• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМІСТ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ В ДИТЯЧОМУ САДКУ 9 сторінка

Калина звичайна форма «снігова куля» (бульдонеж) відзначає­ться високою декоративністю. її сніжно-білі кулясті суцвіття скла­даються тільки із стерильних квіток, тому плодів не утворюється. Рясно цвіте при достатньому освітленні, до грунту невибаглива. Розмножують калину живцями і відсадками.

Улітку ділянку дитячого садка прикрасять дейції, вейгели, та- волга Бумальда, троянди. Вони цвітуть у червні — липні, в середи­ні ж літа зацвітають гортензії, гібіскуси, будлея.

Дейціяпоходить зі Східної Азії і Північної Америки. Ціниться за рясне і тривале цвітіння.' Це світлолюбна і теплолюбна рослина. До грунтів маловибаглива, але краще цвіте на багатих грунтах. Виведено безліч сортів дейцій. Найбільш розповсюджені — дейція Лемуана, дейція шершава. Розмножують кущ насінням, а сортові види — живцями.

Вейгела(рис. 64). Батьківщина — Східна Азія. Найкрасивіші гібридні сорти вейгели з трубчасто-дзвоникоподібними квітками кармінно-рожевого, малиново-червоного кольору. Вейгела полюб­ляє багатий грунт, сонячне місце зростання. Розмножують рослину досить легко зеленими і здерев'янілими живцями, насінням.

Таволга Бумальда — гарний кущ з тривалим цвітінням, яке по­чинається з червня і триває близько двох місяців. Рожеві, темно- гвоздичні квітки зібрані у щиткоподібні суцвіття. Світлолюбний кущ, який потребує багатого грунту. Розмножують його насінням, діленням куща, живцями.

Троянди мають багато переваг порівняно з іншими кущами: вони цвітуть годі, коли більша частина кущів відцвіла, надзвичай­но приваблива їхня кольорова палітра, краса форм. Кущі троянди потребують сонячного місця зростання, багатих грунтів. Сортові троянди розмножують живцюванням і окуліровкою.

Гортензіїпоходять зі Східної Азії і Північної Америки. В пері­од цвітіння (липень — серпень) дуже красиві. Гортензія волотиста цвіте білими квітами, зібраними у волоті, гортензія деревовидна — щиткоподібними суцвіттями. Розмножують гортензії насінням і живцями.

Гібіск сирійський походить з Китаю, Індії. Має гарні квітки лійкоподібної форми різноманітного забарвлення — білі, червоні, фіолетові. Світлолюбний, невибагливий до грунтів. Розмножують його насінням, живцями, відсадками.

Будлея, або осінній бузок (рис. 65), родом з Китаю. Надзвичай­но гарний кущ у період цвітіння. Його дрібні лілові квітки зібрані у колосоподібні суцвіття, мають сильний приємний аромат. Най­частіше висаджують будлею Давида, яка має найбільшу декора­тивність. Куш світлолюбний і вологолюбний, потребує багатих грунтів. У суворі зими підмерзає, але відростає і цвіте. Розмножу­ють кущ насінням і живцями.

Усі красивоквітучі кущі під час цвітіння дають багатий матері­ал для спостережень за красою, гармонією фарб і форм. Багато з них приваблюють комах, що також важливо у роботі вихователя.

Виткі кущі використовуються при вертикальному озелененні. Вони потребують опори і висаджуються біля стінок, пергол, арок, альтанок. Деякі виткі кущі мають чудове тривале цвітіння, утво­рюючи живий каскад квітів.

У південних та західних районах України можна вирощувати гліцинію. В період цвітіння вона вражає суцвіттями бузкових кві­ток. Рослина тепло- і світлолюбна. Розмножують кущ насінням і живцями.

Прикрасять ділянку клематиси (ломоноси) (рис. 66). Поширені у помірному поясі північної півкулі. Широко розкриті великі квітки різноманітних кольорів, тривале цвітіння куща зроблять приваб­ливим те місце на ділянці, де він посаджений. Клематиси — світло- і вологолюбні рослини, краще ростуть на пухких багатих грунтах, у захищених од вітру або у напівзатінених сонячних місцях (у пів­денних районах). Розмножують кущ насінням, а сортові рослини — діленням куща, живцями, відсадками.

Цікавим декоративним кущем є кампсис (рис. 67), що походить з Північної Америки. Пірчасте темно-зелене листя цієї ліани над­звичайно ефектно прикрашають оригінальні яскраво-оранжеві трубчасто-дзвоникоподібні квітки, зібрані у суцвіття. Куш світло- і теплолюбний. На півночі України може підмерзати, проте пагони, що перезимували, дають буйний ріст і рясне цвітіння. Розмножу­ють кущ насінням, живцями.

Тіньові навіси, перголи можна прикрасити актинідією— ліаною, поширеною на Далекому Сході. Привертають увагу її красиві лист­ки, оригінальні квітки і їстівні плоди з приємним ананасним аро­матом. Для актинідії потрібний поживний, вологий грунт, приті­нення. Добре розмножується насінням і живцями.

Лимонник— ліана, що походить з Далекого Сходу. Добре ви­користати її для озеленення тунелю. Цвіте дрібними білими дух­мяними квітками. Наприкінці літа кущ прикрашають яскраві чер­воні плоди, що мають лікувальні властивості. Розмножують його насінням, поділом куща. Рослина потребує поживного грунту, до­статнього зволоження, притінення.

Рис. 67. Кампсис

Рис.66. Клематис

Виноград амурський (з Далекого Сходу) — ліана, що привер­тає увагу великими листками і плодами (їстівними). Світлолюб­ний, розмножують насінням та живцями.

Виноград дівочий п'ятилистковий (з Північної Америки), під німаючись по опорі, створює яскравий, суцільний килим з листків, які восени набувають жовтогарячих і червоних відтінків. До опори чіпляється за допомогою вусиків. Плоди не їстівні. Тіньовитрива­лий, розмножують його насінням і живцями.

Кірказон (рис. 68) походить з Далекого Сходу, Північної Аме­рики. Це ліана з великими листками і оригінальними квітками. По­требує вологих, поживних грунтів. Розмножують рослину насін­ням і відсадками.

Розмноження дерев і кущів та догляд за ними

Часто асортимент дерев і кущів на ділянках дитячих садків збіднений через труднощі з придбанням посадочного матеріалу. Тож виникає потреба їх виростити. Дерева і кущі можна розмно­жувати насінням. Восени висівають породи, що потребують довгого строку стратифікації (липу, клен гостролистий, ясен); влітку, від­разу ж після збору, висівають насіння тих деревних порід, які швидко втрачають схожість (осику, тополю, клен сріблястий). На­сіння берези можна сіяти по снігу.

Для вирощування красивоквітучих кущів найчастіше використо­вують вегетативне розмноження, при якому рослини зберігають усі особливості сорту. Деякі кущі можна розмножувати тільки вегетативно через відсутність насіння (бульдонеж). В умовах ди­тячого садка доступним способом вегетативного розмноження є розмноження живцями. Зеленими живцями можна розмно­жувати майже всі кущі, а також багато дерев (вербу, катальпу, тополю, ясен, клен сріблястий). Найбільш сприятливий період для укорінення живців— перша половина червня. Брати живець треба зранку, краще у нежаркий день. Живець має бути 8—10 см зав­довжки. Зрізати його слід гострим ножем нижче основи бруньки на 3 мм. Якщо листки великі, для зменшення випаровування вида­ляють одну третину листкової пластинки. Живці висаджують у у пухкий грунт, щільно накривають поліетиленовою плівкою або скляними банками, часто зволожують. На постійне місце переса­джують через 2—3 роки.

Головна умова успішного вирощування дерев і кущів — догляд за ними. Дерева і кущі потребують розпушування грунту, бо ущіль­нення призводить до зменшення в ньому вологи. Одночасно з роз­пушуванням видаляють бур'яни. Для молодих насаджень дерев і кущів особливо важливе значення має поливання в період їхнього інтенсивного росту. Щоб забезпечити нормальну зимівлю в суху осінь, необхідне поливання після листопаду. Підживлення дерев і кущів в умовах дитячого садка проводиться з застосуванням орга­нічних добрив — гною, компосту, торфу.

За потребою слід проводити стрижку живоплотів, обрізання засохлих гілок. Троянди потребують обрізання, укриття на зиму (підгортання).

ГАЗОНИ НА ДІЛЯНЦІ

Газон — це штучний дерновий покрив, який створюється шля­хом посіву і вирощування багаторічних злакових трав. Газони дають змогу підкреслити вертикальні об'єми деревної рослинності, їхній колорит. На трав'яному зеленому килимі рельєфніше виділя­ються рослинні угруповання. Поєднання зелені газону з яскравими фарбами квітів створює гармонічні контрастні сполучення.

Газони мають велике санітарно-гігієнічне значення. Трав'янис­тий килим, що утворюється травами, закріплює грунт і затримує велику кількість пилу; випаровуючи багато води, газонні трави підвищують вологість повітря і створюють прохолоду. Газони є найкращими місцями для ігор дітей.

У дитячому садку створюються звичайні і спортивні газони. Головними якостями звичайного газону є декоративність, міцність, довговічність. В умовах Полісся і Лісостепу газони реко­мендується засівати сумішшю таких лучних трав: костриці черво­ної, райграсу пасовищного, мітлиці звичайної, тонконога, Для сте­пових районів — житняком, пальчаткою кров'яною, пирієм, стоко- лосом.

Для спортивного газону застосовуються спеціальні дренажі, що забезпечують швидкий відтік води. Суміш трав може бути така сама, як і для газону звичайного.

Для влаштування газону слід прибрати будівельне сміття, про­вести вертикальне планування ділянки. Якщо грунт дуже бідний, то завозять поживний з інших місць і ретельно вирівнюють. У грунт вносять добрива. Найкращий строк для посіву — весна, хоч у зв'яз­ку з можливістю поливання в дитячому садку можна засівати газон у будь-яку пору року.

Часто в дитячих садках є місця (сильно затемнені, круті схили), де газонні трави погано ростуть. У таких випадках використовують ґрунтопокривні рослини. У затінених місцях висаджують барвінок, фіалку, плющ звичайний, які добре розмножуються вегетативно. На відкритих схилах добре висадити яловець козацький, кизильник сланкий. Розмножують їх насінням і живцями. Основний догляд за газонами полягає у поливанні, регулярному скошуванні, бороть­бі з бур'янами, поверхневому підживленні (торфом, гноєм), захисті у зимовий період від витоптування, оскільки під льодяними доріж­ками рослини гинуть.

ВЛАШТУВАННЯ КУТКІВ ДИКОРОСЛИХ РОСЛИН

Для організації спостережень за дикорослими рослинами на ділянці дитячого садка створюються кутки лісу і лук. Під час ви­бору місць для їхнього влаштування треба подбати про достатнє освітлення, можливості підходу дітей під час організації спосте­режень.

Фоном для кутка лісу можуть бути кущі ліщини, глоду. Біля них розташовуються папороті, найчастіше — орляк, який добре приживається і прикрашає куток лісу своїми мережаними ваями. Серед кущиків доцільно посадити чорницю (для зони Полісся). Склад трав'янистих рослин може бути досить різноманітний. Під­бирати їх треба так, щоб протягом усього вегетативного періоду була змога показати дітям найбільш характерні лісові рослини.

Так, з ефемероїдів добре приживаються на ділянках дошкіль­них закладів ряст, зірочка жовта, первоцвіт, мати-й-мачуха, проліс­ка, фіалка. Спостереження за ними цікаві не тільки тим, що це перші вісники весни, окраса рідної природи. Ці рослини приваблю­ють перших комах і тим самим дають вихователю не менш цікавий матеріал для спостережень.

З рослин, що цвітуть у травні, цікаві конвалія, вероніка дібров­на. Серед лісових рослин, що цвітуть улітку, доцільно посадити герань криваво-червону, дзвоники, звіробій, іван-чай, суниці. Для спостережень за пізньолітнім цвітінням лісових рослин цікаві цмин пісковий, верес. У куточку лісу можна вкопати пеньок і посадити грибницю опеньків.

Більшість лісових рослин краще виростити з насіння, висіявши його після збору на окремій ділянці, а потім перенести в куток лісу. Папороть і грибницю опеньків треба пересаджувати з ґрун­товим монолітом або субстратом. Куток лісових рослин у посуш­ливу погоду треба поливати. Восени там слід залишати опале листя.

У кутку лучних рослин висаджують найбільш типові і декора­тивні лучні рослини. Зі злаків — тимофіївку, лисохвіст, тонконіг, грястицю; з бобових — конюшину гібридну, або рожеву, конюшину повзучу, мишачий горошок, лядвенець; з лучного різнотрав'я — королицю, смілку, коронарію зозулячу, шавлію лучну, свербіжни­цю. Всіх їх добре розмножувати насінням. Зміст спостережень і розповідей про всі ці дикорослі рослини буде подано в посібнику «Природа України».

КВІТНИКИ НА ДІЛЯНЦІ

Надзвичайно важливо, щоб у пам'яті з дошкільного дитинства залишилися яскраві враження про навколишній світ. Особливої привабливості ділянкам дитячих садків надають декоративні квіт­никові рослини. Вони не тільки прикрашають ділянку, але й дають надзвичайно багатий матеріал для проведення різноманітних спо­стережень, організації праці, виховання дійового ставлення до створення краси. Особливо цінні спостереження естетичного плану, спостереження за повним циклом розвитку рослини від насіння до насіння, за ростом і розвитком рослин залежно від умов середови­ща, за діяльністю комах-запилювачів тощо.

У дитячому садку квітники розташовуються у парадній частині (біля центрального входу), навколо основного приміщення і на групових ділянках. Квітники на групових майданчиках особливо важливо створювати для організації самостійних спостережень дітей.

Форми квітників у дитячому садку можуть бути різноманітни­ми і залежать від наявності площі. Для групових майданчиків най­більш раціональною формою є вузька рабатка, яка дозволяє зруч­но розмістити дітей під час посіву насіння, саджання розсади, догляду за квітником. Привабливою формою влаштування квітни­ків є міксбордери, які можуть мати примхливі форми і гарно впи- суватися у зелений килим газонів. Біля центрального входу гарно виглядатиме стрічковий квітник на фоні партерного газону. Вико­ристовуються й інші форми.

Основною умовою створення квітника в дитячому садку є без­перервність цвітіння, що досягається відповідним підбором одно-, дво- і багаторічних квітникових рослин.

Важливо під час створення квітників ураховувати висоту рос­лин, кольорову гаму.

Переважна більшість квітникових рослин світлолюбна, тому квітники треба розташовувати на добре освітлених ділянках.

Фоновими квітковими рослинами в дитячих садках повинні бути багаторічні рослини. Цінність їх полягає в тому, що вони рано по­чинають розвиватися, створюючи цим передумови для організації праці і спостережень з дітьми. Різноманітність багаторічних рослин дозволяє підібрати їх так, щоб забезпечити безперервність цвітін­ня. Багаторічні

рослини потребують піклування не тільки навесні і влітку, але й восени (укриття примул, монарди, хризантем), а та­кож узимку (бояться витоптування), а це дозволяє вихователю- знайомити дітей з умовами розвитку рослин, формувати уважне, дбайливе ставлення до наших зелених друзів. Цвітіння їх надзви­чайно гарне. Естетичні особливості декоративних квітникових рос­лин, зміст спостережень за ними буде подано у посібнику «Приро­да України» в розділі «Рослини парків і скверів». Тому тут ми обмежуємося питаннями агротехніки вирощування їх.

Розглянемо багаторічні рослини за строками їхнього цвітіння.

Квітень: цвітіння крокусів, рябчика (рис. 69), примул, гіацин­тів, наприкінці місяця — нарцисів, тюльпанів, мускарі.

Крокуси (рис. 70; дикорослі види є в Карпатах, Криму). Роз­множують їх бульбоцибулинами, які висаджують у вересні на 18— 20 см завглибшки на відстані 10—12 см одна від другої. Можна залишати крокуси на одному місці 4—5 років, після чого бульбо­цибулини після відсихання листків викопують, просушують, відді­ляють діток і знову висаджують у вересні.

Примули (дикорослі види ростуть у Криму). У квітництві вико­ристовується багато видів. Добре ростуть на легких, поживних грунтах. Розмножують ці квіти насінням і діленням кущів навесні.

Гіацинт(Мала Азія, Сирія). Цибулини висаджують у вересні — жовтні на 12—15 см завглибшки, на відстані 15—20 см одна від одної. Після цвітіння і відмирання листків цибулини викопують, відділяють діток для розмноження, просушують і зберігають до осіннього висаджування. У Північних районах України цибулини: гіацинтів на зиму треба вкрити листям.

Нарцис (дикорослі види ростуть у Карпатах). Має багато садо­вих форм і сортів. Потребує поживного грунту. Розмножують його- молодими цибулинами і дітками. Цибулини висаджують у вересні на 12—15 см завглибшки на відстані 15—17 см одна від одної. Можна залишати рослину без пересаджування 4—5 років, після: чого потрібно нарцис викопати, відділивши діток.

Тюльпан(дикорослі види ростуть у степовій зоні). Є багато сортів тюльпанів, які різняться за строками цвітіння, формами, квітки, забарвленням тощо. Розмножують його цибулинами, які висаджують у вересні — жовтні у поживний грунт, на 12—18 см завглибшки на відстані 12—14 см між великими цибулинами. На­весні після засихання листків цибулини викопують, просушують,, відділяють діток. Можна залишати цибулини у землі на 2 роки.

Мускарі, або мишачий гіацинт (рис. 71), зустрічається у при­роді України в степовій зоні. Цвіте дрібними темно-синіми дзвони­коподібними квітками, зібраними на невисокому до 15 см заввиш­ки суцвітті. Розмножують його цибулинами, які висаджують у грунт у кінці вересня по 3—4 в одне гніздо, на 4 см завглибшки на відстані між гніздами 5—6 см. Добре зимує і залишається без пересаджування 3—4 роки, утворюючи за цей час велику кількість діток.

Рис. 69. Рябчик Рис. 70. Крокус

Рис. 71 Мускарі Рис. 72. Доронікум

Травень: цвітіння купальниці, аквілегії, доронікуму, дицентри, ірисів, маку східного, півоній.

Купальниця зустрічається в природній флорі України. Добре росте на родючих грунтах у напівзатемнених місцях. Розмножує­ться діленням куща навесні або восени і насінням, яке висівають під зиму.

Аквілегіямає численні садові форми, які одержані в результаті гібридизації. Добре росте на вологих грунтах, у напівзатемнених місцях. Розмножують рослину весняним і осіннім діленням старих кущів або посівом під зиму насіння свіжого збору.

Доронікум (рис. 72) походить з Кавказу. Невибаглива до грун­тів, розмножують рослину діленням куща навесні і восени, а також насінням. Може рости у напівзатінених місцях.

Дицентра(рис. 73) походить з Китаю, Кореї, народна назва — розбите серце. Добре росте у напівзатінених місцях, цвіте близько двох місяців. Розмножується діленням куща, живцями.

Ірис(дикорослі види є скрізь в Україні), Є багато сортів, які різняться кольором, висотою стрілки. Розмножують його діленням кореневищ, які висаджують восени або навесні. Рослина невибаг­лива, але краще росте на добре освітлених місцях з пухким родю­чим- грунтом.

Мак східний (зустрічається у природній флорі Вірменії). Добре росте на сонячних місцях і родючих, легких грунтах. Розмножують його насінням, яке сіють у грунт під зиму або рано навесні.

Півонія(дикорослі види є на півдні України). Є багато сортів, які розрізняються за забарвленням квіток, розмірами, строками цвітіння. Вони добре ростуть на сонячних або напівзатемнених місцях, потребують багатих грунтів. Розмножують півонію поділом старих кущів наприкінці літа або навесні. На одному місці може залишатися до десяти років, після цього її пересаджують з одно­часним поділом куща.

Червень: цвітіння королиць, люпину, лілій, лілійнику, кореоп­сису, дельфінію, монарди, гайлардії, ромашки рожевої, айстри аль­пійської.

Королиці ростуть повсюди в Україні. Великоквіткова королиця полюбляє світле місце, поживний грунт. Розмножують рослину найчастіше поділом куща восени. Якщо своєчасно не ділити кущі, суцвіття стають дрібними.

Ромашка рожева, або кавказька, у дикому стані росте в горах Кавказу. Добре росте на родючих грунтах. Розмножують ромашку насінням, яке висівають у грунт рано навесні або напередодні зими, діленням старих кущів.

Люпинпоходить з Північної Америки. Невибаглива рослина, розмножують її насінням, яке висівають у грунт рано навесні або напередодні зими.

Лілія зустрічається у природній флорі України. Існує багато видів і форм лілій, які вирощують у квітниках: лілія біла, шаф­ранна, тигрова, королівська тощо. Одні починають цвісти у червні (біла, шафранна), інші — у липні (королівська, тигрова). Лілія потребує легкого поживного грунту, напівзатемнених місць. Роз­множують її дітками, лусочками і насінням. Діток відділяють під час викопування старих цибулин восени. Посадку молодих цибу­лин проводять на 5—6 см завглибшки. Висаджені лілії залишають без пересадки протягом 4—5 років.

Лілійник (рис. 74) у дикому стані росте у Сибіру, на Далекому Сході. Добре росте на родючих легких грунтах і в умовах доброго освітлення і напівзатемнених місць. Розмножується поділом коре­невищ восени або навесні.

Кореопсис — невибаглива до грунтів рослина з рясним цвітін­ням. Потребує освітлених місць. Розмножують її насінням, поділом куща.

Дельфіній — у природі зустрічається у Сибіру, на Далекому Сході. Краще розвивається на сонячних місцях, хоча переносить і напівзатемнені місця, потребує поживних грунтів. Розмножують її поділом куща навесні або восени і насінням, яке висівають на­передодні зими або рано навесні.

Монарда (червона рута) — один з різновидів м'яти. Росте на сонячних місцях, потребує легкого поживного грунту. Розмножу­ють її поділом куща навесні або восени.

Гайлардія(батьківщина — Америка). Добре росте на родючих легких грунтах на сонячних місцях. Розмножують її діленням ку­щів і насінням, яке висівають у грунт у травні. Цвітіння починає­ться на другий рік.

Айстра альпійська зустрічається у природній флорі у Карпатах. Добре росте на поживних грунтах, світлолюбна. Розмножується поділом куща восени або навесні і насінням.

У липні починають цвісти рудбекії, флокси волотисті, канни, астильби, функції, гладіолуси.

Рудбекію, різні види якої є невибагливими до грунтів і зволо­ження рослинами, розмножують насінням і поділом куща, яке мож­на робити навесні і восени.

Флокс волотистий — північноамериканська рослина з різнома­нітною кольоровою гамою. Поєднання її у міксбордері з півоніями завдяки тривалому цвітінню створить барвисті плями на ділянці. Флокс добре росте на відкритих сонячних місцях, потребує регу­лярного поливання. Розмножують флокси діленням кущів, а також весняними і літніми живцями. Можна розмножувати їх насінням, яке висівають відразу після збору, оскільки воно швидко втрачає схожість. Кущі флоксів через 3—4 роки треба пересаджувати і ді­лити восени або рано навесні.

Канна (походить з Бразилії) у відкритому грунті не витримує зими. Кореневище зберігається у підвалі. Добре росте на угноєній землі на сонячних місцях. Розмножують її поділом кореневищ, які викопують перед настанням заморозків.

Астильба(рис. 75) походить із Східної Азії. Ціниться завдяки різноманітній кольоровій гамі квіток (білих, кремових, рожевих, червоних різних відтінків) і тіньовитривалості. Розмножується ді­ленням кущів навесні або восени.

Функія(рис. 76) походить з Далекого Сходу. У квітництві використовується багато видів, деякі мають строкате забарвлення листків, різної величини і кольору квітки. Рослина тіньовитривала, хоч краще росте на добре освітлених місцях і поживному грунті. Розмножують її поділом кореневищ навесні або восени.

Гладіолус походить з Південної Африки. Потребує родючого грунту і добре освітлених місць. Розмножують його бульбоцибули­нами і дітками. Відстань між бульбоцибулинами повинна бути 20— 25 см, посадка має бути на 7—12 см завглибшки.

Рис. 75. Астильба Рис. 76. Функія (хоста)

Серпень—пора рясного цвітіння жоржин, геленіумів, багато­річних айстр, хризантем, монтбрецій, яке продовжується у вересні до настання заморозків.

Жоржинапоходить з Центральної Америки. Існує тисячі садо­вих форм і сортів цієї рослини. Потребує родючих грунтів, відкри­тих сонячних або напівзатемнених місць. Розмножують її поділом коренебульб, живцюванням і насінням. Насіння висівають напри­кінці лютого — на початку березня. В грунт висаджують після за­кінчення заморозків. Для живцювання коренебульби наприкінці лютого — на початку березня висаджують у горщики. Зрізані жив­ці 6—7 см завдовжки висаджують для укорінення у горщики, а по­тім переносять у грунт.

Геленіумпоходить з Північної Америки. Привабливі його золо- тисто-жовті, мідно-червоні або коричневі кошики суцвіть. Добре розвивається на родючих грунтах і відкритих сонячних місцях. Розмножують рослину насінням і діленням куща.

Айстра багаторічна, або морозці, як їх називають у народі, по­ходить із Північної Америки, південно-західних районів Європи, Сибіру. Невибагливі рослини, розмножують їх діленням куща, живцями та наеінням, яке висівають на грядки відразу після ви­зрівання.

Хризантемапоходить із Середземномор'я. Існує багато сортів, які розрізняють за висотою, строками цвітіння (ранні, середні, піз­ні). Найбільш рання хризантема зацвітає у липні — серпні. Потре­бує сонячного місця зростання, багатих грунтів. Розмножують її діленням кущів, живцями.

Монтбреція— південноафриканська рослина з мечоподібними листками і жовтогарячими квітками, зібраними у колосоподібне суцвіття. Добре росте на розпушеному родю­чому грунті на сонячних місцях. Розмножують її бульбоцибулинами і насінням. На зиму ба­жано прикривати листям.

У вересні зацвітає пізньоцвіт осінній, ду­же схожий до крокуса весняного формою і кольором. Гарно виглядає під деревами на фоні зеленого газону. Розмножується цибули­нами, дітками.

Дворічні квітникові рослини на перший рік після сівби здебільшого утворюють розетку листків і кілька квіток, а повністю розцвіта­ють і дають насіння лише на другий рік. До них належать братки, незабудки, стокротки, наперстянки (рис. 77), дзвоники, гвоздики ту­рецькі (барбатуси), мальви. Розмножують їх насінням, яке висівають у липні — серпні на спеціальні грядки. Рано восени переносять їх на постійне місце, де вони і зимують. У пів­нічних областях України їх бажано на зиму вкривати тонким шаром листя.

Рис.77. Наперстянка

Досить різноманітні однорічні рослини додадуть квітникам завершеності. їх можна пісаджувати на місце багаторічників, цвітіння яких уже закінчилося (на місце цибулинних рослин — крокусів, тюльпанів тощо); цікаво створювати стрічкові квітники, підби­раючи кольорову гаму з блакитного (агератум), жовтого (чорно­бривці) і червоного (сальвії) кольорів.

До однорічних рослин належать: агератум, алісум, антиринум (ротики), аркотис, айстра, бальзамін, вербена, годеція, гомфрена, гацанія, жоржина (однорічна — «веселі хлоп'ята»), іпомея, запаш­ний горошок, кларкія, календула, кореопсис, космея, левкой, лобе­лія, настурція, петунія, сальвія, тагетес (чорнобривці), цинія (ма­йорці), флокси однорічні. З них алісум, лобелію часто використо­вують як бордюрні рослини, а іпомею, запашний горошок та квасолю багатовікову — для вертикального озеленення.

Однорічні рослини розмножують насінням, яке здебільшого ви­сівають у квітник. Проте, щоб прискорити цвітіння, доцільно з дітьми виростити розсаду у кутку природи, яку вони потім виса­джують у квітники.

Для створення килимових квітників можна використовувати кімнатні рослини: хлорофітум, сеткреазію, колеус, пеларгонію, по­єднання яких дає змогу створити гарну кольорову гаму. Особливо ефективно виглядає поєднання хлорофітуму з сеткреазією, різно­манітних за кольором колеусів.

Під час створення міксбордерів безперервного цвітіння слід враховувати точку огляду. Інколи міксбордер створюють на фоні кущів. Тоді на передньому плані висаджують низькорослі рослини, а на задньому — високі. Якщо ж міксбордер оглядають з усіх сто­рін, слід подбати про те, щоб з усіх точок огляду він сприймався однаково.

У тих місцевостях, де є граніти, вапняки, цікаво влаштувати міксбордер з застосуванням кам'яних брил, які надають квітнику більшої оригінальності.

Догляд за квітниковими декоративними рослинами включає перш за все підготовку грунту. Його, як правило, удобрюють і пе­рекопують восени. Органічні добрива краще вносити у вигляді пе­регною або компосту з розрахунку 6—8 кг/м². Своєчасне поливан­ня, прополювання є складовими догляду, які забезпечать хороший розвиток рослин.

Протягом цілого року квітник — це місце постійних спостере­жень і праці дітей. Навесні — це розглядання і висівання насіння однорічних рослин, спостереження за їхнім розвитком, сходами багаторічних рослин, розвитком дворічних рослин; підживлення їх, розмноження, спостереження за цвітінням, за появою перших комах-запилювачів, висаджування розсади однорічних квітникових рослин.

Читайте також:

1. В цьому полягає механічний (фізичний) зміст похідної.
2. Види та жанри образотворчого мистецтва, методика ознайомлення з ними у початковій школі.
3. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
4. ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ПІД ЧАС ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ
5. Вимоги до змісту контрольної роботи
6. Вимоги щодо змісту та оформлення документів
7. Відображальне відношення і власний зміст релігійного феномену
8. Всі люди є рівними перед Богом. 1 сторінка
9. Всі люди є рівними перед Богом. 2 сторінка
10. Всі люди є рівними перед Богом. 3 сторінка
11. Всі люди є рівними перед Богом. 4 сторінка
12. Всі люди є рівними перед Богом. 5 сторінка

Переглядів: 3636