Аналіз оборотних активів

Для підприємств актуальним є своєчасна оцінка забезпечення оборотними коштами, визначення реальної потреби в коштах для реалізації операцій, передбачених статутною діяльністю. Таку оцінку можна отримати, проаналізувавши абсолютні та відносні показники забезпечення запасами та їх використання.

Достовірність отриманих показників підтверджується реєстрацією відповідних операцій на рахунках бухгалтерського обліку. В свою чергу, дані бухгалтерського обліку мають оприлюднюватись в формах звітності.

Для підприємств одним з основних звітних документів, який відображає реальні залишки оборотних активів на початок кварталу, є Баланс (Форма №1). Методику визнання запасів в Ф№1 показано в таблиці 4.1. додатка 4, дебіторської заборгованості – в таблиці 4.2 , грошових коштів – в таблиці 4.3. цього ж додатка.

Джерелом інформації для проведення аналізу запасів є, в першу чергу, наступні затверджені форми первинного обліку запасів: М-1 "Журнал обліку вантажів, що надійшли"; М-2 "Довіреність"; М-2а "Акт списання бланків довіреностей"; 3 "Журнал реєстрації довіреностей"; М-4 "Прибутковий ордер"; М-7 "Акт про приймання матеріалів"; М-8,9,28 "Лімітно-забірна картка"; М-14 "Відомість обліку залишків матеріалів на складі"; М-19 "Матеріальний звіт"; М-21 "Інвентаризаційний опис №..."; форма №1-ТН "Товаротранспортна накладна" та інші. Зведена облікова інформація по запасах наводиться в регістрах (журналах-ордерах, відомостях) по рахунках 20,21,22,23,25-28.

Підприємство, насамперед, повинно визначити оптимальну структуру постачання запасів в залежності від потреб, ефективності служб постачання, наявності фінансування.

Джерела надходження запасів можна узагальнити таким чином: централізовані поставки; безоплатні надходження запасів; оприбуткування в результаті демонтажу необоротних активів; оприбуткування надлишків при інвентаризації.

Для того, щоб визначити, якою мірою підприємство забезпечено запасами, необхідно:

- вивчити порядок розрахунку й обґрунтованість договорів про поставку матеріальних ресурсів, умови поставок;

- визначити характер запасів і зміну їх структури;

- перевірити обґрунтованість використання запасів та потребу в них;

- виявити можливості зменшення запасів, потреби в матеріальних ресурсах;

- розробити заходи щодо зниження вартості зайвих запасів.

Планова потребапідприємства в надходженні запасів ресурсіввід постачальників визначається балансовим методом за формулою 7.2 [39]:

, (7.2)

де - планове надходження матеріальних ресурсів від різних джерел.

- планова потреба в запасах для забезпечення господарської діяльності звітного періоду;

- залишки запасів на початок звітного періоду (відповідні рядки Ф№1 “Баланс”);

- норматив залишків на кінець звітного періоду (розрахункова величина з урахуванням залишків запасів на кінець попередніх періодів).

Після перевірки потреби в запасах визначають джерела їх покриття та забезпечення. До внутрішніх джерел забезпечення належить власне виробництво, використання відходів. До зовнішніх зараховують надходження від постачальників за договорами.

Аналіз термінів та обсягів поставок запасів за укладеними договорами пов'язаний з перевіркою залишків відповідних матеріалів на складі. Наявні запаси мають задовольняти потребу підприємства в матеріалах на період інтервалів між поставками.

Забезпеченість виробничими запасами(Зmin) підприємства визначається як співвідношення (формула 7.3):

, (7.3)

де - кількість днів безперебійної діяльності з урахуванням наявних мінімальних залишків запасів (дні);

- добова потреба у виробничих запасах (загальна потреба / 360), тис. грн./день.

За даними Балансу можна визначити зміни в структурі загального обсягу активів з наступним співставленням отриманих результатів джерелами їх формування, з показниками фінансового стану підприємства.

Для характеристики джерел формування запасів за даними обліку використовують кілька показників, що відображають різний рівень охоплення певних видів джерел.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають наступні показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:

• надлишок (+) або недостача (-) власних обігових коштів дорівнює різниці величини власних обігових коштів і величини запасів;

• надлишок (+) або недостача (-) довготермінових джерел формування запасів дорівнює різниці величини довготермінових джерел формування запасів і величини запасів;

• надлишок (+) або недостача (-) загальної величини основних джерел формування запасів дорівнює різниці величини основних джерел формування запасів і величини запасів.

Приклад структурно-динамічного аналізу виробничих запасів запропоновано в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні документи первинного обліку оборотних активів	\|	Структурно-динамічний аналіз виробничих запасів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.