільної діяльності, допомагають близьким людям, друзям, проявляють ініціативу в спілкуванні, з задоволенням організовують суспільні заходи, здатні прийняти самостійне рішення у важкій ситуації. Все це вони роблять не за примусом, а згідно з внутрішнім переконанням.

Групі досліджених, що отримала оцінку «5» (0 = 5), притаманний дуже високий рівень прояву комунікативних і організаційних схильностей. Для них характерна швидка орієнтація в складних ситуаціях, природність поведінки серед нових людей. Також такі люди ініціативні, схильні у будь-якій важливій справі чи наявній непростій ситуації приймати самостійне рішення, відстоювати свою думку і добиватися її прийняття партнерами по взаємодії. Наполегливі у діяльності, котра їх приваблює, самі шукають справи, які б задовольнили їх потребу в комунікативній та організаторській діяльності.

Наскільки важливі досліджувані якості у Вашій професії? Який рівень їх розвитку Ви вважаєте оптимальними для ефективного виконання своїх професійних обов’язків? Проаналізуйте з цих позицій власні результати.

4. Вкажіть 10 ранжованих (1 — найважливіша і т. д.) особливостей, що складають здібності, які, на Вашу думку, характеризують професії (за В. А. Козаковим):

а) менеджера;

б) Вашу фахову професію.

Які з цих особливостей є центральними?

5. Визначіть власні обмеження.

Інструкція. Підготуйте копію таблиці відповідей та використайте її для відповідей. Перед Вами 110 тверджень, які описують певні Ваші можливості. Прочитайте кожне, якщо воно дійсно притаманне Вам, то закресліть відповідний квадрат з номером у таблиці. Якщо твердження не вірне, залишайте клітинку порожньою. Відповідайте послідовно та щиро.

Читайте також:

1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. II. Основні засоби
4. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
5. III. Вправи з початкового положення стоячи.
6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
7. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
8. Артеріальний пульс, основні параметри
9. Банківська система та її основні функції
10. Білорусь. Характеристика положення та господарства країни.
11. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
12. Буддійська філософія і її основні школи

Переглядів: 817