Християнське віровчення і культ.

Основні положення християнського учення (догмати), які складають собою ідею християнства, створювалися впродовж ряду сторіч. Вони сформульовані в Біблії і в ухвалах уселенських соборів. Їх сенс викладений в 12 пунктах Символу віра, яка була прийнята на перших соборах в 325 р. і 381 р.

Згідно з Символом віри християни повинні вірити в єдиного Бога, який виступає в трьох особах: Бога-батька, Бога-сина і Бога-духу святого («свята трійця»). Бог-батько розглядається як творець миру видимого (природи і людини) і невидимого (ангели). Богом-сином вважається Ісус Христос з його євангельською біографією. Бог-дух святий походить від Бога-батька, а в католицизмі – і від Бога-сина.

Найважливішим положенням християнства вважається догмат боговтілення, згідно якого Ісус Хрістос, залишившись Богом, став людиною, народившись від діви Марії. Цей догмат покликаний представити християнство як богом дану релігію.

Велика роль відводиться догмату спокутування, згідно якому своїми стражданнями і смертю на хресті Ісус Христос приніс себе в жертву Богу-батькові за гріхи людей – спокутував їх. Тим самим він відкрив людству шлях до «порятунку від влади гріха».

Одне з центральних місць в християнському вченні займає догмат воскресіння Ісуса Христа, який проголошував гарантією майбутнього загального воскресіння людей з мертвих.

Догмат піднесення зобов'язує християн вірити, що після своєї неділі Ісус Христос тілесно піднісся на небо – до Бога-батька, підкресливши нікчемність земного життя в порівнянні з вічністю, яка чекає людину в потойбічному світі.

Багато християнських догматів є інтерпретацією стародавніх східних релігій. Наприклад, віра в безсмертя душі, уявлення про рай і пекло, ідея небесної нагороди за богоугодне життя. Християнство вимагає визнавати догмати абсолютними, непогрішимими істинами, одержаними від Бога. Необхідно вірити в єдину святу, соборну і апостольську церкву, визнавати необхідність хрещення, сподіватися на майбутнє неділя з мертвих, на вічне блаженство після неділі для праведників і вічних мук для грішників. Практично кожна з цих ідей не є породженням самого християнства, а узята з дохристиянських вірувань.

Основу християнського культу складають сім головних обрядів — таїнств. Таїнствами ці культові дії називаються богословами тому, що в них «під видимим чином передається віруючим невидима Божа благодать». Існує сім таїнств: хрещення, миропомазання, причастя (євхаристія), покаяння (сповідь), брак, маслосвяття (соборування), священство.

Таїнство хрещення— символізує ухвалення людини в лоно церкви. Воно здійснюється також і в спогад про те, як і сам Ісус Христос прийняв хрещення в річці Іордан від Іоанна Хрестителя. За допомогою таїнства хрещення, як учать богослови, людині прощається первородний гріх (а якщо хреститься доросла людина, то і гріхи, які він зробив до моменту хрещення): подібно тому, як вода омиває тіло, так і покаяння очищає душу. Саме після здійснення цього таїнства людина стає християнином. За традицією людина в хрещенні одержує ім'я святого, якому присвячений день, в який він народився або хрестився. Таїнство хрещення здійснюють тільки священики, хоча в певних випадках (у разі смертельної небезпеки для нехрещеної людини і відсутності священика) його можуть зробити і миряни, зокрема жінки, при умові, що якщо людина виживе, то священик довершить це таїнство. В давнину це таїнство здійснювалося над дорослими людьми, але згодом, коли християнство стало державною релігією Римської імперії і язичників, перехідних в християнство, більше не залишилося, стали хрестити і дітей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Становлення християнства як самостійної релігії.	\|	Формою виконавчої влади є ієрархічно побудований адміністративний апарат. Вона організаційно єдина, ланки нижчого рівня підпорядковані ланкам вищого рівня.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.