ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗМІСТ РОБОТИ МЕТОДИЧНОГО КАБІНЕТУ (РАЙОННОГО, МІСЬКОГО, ОБЛАСНОГО)

Основні завдання роботи методичних кабінетів полягають:

У підвищенні кваліфікації працівників дитячих садків з методики ознайомлення з природою.

Допомоги дитячим садкам у реалізації завдань програми.

Збиранні і розповсюдженні передового досвіду роботи дитячих садків.

Усі ці завдання спрямовані на поліпшення роботи дитячих садків з розділу ознайомлення з природою.

Важливе значення має підвищення кваліфікації вихователів. Здійснення цього завдання повинно відбуватися в двох напрямках: удосконалення методичної майстерності і підвищення загальнобіо- логічних знань, особливо в плані вивчення природи рідного краю.

Основними формами здійснення підвищення кваліфікації є курси, методичні об'єднання, семінари-практикуми, наради, конференції, виставки.

Курси підвищення кваліфікації організуються при Інститутах підвищення кваліфікації, при районних відділах народної освіти, при кафедрах дошкільної педагогіки педінститутів. Кожні 5 років організується перепідготовка вихователів за всіма розділами програми, включаючи ознайомлення з природою. На курсах читаються лекції працівниками кафедр Інститутів удосконалення, а також запрошуються лектори з інших закладів. Організовуються колективний перегляд і обговорення роботи дитячих садків, які нагромадили кращий досвід. Слухачі курсів обговорюють реферати, в яких висвітлюється кращий досвід роботи. Організуються екскурсії у природничі відділи краєзнавчих музеїв.

Важливе значення у підвищенні кваліфікації відіграють методичні об'єднання дошкільних працівників. Вони організуються за територіальним принципом і об'єднують вихователів за віковими групами. Якщо кількість дошкільних закладів у районі невелика, створюється спільне методичне об'єднання.

Робота методичних об'єднань, як правило, організується на основі дитячих садків, в яких створено кращий досвід (школи передового досвіду). Керівниками методичних об'єднань призначаються найбільш компетентні завідуючі, методисти, які на основі аналізу роботи дитячих садків спільно з методистом району розробляють план роботи методичного об'єднання на рік.

На методичних об'єднаннях заслуховуються лекції, доповіді з кращого досвіду роботи, організовується колективний перегляд і обговорення занять, цільових і повсякденних прогулянок, свят, розваг на природничому матеріалі. Важливо організувати дискусії, стимулювати творчий пошук.

На методичних об'єднаннях можуть використовуватися ділові ігри з метою кращого оволодіння певними уміннями.

Семінари-практикуми, на відміну від методичних об'єднань, не є регулярною формою підвищення кваліфікації. Вони організуються залежно від потреб. Наприклад, якщо аналіз озеленення ділянок дитячих садків дає підстави зробити висновок про їх флористичну збідненість, а рівень знань, умінь вихователів по вирощуванню декоративних квіткових рослин, кущів, дерев, використанню їх у роботі з дітьми недостатній, то потрібно організувати навесні семінар-практикум з декоративного садівництва з залученням спеціалістів. На заняттях семінару проводять практичну роботу по розмноженню багаторічних квіткових рослин, кущів тощо.

Враховуючи, що не у всіх вихователів є достатні знання з природи рідного краю, можна організувати семінар-практикум з вивчення біоценозів водойм, лісу, лук, степів, культурних біоценозів парків, скверів. Найкраще застосовувати для цього екскурсії, які можуть проводитися запрошеними спеціалістами педучилищ, педінститутів. Під час екскурсій необхідно забезпечити професійну спрямованість при розгляданні об'єктів (які об'єкти найбільше можуть зацікавити дітей, яка доступна інформація про них може бути подана дошкільникам).

Наради організуються епізодично, в зв'язку з потребою оперативно інструктувати дошкільних працівників в зв'язку з зміною умов роботи. Наприклад, у зв'язку з різким погіршанням навколишнього середовища під час Чорнобильської катастрофи проводилися наради з інструктажем щодо можливостей спілкування дітей з природою за умов радіоактивного забруднення.

Конференції, а також виставки, які організуються найчастіше одночасно, проводяться напередодні початку навчального року. На них організуються пленарні і секційні засідання. На пленарних засіданнях аналізується робота педагогічних колективів, намічаються завдання на наступний рік. На секціях з різних розділів роботи дитячих садків, у т. ч. ознайомлення з природою, організується обмін кращим досвідом роботи, відбуваються дискусії.

На виставках представляються фотографії обладнання і озеленення ділянок, кутків природи, різних форм роботи з дітьми, по- робки з природних матеріалів, дидактичні настільні ігри тощо.

Усі форми роботи щодо підвищення кваліфікації повинні спрямовуватися на розкриття творчих можливостей вихователів дитячих садків.

Важливим завданням методичного кабінету є допомога дитячим садкам у реалізації завдань програми по ознайомленню з природою. Умови роботи дитячих садків, особливо у великих промислових містах, різні, тому не можна однаково організувати роботу по ознайомленню з природою. Вивчаючи роботу дитячих садків, методист повинен дати кваліфіковані поради.

Основною формою організації допомоги працівникам дитячих садків в їх роботі є консультації. Вони можуть проводитися на місці, коли методист відвідує і вивчає роботу дитячих садків, і в методичному кабінеті.

Для надання консультацій визначають певні дні, години. Проведення консультацій вимагає використання певних матеріалів:

1. Довідкової літератури по кімнатному, декоративному квітництву, акваріумному риборозведенню, визначників рослин, птахів тощо.

2. Методичної літератури з питань ознайомлення з природою.

3. Зразки планів, розробки конспектів проведення занять з використанням різних методів, розробки цільових прогулянок, свят, розваг на природничому матеріалі.

4. Доповіді з кращого досвіду роботи вихователів.

Наявність таких матеріалів допоможе дати кваліфіковані, корисні поради вихователям.

Збирання і розповсюдження кращого досвіду роботи завжди розглядалося як одне з найважливіших завдань роботи методичних кабінетів. К. Д. Ушинський вважав, що теорія стає порожньою, коли не грунтується на узагальненні фактів досвіду. Український педагог В. О. Сухомлинський підкреслював, що досвід спроможний просунути теорію вперед.

Добре поставлена робота методичного кабінету по збиранню і розповсюдженню кращого досвіду роботи сприяє розвитку творчої активності вихователів, заохоченню роботи найкращих колективів дитячих садків через популяризацію їх роботи, висвітлення кращого досвіду на конференціях, публікації на сторінках журналу «Дошкільне виховання» тощо.

До кращого досвіду роботи ставляться такі основні вимоги: він повинен характеризуватися раціональністю шляхів досягнення результату, високою ефективністю. Іншими словами, меншою затратою сил і за коротший час має бути досягнутий результат.

Збирання кращого досвіду починається з вивчення роботи вихователів дитячих садків, вичленення новацій, шляхів досягнень більш високих результатів. Наступний етап — допомога вихователю у розвитку ідей, оформленні досвіду. Третій етап — поширення кращого досвіду. Дитячому садку, де створюється кращий досвід, надається статус опорного. Впровадження досвіду — це глибоке осмислення ідей і творче впровадження в особисту лабораторію кожного. Починається впровадження з педагогічного колективу дитячого садка, де кращий досвід заслуховується на педагогічній раді. Наступний етап — це ознайомлення з кращим досвідом роботи на методичному об'єднанні. Подальше поширення кращого досвіду роботи — це висвітлення його на конференціях дошкільних працівників, на сторінках журналу «Дошкільне виховання», видання методичного посібника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КЕРІВНИЦТВО ЗАВІДУЮЧОГО, МЕТОДИСТА	\|	ІНСПЕКТУВАННЯ РОБОТИ ДИТЯЧИХ САДКІВ З РОЗДІЛУ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.