Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






ГРАФІКА

XVII - XVIII ст. стали часом розкві­ту української гравюри та книгодруку­вання.

Найбільшим його центром стала друкарня Києво-Печерської лаври. Там друкувалися твори не лише релі­гійного, а й світського змісту. Початок їм поклали видані 1622 р. ілюстрації до «Віршів на жалосний потреб зацного рицера, Петра Конашевича Сагай­дачного» ректора Київської братської школи Касіяна Саковича. На них зоб­ражено гетьмана Сагайдачного на коні (один із найбільш ранніх портретів в українській гравюрі), сцену «Здобуття Кафи» та запорожця з рушницею.

Видатним гравером початку XVII ст. був майстер Ілля. Спершу він працю­вав у Львові, а 1636 р. на запрошення митрополита Петра Могили переїхав до Києва. Він виконав ілюстрації до Біблії, Великого требника Петра Мо­гили, Києво-Печерського патерика.

З другої половини XVII ст. провід­ною графічною технікою стає гравюра на міді (мідьорит) та інших металах. Вона витісняє поширену в XVI - пер­шій половині XVII ст. гравюру на де­реві (дереворит). Відповідно зміню­ється й художній стиль творів, адже гравюра на металі мала більше можли­востей для передання світлотіньового моделювання форм, відтворення повіт­ряного середовища, особливостей різ­номанітних фактур тощо.

Кращими українськими граверами того часу були Олександр (бл. 1640— 1727) та Леонтій (бл. 1630-1710) Тарасевичі. Вони досконало володіли технікою мідьориту. Обидва навчали­ся в Німеччині. Олександр Тарасевич привіз до Києва колекцію гравюр і малюнків західноєвропейських мит­ців. Як відомо, за ними вдосконалю­вали професійну майстерність лавр­ські художники. О. Тарасевич керу­вав друкарнею Києво-Печерської лав­ри, виконував ілюстрації до книг, ство­рив низку портретів, зокрема пись­менника Лазаря Барановича.

Леонтій Тарасевич працював у Киє­ві та Чернігові. Він автор багатьох ве­ликих та пишних алегоричних компо­зицій, що були характерними для ху­дожньої культури бароко. Найвищим його творчим досягненням вважають видання в 1702 р. «Києво-Печерського патерика», який містить 40 гравюр ви­датного майстра.

Серед творів талановитого гравера Інокентія Щирського (бл. 1650-1714) привертає увагу тезах ректорові Київ­ської академії М. Колачинському. В цьому творі поряд з великою кіль­кістю символів є багато цікавих життє­вих деталей, що дають уявлення про зовнішній вигляд «спудеїв» - учнів академії, про старий будинок академії, що не зберігся до наших днів. На середину XVIII ст. припадає розквіт творчості ще одного яскравого майстра гравюри - Григорія Левицького (бл. 1697-1769), батька славетно­го портретиста Дмитра Левицького. Григорій Левицький досконало володів складною технікою гравюри на міді, з істинним артистизмом виконував тези та ілюстрації до книг.

Українська гравюра кінця XVII-XVIII ст. посідала провідні позиції у Східній Європі, вплинувши на розвиток цього виду мистецтва в усіх сло­в'янських країнах. Саме через неї допетровська Росія знайомилася з набутками європейської образотворчої культури. Гравюра на крок виперед­жувала інші види образотворчого мистецтва в їх еволюційному поступі до реалістичною відображення дій­сності.

Блискуча епоха українського баро­ко завершилася наприкінці XVIII ст. водночас із знищенням російським са­модержавством Запорозької Січі й ук­раїнської державності. В Україні не було навчальних художніх закладів, які б відповідали тогочасним вимогам. Обдарована українська молодь змуше­на була їхати на навчання до Санкт-Петербурга, де було відкрито Акаде­мію мистецтв. Після навчання україн­ські митці часто залишалися в Росії. Наприклад, творчість таких видатних живописців, як Антон Лосенко, Дмит­ро Левицький, Володимир Боровиковський, вважається надбанням саме ро­сійського мистецтва.

 


Читайте також:

  1. Асимптоти графіка функції
  2. Векторна графіка
  3. Вступ. Фонетика і фонологія. Орфоепія. Графіка й орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія.
  4. Графіка
  5. ГРАФІКА
  6. ГРАФІКА
  7. Лекція 12.2 Компютерна графіка. Растрова графіка
  8. Лекція 12.3 Компютерна графіка. Тривимірна графіка
  9. Побудова графіка при впливі на тривалість кількох факторів
  10. Побудова графіка функції.
  11. Побудова п’єзометричного графіка.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЖИВОПИС | Електронний атлас природних ресурсів України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.