МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Політична культура сучасної УкраїниПолітична культура сучасного українського суспільства характеризується такими основними рисами: 1. Фрагментарність. Ця риса проявляється не тільки в поляризації регіонів, вікових груп населення, але і в рамках особистої свідомості громадян. Так, впевненість людини в необхідності демократичних перетворень часто поєднується з впевненістю, що Україну "спасе" тільки "сильна рука". 2. Існування протиріч між політичним ідеалом (западні демократії) і реальним його утіленням. Це проявляється, наприклад, в опитуваннях громадської думки коли більше половини опитаних повністю або частково погоджуються з тим, що необхідно проявляти інтерес до політичної ситуації в суспільстві з метою розширення особистої участі в управлінні. В той же час багато тих, хто вважає такий інтерес марним, оскільки "влада приймає рішення, які вигідні їй самій". 3. Такі протиріччя знаходять свій прояв в широкому спектрі негативних емоцій по відношенню до політики і її інститутів в українському суспільстві: від тотальної апатії до агресивного протистояння. Аполітичність часто стає громадянською позицією. 4. Матеріальне неблагополуччя широких верств населення, розкіл суспільства на "бідних" і "багатих" призводить до пошуку зовнішніх і внутрішніх "ворогів народу" –груп, винних в тому, що коїться. Часто такий розподіл проходить на основі національної ідеї, мовного питання. 5. Основним, поляризуючим масову свідомість фактором являється орієнтація на Росію чи на Захід (США) як потенціального партнера і еталон економіко-політичного розвитку. Дія цього фактора підтримується невизначеністю зовнішньополітичного курсу України. 6. Політична культура України має яскраво виражені регіональні особливості. Так, в Центральній Україні домінують помірні політичні погляди, нахил до консенсусу в відношеннях з Росією. На Західній Україні домінують радикальні настрої в питаннях мовної політики, відносин з Росією, орієнтація на країни Східної і Західної Європи, в політичному просторі активно представлені партії правого крила. Східна Україна представлена в значній мірі російськомовними українцями і орієнтована на зближення з Росією. Тут більш активно діють комуністична партія і партії лівого крила. 7. Політична культура українського народу на сьогодні ще не є цілісною, бо відсутні окремі компоненти культури, а багато з існуючих мають ще не сформований характер. Багато політико-культурних елементів не відповідають національному характеру, традиціям української нації, тобто політичній культурі властива неорганічність. На формування названих рис політичної культури в Україні впливали такі чинники: - багатовіковий період бездержавності, коли політична діяльність (за винятком певних періодів національного відродження) була відсутня; - розчленування України на території та включення їх до країн з різними культурними і політичними системами, що призвело до побутового, психологічного і політичного відчуження між різними частинами народу; - панування комуністичного режиму, що спричинилося до деформації рис індивідуалізму і прагматизму, формування патерналістських і колективістських цінностей. Сьогодні в Україні складається ситуація, за якої без реформування політичної, правової, економічної і духовно-культурної системи неможливе формування сучасної демократичної політичної культури, неможливе швидке реформування соціальних інститутів. Тому політичні сили реформістського спрямування повинні забезпечувати через засоби масової інформації ідеологічну основу реформ і підготовку управлінської еліти, здатної мислити і діяти в умовах конкурентного середовища. Особливо важливим є завдання формування політичної культури молоді, яке можливе лише за умови здійснення загально громадського виховання, органічного поєднання політичного виховання із моральним і релігійним, із принципом максимального використання можливостей самовиховання молоді. Адже саме молоді властива особлива критичність, загострене відчуття нового, прогресивного, передового. Саме з неї сьогодні формується нова еліта української нації, яка покликана вивести нашу країну на передові позиції сучасної цивілізації. Питання й завдання 1. Охарактеризуйте основні структурні елементи політичної культури. 2. Які основні функції політичної культури? 3. З якою метою в науковий оборот уведене поняття "тип політичної культури"? 4. Які критерії лежать в основі виділення типів політичної культури? 5. Які фактори і як впливають на процес формування й розвитку політичної культури? 6. Визначите основні шляхи формування політичної культури. 7. Охарактеризуйте політичну культуру сучасної України й тенденції її еволюції Рекомендована література 1. Бурдяк В.І. Політична культура країн Європи в контексті інтеграційних процесів. – Чернівці, 2004. 2. Дмитренко М. Особливості сучасної української політичної культури: проблема визначення // Політичний менеджмент. – 2005. – № 5. – С. 134 – 138. 3. Мелешкина Е. Ю., Толпыгина О.А. Политическая культура // Политический процесс: Основные аспекты и способы анализа / 4. Нагорна Л. П. Політична культура українського народу: Історична ретроспектива і сучасні реалії. – К., 1998. 5. Півнева Л. Політична і популярна культура як предмет політологічного аналізу // Політичний менеджмент. – 2006. – № 6. – С. 74 – 81. 6. Піча В. М., Хома Н. М. Політологія: Навчальний посібник. – К.- Л., – 2001. 7. Подмазко Є. Концептуальні основи політичної культури як наукової теорії // Політичний менеджмент. – 2007. – № 7. – С. 108 – 114. 8. Політологія: Підручник / М.І. Панов (керівн. авт. кол.), Л. М. Герасіна, В. С. Журавський та ін. – К., 2005. 9. Хилько М. Політична культура населення України: аналіз розвитку громадянських якостей // Політичний менеджмент. – 2007. – № 1. – С. 115 – 126. Читайте також:
|
||||||||
|