• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Заочна мандрівка «відеосалон» ВІДВІДАЙ ХРАМИ УКРАЇНИ

Почуй слово Боже!

Отримай цілющу енергію!

Освяти душу!

Навчись мудрості!

Попроси у Бога, що бажаєш!

Ми з класом недавно їздили в Зарваницю. Це — святе місце в Тернопільській області, де колись об'явилась Божа Матір.

В автобусі ми співали, жартували, милувались пейзажами за вікном. Коли ж побачили Зарваницький храм, одразу посерйознішали.

До нас підійшов гід. Це був брат нашої однокласниці. Він навчається в духовній семінарії.

Ми почали підніматися вгору Хресною дорогою. Навколо буяла свіжа зелень трав, повітря пронизували дивні пахощі весняних квітів.

— Дивись, Катю, — сказала Віра, — ось цвіте медунка і первоцвіт, — давай зробимо невеличкі букетики, щоб покласти до Богородиці, і попросимо в Неї здоров'я для своїх рідних.

Таємничий голос семінариста змусив нас прикипіти від несподіванки на місці.

— Дивіться, діти, — поважно мовив він, — такою дорогою Ісус Христос ішов на Голгофу, щоб страждати за людські гріхи і цим врятувати нас.

Пригрівало сонечко. Ми з Миколою уважно прислухались до розповіді. На душі було так сонячно і спокійно, що ми забули про бешкетування.

Згодом підійшли до Святого джерела, набрали в пригорщі смачної води і вмилися.

Насамкінець вирушили до Зарваницької сільської церкви. На порозі усіх зустрів старенький лагідний священик, який благословив нас та освятив хрестики, образки і медальйончики, які ми купили.

— Ростіть, діти, у святій вірі, будьте добрими християнами, — сказав на прощання панотець.

По дорозі додому ми зупинилися в лісі, аби ще раз на повні груди вдихнути пахощів весни.

— Романе, давай зберемо букетики лісових квітів для наших мам, — запропонував Олег.

Кожен дбайливо тулив квіточку до квіточки і вкладав у букетик частинку освяченої душі.

Для християн усього світу Зарваниця добре відома чудотворною іконою і цілющим джерелом, біля якого з'являлася Божа Матір. Зараз на цьому місці споруджено Зарваницький духовний центр — комплекс церковних споруд з Собором Зарваницької Матері Божої, що належать Українській греко-католицькій церкві.

За народними переказами, початки зародження Зарваниці пов'язуються з появою чудотворної ікони Богоматері. Місцина над Стрипою стала надійним прихистком християнства під час наступу монголів на терени Русі-України. Коли у 1240 році був дощенту зруйнований Київ, уцілілі монахи почали втікати на захід.

Легенда розповідає:

«Один із київських ченців чудом врятувався від ворожих наїзників і опинився на галицькому Поділлі в лісах над рікою Стрипою. Довге скитальство та нестерпний голод так знесилили його, що, умиротворений надією на допомогу Богоматері, чернець заснув. У сні відкрилась перед ним райська місцина: оповита чарівним серпанком долина, погаптована різнобарвними квітами і освітлена дивним сяйвом. В його блиску з'явилася Мати Божа з двома ангелами, які мали в руках білі лілії. Чернець упав перед Пречистою Дівою Марією на коліна. Вона із усміхом подала йому в руки край свого омофора. Пробудившись, побачив чудову долину, оточену віночком густого лісу. Раптом у росяній траві засвітилося джерело чистої води, а над ним спалахнула небесним промінням ікона Пресвятої Діви Марії з малим Ісусом на руках.

Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і примостив у ній ікону Богоматері.

Сюди, почувши про чудо, почали приходити люди і поселятися. З роками у затишному видолинку виросли церква і монастир, селянські обійстя. Так почалася Зарваниця»

Наш древній Острозький край овіяний славою минулих віків. У багатьох випадках історія не зберегла нам імен хоробрих і відважних воїнів, які захищали свою батьківщину, імен тих, хто своїм життям творив історію, продовжував славу Острожчини.

Минали роки, століття, забувались події й імена... І тепер ми з великим інтересом не лише вивчаємо історію рідного міста Острога по документах, які збереглись, але з непереборною цікавістю читаємо легенди про минуле нашого краю.

Легенди органічно увійшли у всі жанри давнього українського письменства, іконопис і малярство, народну свідомість, відбились у народних колядках, щедрівках, лірницьких піснях, баладах, думах, казках та інших жанрах фольклору. Привертають увагу, історичні легенди, які цікаво слухати й читати.

Активним збирачем легенд був колишній випускник Острозької чоловічої гімназії, пізніше – громадянин Польщі Пантелеймон Васильович Юр’єв. Він записав 48 легенд. Його коментарі до легенд є коротким історичним оглядом острозького минулого. П.Юр’єв, буваючи в м. Острозі, спеціально цікавився й записував легенди та перекази з уст острожан.

Зі слів самого автора, острозькі легенди використовувались ним, як зразок своєрідної народної творчості, частково, як історичний матеріал, що характеризує окремих героїв або ж якісь моменти чи події Острозької давнини.

Вічні скарбошукачі

У вежі, на Судовій горі, заховані від людських очей, глибоко в землі лежать незліченні скарби. Раз в рік у підземеллях Вежі чути стукіт і шум із землі, яку розкопують. Це копають скарбошукачі, які багато-багато років назад були засипані під час роботи обвалом. Вони оживають у річницю своєї смерті на кілька годин. Тоді вони намагаються відкопати себе, але це їм не вдається, бо як тільки вони докопуються до поверхні, настає північ і розкопана земля знову осипається та ховає їх.

Цю легенду записали в різний час Перлштейн, Ролле, С.Кардашевич. Їх записи трохи відрізняються від цієї. Ця легенда записана від острозьких старожилів – жителів Красної Гірки, Бельмажа, Нового Містечка.

Криниця з цілющою водою

Розповідають, що в Острозі була криниця на Татарській вулиці – недалеко від Татарської Вежі. Вона була дуже глибока, і вода з неї мала надзвичайні властивості. Зокрема, в давнину робила невразливим для ворожих стріл того, хто напився цієї води. Криниця була засипана в кінці минулого століття. До неї скидали каміння й будівельне сміття з фундаментів єзуїтського колегіуму, а також будинків, які згоріли під час великої острозької пожежі. Води у ній на той час не було.

Можливо воду з цієї криниці наділили чарівними й цілющими властивостями тому, що недалеко від криниці знаходилася єдина на той час аптека єзуїтів. Друга острозька аптека – на ринку старого міста – була зачинена після смерті власника – аптекаря Лаузенца .

Читайте також:

1. V. Постанови Пленуму Верховного Суду України
2. VI. Накази Генерального прокурора України
3. А/. Верховна Рада України.
4. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
5. Аграрні закони України
6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адвокатура України.
9. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
10. Адміністративно-територіальний устрій України
11. Адміністрація Президента України
12. Адреси бібліотек України

Переглядів: 739