• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМІСТ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ В ДИТЯЧОМУ САДКУ 10 сторінка

Влітку— поливання, обрізування квіток, що відцвіли (якщо не­має потреби вирощувати насіння), підживлення, прополювання, спостереження за красою цвітіння.

Восени — збирання насіння, обрізування засохлих пагонів, ви­саджування цибулин, пересаджування, розмноження багаторічних рослин, укриття на зиму, спостереження за своєрідністю осіннього цвітіння.

Взимку— спостереження за квітниковими рослинами, що зиму­ють із зеленими листками (братками, стокротками, примулами, білими ліліями). Протягом цілого року квітникові рослини дають багатий матеріал для різноманітних дидактичних ігор дітей, бесід тощо.

ГОРОД НА ДІЛЯНЦІ

З великої кількості рослин, що оточують нас, людина для задо­волення своїх потреб використовує близько 120, а серед найчастіше вживаних — лише 12 видів. Саме тому, що ці рослини задовольня­ють найважливіші потреби людини у продуктах харчування, по­трібно ознайомити дітей з ними, формувати у них інтерес і цінніс­ні орієнтації.

Обов'язковою умовою планування ділянки дошкільного закла­ду є створення городу і саду для ознайомлення дітей з культурни­ми рослинами, формування трудових навичок, інтересу до сільсько­господарської праці. У процесі спостережень і праці, зв'язаної з доглядом за городніми та садовими рослинами, розширюється коло знань дітей, формуються мова і мислення, перші елементи діалек- тико-матеріалістичного світорозуміння. Культурні рослини відзна­чаються красивим цвітінням (кабачки, огірки, картопля і т. ін.), різноманітним за формою і кольором листям. Це створює сприят­ливі передумови для сенсорного і естетичного розвитку дітей. По­сильна праця дітей на городі сприяє фізичному розвитку.

Залежно від розмірів ділянки дошкільного закладу під город відводиться площа з розрахунку 1,5 м² на дитину (оптимальна) і 0,5 м² (мінімальна) площа. Вона повинна добре освітлюватися сон­цем. Залежно від умов ділянки дошкільного закладу город може бути спланований по-різному, проте доцільно витримати такі роз­міри грядок і доріжок:

грядки— 2,5—3 м завдовжки, що дозволяє розмістити по оби­два боки всю групу дітей, і 70—80 см завширшки, що дає змогу дітям дістати до середини грядки під час саджання рослин і догля­ду за ними;

доріжки— 50—60 см завширшки, щоб діти, присівши навпочіп­ки під час розглядання рослин або догляду за ними, не пошкодили ті рослини, які знаходяться на сусідній грядці.

Ширина головної доріжки повинна становити 1 м, що дозволяє використовувати під час підвезення грунту тачки, носилки тощо.

Важливо зробити город привабливим, мальовничим. Плетений тин, декоративні горщики, що насаджені на кілки, колодязь з жу­равлем (встановлена за зрубом бочка з водою не повинна переви­щувати 60—70 см заввишки) — всі ці елементи оформлення разом з квітучими соняшниками, стрункою кукурудзою, розлогими стеб­лами гарбузів створюють національний колорит, мальовничість.

На городі дитячого садка висаджують рослини, що належать до найбільш поширених родин.

До родини Хрестоцвіті належать: редиска, редька, капуста, ріпа. Всі ці рослини холодостійкі, вологолюбні, потребують родю­чого грунту.

До родини Пасльонові — помідори, баклажани, перець, кар­топля. Всі ці рослини люблять тепло, хороше освітлення.

До родини Гарбузові — огірки, гарбузи, кабачки, дині, кавуни. Для розвитку цих рослин потрібні однакові теплові умови.

До родини Зонтичні — морква, петрушка, кріп. В основному це холодостійкі рослини.

До родини Лободові — столові буряки і шпинат.

До родини Бобові — горох, квасоля.

До родини Лілійні — цибуля, часник.

З наведеного переліку рослин зрозуміло, що їх можна поділити на холодостійкі і теплолюбні. До найбільш холодостійких належать горох, петрушка, цибуля, часник, капуста, редька, редис­ка, морква.

До теплолюбних належать огірки, помідори, квасоля, ка­вуни, дині. Знання про потребу рослин у теплі слід враховувати під час визначення строків садіння. Всі городні рослини потребу­ють достатнього освітлення і будуть добре розвиватися лише за цих умов.

Важливою умовою для розвитку городніх рослин є наявність вологи, адже поживні речовини, які є в грунті, рослина засвоює з розчинів.

Однією з основних умов хорошого розвитку рослин є наявність поживного грунту, в якому були б збалансовані основні елементи живлення рослин: азот, фосфор, калій, мікроелементи. Основним фактором підвищення родючості грунту є систематичне внесення гною, торфокомпостів та інших органічних добрив.

На городі дитячого садка вирощують однорічні (горох, помідо­ри, огірки, кабачки, редис), дворічні (морква, буряк, капуста, крім цвітної, петрушка), багаторічні (ревінь, щавель) рослини. Подає­мо коротку характеристику походження, біологічних особливостей та агротехніки рослин, знання про які вихователь зможе викорис­тати у своїй роботі.

Рослини родини Хрестоцвіті

Найчастіше з представників цієї родини на городі дитячого садка вирощують редис та капусту.

Редис— різновид редьки. Це холодостійка світлолюбна росли­на. Від сходів до збирання врожаю проходить 25—ЗО днів. Висіва­ють редис рядком, на відстані 10 см один від одного, а між росли­нами у рядку відстань має бути 4—6 см. Насіння висівається на 1-—2 см завглибшки отже, на один рядок кожній дитині треба дати по 5—6 насінин.

Є багато сортів редису. Найбільш поширені — рожевий з білим кінчиком, Зоря, Рубін, Льодяна бурулька. Доцільно висіяти насін­ня 2—3 сортів, порівняти їх між собою, відмітивши подібність і відмінність коренеплодів. Слід розповісти дітям про корисність ре­дису, в якому міститься багато вітамінів, дати покуштувати приго­товлений з редису салат.

Капуста має багато різновидів. Найбільш розповсюдженою є капуста білокачанна, менше вирощують капусту червону та савой­ську. Досить поширеною є цвітна капуста, брюссельська, броколі, кольрабі.

Капуста — це холодостійка, вологолюбна рослина. Звичайна білокачанна капуста, яку найчастіше висаджують на грядках, утво­рює великі зеленкувато-білі качани. Це гігантська верхівкова брунька.

Насіння на розсаду капусти висівають наприкінці лютого — на початку березня. При появі перших справжніх листочків її пікіру­ють у стаканчики. Через 40—50 днів висаджують у грунт. Відстань між рослинами має становити 50—60 см. Капуста любить поживні грунти. Перед посадкою добре внести у кожну лунку по півстакана попелу.

В умовах дитячого садка цікаво висадити різні види капусти, щоб показати дітям різноманітність цієї рослини. Перед висіван­ням насіння слід порівняти його між собою, а також з редисом, відмітити риси подібності і відмінності, появу сходів, потім перших справжніх листків, порівняти їх. Продовжуючи спостереження на городі після висаджування розсади, слід відзначити, як зав'язую­ться качани, як вони стають тугішими, порівняти листки капусти білокачанної і цвітної тощо. Потрібно познайомити дітей з тим, які страви готують з капусти, розповісти, як її заготовляють на зиму, дати відомості про те, що капуста — лікарська рослина.

Значно менше в Україні поширена ріпа, хоч на городі дитячого садка доцільно виростити кілька екземплярів її, оскільки назва цієї рослини знайома дітям з ранніх років.

Ріпа — холодостійка рослина, і вирощують її в такі самі стро­ки, як і редис. Можна висівати її і влітку, з липня до середини серпня. Посів роблять рядком, на відстані 10—12 см. Під час спо­стережень відмічають ті ж фази розвитку, що і у редису: появу сходів, перших справжніх листків, їхній розвиток, збільшення коре­неплоду. Розповідають, як вживають ріпу у їжу — сирою і паре­ною. По можливості дають покуштувати її.

Рослини родини Пасльонові

Найважливішою рослиною для харчування є картопля. Це ба­гаторічна рослина з родини Пасльонові, але її вирощують як одно­річну бульбоносну. Батьківщина картоплі — Південна Америка (Чилі). У Росію її було завезено на початку XVIII ст.

На зелених стеблах картоплі утворюються квіткові китиці. Після їх відцвітання з зав'язі розвиваються кулясті плоди, подібні до дрібноплідних помідорів. З насіння можна виростити нові рос­лини. Однак це роблять тільки селекціонери, а в усіх інших випад­ках картоплю розмножують лише бульбами або її частинами.

Характерною біологічною особливістю картоплі є те, що вона здатна утворювати підземні стебла — столони. Кінці столонів, роз­виваючись і потовщуючись, перетворюються на бульби.

Картоп­ля — тепло- і вологолюбна рослина. Вегетаційний період у ранньо­стиглих сортів триває 60—80 днів (від садіння до збирання), а у пізньостиглих — 120—150 днів.

Щоб раніше одержати врожай картоплі, кілька бульб можна проростити у кутку природи. Для цього треба взяти середнього розміру бульби (трохи менші курячого яйця) і покласти на освіт­лене місце. Через кілька днів можна показати дітям, що з'явилися зеленуваті проростки. Така картопля швидше розвивається і цвіте. Можна в кутку природи проростити бульби в ящику з пухким по­живним грунтом. Під час пересадки на город слід показати дітям, що на бульбах утворилося коріння і ростки. Висаджують картоп­лю рядками на відстані ЗО см з шириною міжрядь 60 см, на 8— 10 см завглибшки. Коли стебла досягнуть висоти 10—12 см, кар­топлю підгортають, пояснюючи дітям, що за таких умов краще зберігається волога і тепло для розвитку бульб. Підгортання по­вторюють через 2 тижні. При появі квіток у картоплі слід звернути увагу на їхню вишукану форму, різноманітність забарвлення. Потрібно розповісти, що колись картоплю висаджували в садах заради краси, а вже пізніше почали вживати її в їжу. Викопують ранню картоплю після закінчення цвітіння, коли нижнє листя по­чинає жовтіти. Після розглядання викопаних бульб їх відносять на кухню, і того ж дня треба почастувати дітей смаженою картоплею або картопляним пюре.

Тепер налічується дуже багато сортів картоплі. Бажано виса­джувати ранні сорти (Рання рожева), а також середньо- і пізньо­стиглі, наприклад Темп.

Помідор— надзвичайно розповсюджена в Україні культура. Походить з Південної Америки. Цю рослину ще називають томата­ми. Під час введення їх у культуру в XVI ст. в Іспанії і Португалії томати стали називати «золотим яблуком» (рото'сіого), звідси — помідор.

Помідор — світло- і теплолюбна рослина. Найкращою темпера­турою для росту і розвитку помідорів є 20—25 °С. Є багато сортів помідорів, і найдоцільніше скористатися районованими для певної зони сортами. Насіння помідорів зберігає схожість протягом 5— 7 років, але найкраще скористатися минулорічним насінням. Восе­ни треба показати дітям, як треба зібрати це насіння. Для цього слід взяти стиглий помідор, розрізати його надвоє, чайною ложеч­кою вийняти насіння, промити його і просушити на папері.

На початку березня насіння висівають на розсаду. В цей час з дітьми спостерігають за появою сходів, розвитком сім'ядольних і появою перших справжніх листків. Саме в цей час рослини пікіру­ють. Пікірування — це надання рослині більшого обсягу грунту для кращого розвитку. Наприкінці квітня або на початку травня (залежно від природних умов) розсаду помідорів висаджують у грунт рядами з шириною міжрядь 70 і відстанню між рослинами 40 см, глибше, ніж вона росла у горщиках. Помідори потребують розпушування грунту 1—2 рази на місяць на 8—12 см завглибшки, а також після кожного дощу. Слід попередити дітей, що землю на відстані 8—10 см від рослини розпушувати не потрібно, щоб не пошкодити додаткового коріння. Під час відсутності дощів помідо­ри треба поливати водою кімнатної температури просто у лунку, не розбризкуючи на листки. 2—3 рази за літо помідори підгорта­ють. Перше підгортання треба робити через 15—18 днів після виса­джування розсади. Щоб прискорити визрівання плодів і поліпшен­ня їхньої якості, застосовують пасинкування і прищипування верхі­вок рослин.

Спостереження за цвітінням, утворенням і визріванням плодів досить цікаві.

Баклажан ще більш вибагливий до тепла, ніж помідор, і похо­дить з Індії. Оптимальною температурою для його росту і розвитку є 25—ЗО °С. Ось тому вирощують баклажани переважно в півден­них районах України. Насіння баклажанів при температурі 20— 25 °С проростає на 8—10-й день. Як і помідори, баклажани виро­щують з розсади. При спостереженні відзначають подібність будо­ви квіток баклажана до квіток картоплі, помідорів, перцю і від­мінність його від цих рослин за формою, кольором, смаковими властивостями плодів, застосуванням. Плоди баклажанів жарять, тушкують, маринують, роблять з них різні страви.

Перецьпоходить з Центральної і Південної Америки і нале­жить до теплолюбних культур. Є солодкі і гіркі сорти перцю. Ви­саджують перець розсадою, яку вирощують 40—45 днів після появи сходів.

Рослини родини Гарбузові

Це однорічні рослини з виткими лежачими або лазячими стеб­лами. Усі вони теплолюбні рослини.

Батьківщина огірків — Індія. Це однорічна ліана із соковитим ніжним стеблом 50-—80 см завдовжки у ранньостиглих і 200— 250 см — у пізньостиглих і тепличних сортів. Стебла за допомогою вусиків прикріплюються до вертикальних спор і ростуть угору.

Від появи сходів до утворення перших плодів проходить 40— 45 днів. Огірок — однодомна рослина. На одній рослині утворюють­ся чоловічі (їх часто називають пустоцвітами) і жіночі квітки. Біль­ше жіночих утворюється на бічних пагонах. Враховуючи це, і проводять прищипування верхніх пагонів після появи третього листка.

Виведено багато сортів огірків. На ділянці дитячого садка мож­на вирощувати і ранньо- і пізньостиглі, висіваючи насінням (піз­ньостиглі) і розсадою (ранньостиглі) сорти. Насіння огірків збері­гає схожість 6—10 років, але для висівання найкраще використати насіння 2—3-річної давності. Серед сортів, які найчастіше викори­стовують в Україні, є Успіх, Родничок, Ніженський тощо.

Перші огірки доцільно виростити з розсади. Для цього після розглядання насіння вихователь у присутності дітей замочує його. Це роблять так. Беруть бавовняну тканину, змочують її у воді, між двома шарами тканини розміщують насінини, кладуть їх на блюдечко закривають зверху поліетиленовою плівкою і розміщують у теплому місці, стежачи за тим, щоб тканина не пересихала. Час від часу показують дітям, які зміни відбуваються з насінинами, відзначаючи появу паростків. Розповідають дітям, що це маленькі корінці, які швидко ростуть, і тому насінини треба пересадити у грунт. Для цього застосовують горщики з поживним грунтом. Після посадки насінин їх поливають теплою водою і ставлять у достатньо освітлене, тепле місце. У грунт огірки переносять тоді, коли земля добре прогрівається і мине можливість заморозків.

Другий раз можна посадити у відкритий грунт насіння огірків після звільнення грядок від ранньої картоплі або гороху. Найчас­тіше це роблять у другій половині червня. Застосовують стрічкову посадку: відстань між стрічками — 60 см, а насінини кладуть на відстані 10—12 см.

Спостереження за розвитком огірків дуже цікаві. Треба показа­ти дітям, як з'являються перші сім'ядольні листки, як вони збіль­шуються у розмірі, як ростуть перші справжні листки, які вони соковиті, зелені, гарні за формою. З цікавістю діти розглядають вусики, якими стебло чіпляється до опори, золотисто-жовті квітки, на яких роїться багато запилювачів, зелені довгасті плоди, які вони з задоволенням їдять.

Розповсюдженими рослинами на городі дитячого садка є гарбуз і різновид гарбузів — кабачок. Це вибагливі до родючості грунту теплолюбні рослини. Все привабливе у цих чудових рослин: велике, гарно вирізьблене листя, широко розкриті золотисті квітки, довге гнучке стебло. Квітки мають багато пилку і запилюються бджола­ми та іншими комахами. Все це і повинно стати змістом спостере­жень за цими рослинами. Починати вирощувати їх потрібно у кут­ку природи, щоб простежити, як з'являється паросток у замоченої насінини. Висадивши насінину у стаканчики з землею, варто звер­нути увагу дітей, як виходять сім'ядольні листки з землі, як почи­нає рости перший справжній листок. Із встановленням теплих днів у травні рослини переносять у відкритий грунт, де і продовжують спостереження за ними.

На півдні України на городі дитячого садка можна посадити кавуни і дині. Кавун за походженням — африканська рослина. Ди­корослі кавуни і нині широко зустрічаються у пустелі Калахарі. Диня з найдавніших часів культивується в Азії. Тепер виведено велику кількість сортів кавунів і динь. Розсаду обох рослин доціль­но почати вирощувати у квітні у кутку природи. Під час спостере­жень на городі слід відзначити спільні ознаки кавунів і динь — довге стебло, а також відмінні — гарні розсічені листки у кавунів, різне забарвлення плодів тощо.

Рослини родини Зонтичні

Ця родина на городі дитячого садка представлена найчастіше морквою, петрушкою, кропом.

Моркву було введено в культуру у країнах Середземномор'я понад 4000 років тому, і вирощували її спочатку як лікарську рос­лину, а пізніше — як харчову і кормову. Найбільш розповсюджени­ми сортами моркви є Нантська і Шантане, які у побуті часто на­зивають одним словом «каротель». Оскільки це культура холодо­стійка і потребує багато вологи під час проростання насіння і у перший тиждень після появи сходів, висівати її треба рано навесні рядками на 2—3 см завглибшки. Можна застосовувати і передзи­мовий посів, висіваючи насіння перед самими морозами на меншу глибину. Зверху грядку треба замульчувати торфом.

Петрушка, як і морква,— холодостійка, вологолюбна рослина, її можна вирощувати двома способами: з насіння для одержання коренеплодів з листям і для вигонки зелені з коренеплодів. Пет­рушку, призначену для вигонки зелені, зберігають узимку з бадил­лям. Перед посадкою жовте листя обрізають.

І петрушка, і морква — дворічні рослини. У перший рік вони утворюють коренеплід, а на другий рік цвітуть, утворюючи насіння. Старшим дошкільникам цікаво показати квітучі рослини, для чого потрібно коренеплоди проростити у кутку природи, а потім висади- дити на город, де діти і побачать квітучі зонтики і визрівання на­сіння. Цікаві і спостереження за комахами, які прилітають до рос­лин, що цвітуть. Оскільки насіння моркви і петрушки дуже дрібне, перед висіванням його можна змішати з піском для більш рівно­мірного висівання. У процесі розвитку цих культур порівнюють сходи, форму листків, розповідають дітям про значення цих рос­лин у харчуванні людей.

Кріп— розповсюджена ароматна однорічна рослина, холодо­стійка, невибаглива до грунтів. Насіння можна висівати рано на­весні і перед зимою. Зелень можна використовувати у їжу через 20—ЗО днів, а насіння визріває через 90 днів. Кріп висівають кіль­ка разів з квітня до жовтня. Через обмеженість площі у дитячому садку, його можна посіяти разом з картоплею, редискою. Висі­вають його як рядками, так і суцільним способом. З дітьми цікаво спостерігати за повним циклом розвитку кропу, за комахами, яких він приваблює. Інколи на кропі можна побачити гусінь одного з найкрасивіших наших метеликів — махаона.

Діти добре засвоять значення рослин родини Зонтичні, якщо вони будуть використані у харчуванні.

Читайте також:

1. В цьому полягає механічний (фізичний) зміст похідної.
2. Види та жанри образотворчого мистецтва, методика ознайомлення з ними у початковій школі.
3. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
4. ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ПІД ЧАС ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ
5. Вимоги до змісту контрольної роботи
6. Вимоги щодо змісту та оформлення документів
7. Відображальне відношення і власний зміст релігійного феномену
8. Всі люди є рівними перед Богом. 1 сторінка
9. Всі люди є рівними перед Богом. 2 сторінка
10. Всі люди є рівними перед Богом. 3 сторінка
11. Всі люди є рівними перед Богом. 4 сторінка
12. Всі люди є рівними перед Богом. 5 сторінка

Переглядів: 1923