Функціонування нейромережі здійснюється у відповідності з показаним методом часових вікон, зберігаючи значення ширини вікон та кроку зсуву.
Конкретизація підходів до реалізації прогнозування в значній мірі залежить також від особливостей явища, що досліджується.
Однокрокове прогнозування (передбачення)
Задача однокрокового прогнозування зводиться до задачі відображення, коли один вхідний вектор відображається у вихідний (рис. 11).
Рис. 11. Послідовність використання нейромереж для задач передбачення
У випадку однопараметричної задачі передбачення навчальна множина до моменту n, за умови m=3, p=1, s=1, матиме вигляд наведений в таблиці 3.
Таблиця 3
Входи
Вихід
x(t1)
x(t2)
x(t3)
x(t4)
x(t2)
x(t3)
x(t4)
x(t5)
...
...
...
...
x(tn-3)
x(tn-2)
x(tn-1)
x(tn)
В режимі навчання встановлюються коефіцієнти ваг зв'язків, після чого стає можливим перехід до режиму функціонування. Для передбачення на входи нейромережі надходять значення останньої реалізації навчальної множини x(tn-2), x(tn-1), x(tn). На виході формується прогнозована величина x*(tn+1).
Для багатопараметричної задачі передбачення на входи навченої нейромережі подаються вектори x(tn-2), y(tn-2), z(tn-2), x(tn-1), y(tn-1), z(tn-1), x(tn), y(tn), z(tn). На виходи нейромережі надходять передбачені величини x*(tn+1), y*(tn+1), z*(tn+1), які відкладаються у вихідний вектор передбачених даних.
Показаний режим є однокроковим, який працює в режимі відображення (реальний вхід®прогнозований вихід). Передбачення застосовують також для моделювання дискретних послідовностей, що не пов'язані з часом. Враховуючи специфіку часових рядів, такий тип прогнозу не завжди є доцільним, але для певних випадків короткотермінових прогнозів ним можливо скористатись.