• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Політичний устрій Німеччини за Веймарською конституцією.

Конституція Німеччини.

План

Лекція №15

1.Конституція Німеччини.

2. Політичний устрій Німеччини за Веймарською конституцією.

3. Веймарська республіка.

4. «Корпоративна система» в Італії.

Внутрішня нестабільність молодої рес­публіки доповнювалася загрозливим зовнішнім становищем: Британія і, особливо, Франція продовжували розглядати демократичну Німеччину як «небезпечних німців». Зима 1918 - весна 1919 рр. - найтяжчий період у житті приниженої країни, що роздиралася боротьбою за владу між різними угрупованнями. Усе це дуже нагадувало Росію, а самого Ф. Еберта позаочі називали «німецьким Керенським».

Перед новою владою постали дві найважливіші проблеми:

• по-перше, забезпечити мирний перехід від монархічного авторита­ризму до демократичної республіки;

• по-друге, уникнути комуністичної диктатури.

Досягти цього моЖна було лише забезпечивши порядок і законність, відновивши економіку. Оскільки саме соціал-демократична республіка могла протистояти анархії і комунізму, з одного боку, та була при­йнятною для Англії та Франції, з іншого, її підтримали і відверті про­тивники, як-от військові та державні чиновники епохи імперії.

У серпні 1919 р. у м. Веймарі було прийнято конституцію республіки, названу Веймарською. Конституція закладала підґрунтя демократич­ного розвитку федеративної країни, що складалася з 18 федеральних земель. Президентом Німеччини було обрано Ф. Еберта.

Парламент (Рейхстаг)

• Депутати Рейхстагу обиралися громадянами, які досягли 20-річ- ного віку.

• Голосування було таємним; політичні партії здобували в Рейх­стазі таку кількість місць, яка була пропорційною до поданої за них на виборах кількості голосів.

• Пропорційна виборча система практично унеможливлювала здо­буття абсолютної більшості місць у парламенті однією партією, тому в Рейхстазі утворювалися коаліції.

Президент

• За нього виборці голосували окремо.

• Обирався на 7 років.

• Затверджував і міг розпустити уряд.

• Призначав канцлера (голову уряду).

• Наділявся правом розпускати парламент.

• Мав право оголошувати надзвичайний стан у кризові для країни періоди.

• Для захисту основних прав громадян міг зосереджувати в своїх руках величезну владу.

Федеральний уряд

Веймарська конституція закріплювала федеральну систему уряду.

Це означало, що владні повноваження розподілялися між цент­ральним урядом у Берліні та 18 земельними урядами. Наприклад,

уряд у Берліні здійснював контроль над податками і релігією, а зе­мельні уряди - над поліцією, судами і школами.

Основні права і свободи німецьких громадян за Веймарською конституцією

• Гарантувалася особиста свобода. Ніхто не міг бути заарешто­ваний інакше як за вироком суду.

• Усі німці мали право на мирні зібрання і мітинги.

• Усі німці мали право об’єднуватися у спілки і товариства.

• Кожен німець мав свободу слова, читати та поширювати інфор­мацію.

• Гарантувалося право на власність та недоторканність власності.

• Помешкання кожного німця оголошувалося місцем його осо­бистої безпеки. Влада не могла без судового рішення вторгатися в нього.

Читайте також:

1. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
2. Адміністративний устрій
3. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
4. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
5. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
6. Адміністративно-політичний устрій Січі
7. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
10. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
11. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
12. Антитоталітарні демократичні революції у країнах Східної Європи. Розпад Югославії. Об’єднання Німеччини

Переглядів: 3115