• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розділ 4. УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТУРИСТИЧНОЇ

ІНДУСТРІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ

4.1. Інформаційні технології в управлінні підприємствами туристичної індустрії

Один із факторів підвищення ефективності технологічних про­цесів розроблення і реалізації туристичного продукту - застосування сучасних IT в управлінській діяльності більшості туристичних під­приємств. Підприємства, які своєчасно усвідомили роль інформаційних ресурсів і переваги IT в організації і веденні туристичного бізнесу та стали використовувати їх в управлінні, не тільки оптимізували вироб­ництво і реалізацію своїх продуктів, але й забезпечили конкурентні переваги, що дозволило їм вижити в умовах кризи.

Упровадження IT у діяльність туристичних підприємств доко­рінним чином змінило процедуру формування, просування і реалізації туристичних послуг. Поява національних і міжнародних систем броню­вання, комп’ютерних мереж Інтернет, електронних баз даних, систем взаєморозрахунків та інших сучасних досягнень у сфері IT сприяло значному збільшенню обсягів наданих туристичних послуг, покращан­ню їх якості, зниженню собівартості, скороченню затрат туристів на пошук і придбання необхідного пакета послуг.

Менеджмент, з одного боку, координує формування і викорис­тання ресурсів підприємства та зовнішнього середовища для досяг­нення своїх цілей, а з другого - забезпечує управління функціональ­ними процесами на підприємстві. Менеджмент суб’єктів туристичної діяльності - це управління ресурсами та функціональними процесами юридичних і фізичних осіб, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги чи здійснюють посередницьку діяльність з метою задоволення потреб як існуючих, так і потенційних клієнтів.

Отже, виходячи з сутності вищевикладених понять, управління суб’єктами туристичної діяльності передбачає здійснення певної сукупності дій, які полягають у виробленні управлінського рішення і доведенні його до виконавців з подальшим виявленням результатів його виконання.

Останнім часом діяльність менеджерів орієнтована на викорис­тання новітніх IT, оскільки організація і реалізація управлінських функцій вимагають радикальних змін як самих технологій управління, так і технічних засобів оброблення інформації, серед яких головне місце посідають персональні комп’ютери.

Вагомі зміни в технології управління туристичними підприєм­ствами під впливом IT зумовлюють необхідність організаційного моделювання шляхом структурування бізнесу та впровадження орга­нізаційних змін.

Гіпердинамічна поведінка споживачів, виникнення нових IT і глобалізація попиту та пропозиції зумовлюють формування різно­манітних ринків, які дуже швидко змінюються. Застосування IT у менеджменті туристичних підприємств повинно враховувати специфіку не тільки функціональних процесів, а і вплив навколишнього середо­вища на управлінську діяльність. Сучасний підхід до управління підприємством основується на інтеграції управлінських технологій та IT. Класики менеджменту дотримуються думки, що автоматизація управління підприємства і впровадження ІС тісно пов’язані з перебудо­вою власне системи управління - оптимізацією організаційної струк­тури, процесів і функцій, а також із змінами мотивації персоналу [42].

4.2. Напрями здійснення реструктуризації підприємств туристичної індустрії

Під впливом IT виникає необхідність у здійсненні реструкту­ризації управління туристичними підприємствами. Реструктуризація - це цілеспрямований процес переведення організації з одного стану в інший, більш сприятливий, який відповідає вимогам конкретного проміжку часу. Це будь-який процес, спрямований на внесення змін в існуючу систему з метою її адаптації до нових умов і вимог, який покликаний забезпечити більш ефективне функціонування як самої системи управління, так і організації в цілому [130].

Безумовно, реструктуризація - комплексний процес, мета якого - забезпечення рентабельності підприємства в умовах нестабільної еко­номічної ситуації, розвиток IT та конкуренції з боку інших суб’єктів господарювання [106]. Отже, організаційні зміни, які будуть здійс­нені, залежать від цілей реструктуризації і від шляхів їх досягнення. Впровадження в діяльність туристичних підприємств новітніх IT - засіб удосконалення розвитку управлінської діяльності. Тобто IT сприяють більш якісному управлінню підприємством, здешевлюють та підвищують ефективність управлінських рішень і таким опосеред­кованим чином сприяють підвищенню конкурентоспроможності. А тому метою реструктуризації є якісна зміна системи управління туристичним підприємством за допомогою IT.

Шляхи здійснення реструктуризації:

♦ автоматизація управління, яка передбачає реалізацію IT у сфері управління при злагодженій роботі управлінського персоналу з використання комплексу технічних засобів;

♦ інтегрована управлінсько-інформаційна система - це цілісне операційне середовище, метою функціонування якого є забезпечення керівництва і персоналу підприємства необхідною актуальною і прав­дивою інформацією про стан підприємства, а також надання можли­вості уповноваженим особам без перешкод здійснювати вплив на рівні виконавців, незважаючи на їх територіальну віддаленість [93].

Процес управління туристичним підприємством характеризу­ється ієрархією рівнів управління і багатофункціональністю. Автома­тизація управління забезпечує:

♦ вищий рівень - інформацією, що ґрунтується на аналізі ринку, кон’юнктури, конкуренції, альтернативних варіантів пошуку стратегії розвитку підприємства;

♦ середній рівень - розв’язання завдань розрахунку планових показників, контролю за їх виконанням;

♦ оперативний рівень - оброблення фактичних результатів діяль­ності в реальному масштабі часу в міру їх виникнення.

Крім того, автоматизовані ІС класифікуються за типом підтримки, яку вони забезпечують підприємству [51]. Як результат, усі системи поділяються на:

а) системи першого класу - обробляють інформацію, що генеру­ється та використовується в ділових операціях, і поділяються на:

- системи оброблення операцій, які можуть проводитися спосо­бами пакетного оброблення даних або в режимі реального часу;

- автоматизовані системи управління технологічними процесами;

- системи співробітництва на підприємстві, що використовують комп’ютерні мережі для забезпечення координації, зв’язку та спів­робітництва між відділами, робочими групами, спеціалістами, які беруть участь у процесі. Співробітництво здійснюється за допомогою різноманітних мережевих ресурсів таких як електронна та голосова пошта; аудіо-, відеоконференції; програмні засоби управління; системи автоматизації документообороту та ін.;

б) системи другого класу - надають допомогу менеджерам у прийнятті рішень:

- інформаційні менеджерські системи - системи забезпечення менеджменту, що виробляють заздалегідь визначені звіти, надають дані про результати вжитих заходів періодично або на запит;

- системи підтримки прийняття рішень - використовують моделі прийняття рішень, базу даних і особисті міркування в кожному конк­ретному випадку для здійснення аналітичного процесу прийняття певного рішення;

- управлінські ІС - це системи з додатковими можливостями для управління такими як аналіз даних, використання засобів підтримки прийняття рішень, інструментарію підвищення особистої продуктив­ності.

Таким чином, результатом автоматизації управлінських процесів підприємства є своєрідний синергетичний ефект, який отримує колектив від використання IT і який проявляється, перш за все, в можливості отримувати необхідну для прийняття рішень інформацію за рахунок створення на підприємстві інтегрованої управлінсько-інформаційної системи.

На практиці можна виділити декілька зацікавлених груп, від яких залежить прийняття рішення у сфері IT:

• вище керівництво, яке повинно управляти IT як стратегічним потенціалом підприємства;

• спеціалісти, які здійснюють пошук системних рішень для оптимізації спеціальних функціональних завдань;

• менеджери продуктових підрозділів (менеджери з напрямів), які використовують IT для здійснення виробничих завдань;

• менеджери функціональних підрозділів (бухгалтерії, фінансового відділу та ін.);

• постачальники IT, які повинні пропонувати послуги відповідно до проблемних установок своїх замовників;

• власний інформаційно-технологічний підрозділ (якщо він перед­бачений організаційною структурою підприємства).

При застосуванні IT необхідно визначити їх роль в управлінні суб’єктами туристичної діяльності. Можна виділити три аспекти IT:

а) забезпечення виробничого процесу (автоматизація виробництва: бронювання, завантаження рейсів, готелів, формування турів і т. д.);

б) інтегральна складова частини продукту;

в) організаційний інструмент для створення віртуальних форм підприємства.

Роль IT в управлінні залежить від розміру підприємства, розгалуже­ності його організаційної структури, обсягів продажу, здійснюваних на підприємстві процесів. На практиці розрізняють системи початко­вого, середнього рівнів та вищого класу.

Системи початкового рівня широко розповсюджені серед невели­ких за розміром підприємств і характеризуються тим, що охоплюють обмежене коло бізнес-процесів підприємства. Програмні продукти цього рівня можуть значно відрізнятись один від одного за цільовим призначенням.

Наприклад, автоматизація таких працемістких дій менеджера туристичної фірми як оброблення великих масивів інформації для формування сезонних цін турпакета та завантаження рейсів. Програми, які існують на інформаційному ринку, дають можливість синхроні­зувати зміни сезонів у готелях і дати виїздів/вильотів транспортних засобів, собівартість усіх видів послуг турпакета (які можуть нара­ховуватися «за день», «за добу» або «разові»), врахувати всі знижки до послуг і надбавки до пакета цих послуг і т. д. Тобто існуючі програми автоматизують розрахунок пакетних цін і формують чотири види прайс-звітів, кожний з яких найбільш зручний для певних технологічних операцій. Таким чином, туристичне підприємство може автоматизувати тільки окремі найскладніші операції.

Системи середнього рівня передбачають упровадження про­грамних продуктів з більш широкими можливостями, ніж системи початкового рівня. На практиці застосовуються програмні продукти для автоматизації широкого кола потреб підприємства, до яких належать підсистеми: бухгалтерського обліку, управління виробництвом, плану­вання, маркетингу та ін. Незважаючи на спроможність таких систем вести облік практично за всіма напрямами діяльності підприємства, деякі підсистеми реалізовані в них у досить обмеженому вигляді. Крім того, як засвідчили результати досліджень, суб’єкти туристичної діяльності дуже часто використовують для автоматизації вищезазна­чених підсистем програмні продукти різних компаній, що вимагає додаткових затрат часу і коштів на забезпечення можливості їх взаємодії.

Системи вищого класу забезпечують планування та управління всіма ресурсами підприємства, що, як правило, вимагає певної реорганізації його діяльності.

Незалежно від специфіки діяльності, турагенту і туроператору необхідна автоматизація таких операцій: облік заявок і клієнтів у базі даних,. можливість друкування всього пакета документів, які нада­ються клієнтам і надсилаються партнерам; для туроператора - облік і контроль квот, завантаження рейсів, друкування прайсів, он-лайн- бронювання, зв’язки з турагентським софтом, зв’язок з бухгалтерською програмою. Програмні комплекси, які застосовуються в діяльності туристичних підприємств повинні максимально автоматизувати всі процеси і ліквідувати невиробничі витрати (див. рис. 4.1).

Рис. 4.1. Програмні комплекси автоматизації процесів

у діяльності туристичних підприємств

Робота туроператора зводиться до розроблення пропозицій, представлення свого продукту на ринку й оброблення замовлень. Забезпечити її ефективність можливо шляхом автоматизації цих процесів, їх суміщення і налагодження зв’язку між ними, тобто у разі перенесення такої роботи в Інтернет. Практика свідчить, що найкра­щий варіант - це коли вся інформація про туристичний продукт зберігається на сервері в Інтернеті. На сервері встановлюється про­грамне забезпечення і розміщується сайт фірми з різними рівнями доступу для туроператора, турагентств, туристів і для сторони, що приймає. Сайт працює в реальному режимі часу. Надати необхідне програмне забезпечення можуть існуючі на ринку IT пошуково- інформаційні системи, які також забезпечують організацію офісу турагентства в Інтернеті. Турагентству надається готовий сервіс, який дозволяє транслювати на сайт пропозиції тих туроператорів, з якими воно співпрацює, і надавати тури по тих країнах, на яких воно спеціа­лізується. Агентство отримує сайт, в якому інформація змінюється автоматично в режимі реального часу. Це дозволяє агентству органі­зовувати на своєму сайті великий торговельний майданчик і сконцентруватися на роботі з туристами.

4.3. Спеціалізовані прикладні програмні продукти

У діяльності підприємств виділяють п’ять груп функціональних процесів, які є об’єктом менеджменту:

• виробництво;

• маркетинг;

• фінанси;

• кадри;

• облік і аналіз господарської діяльності (екаунтинг).

Застосування IT при здійсненні цих процесів забезпечить якісне

управління підприємством.

На практиці підприємства можуть автоматизувати як окремі функціональні процеси, так і діяльність підприємства в цілому. Різно­манітність програмних продуктів можна умовно поділити на туропера- торські, турагентські, універсальні, для інших суб’єктів туристичної діяльності.

Найбільш поширеними програмними продуктами серед вітчиз­няних суб’єктів туристичної діяльності є: TurWin MultiPro, «Само- Typ», «Само-турагент», «Мастер-Тур», «Typ-клієнт», «Тур-менеджер LIGHT», «Парус-Турагентство», «Парус-Готель», «Парус-Ресторан», BS Integrator, Epitome Enterprise Solutions, OPERA Enterprise Solution, Hotel 3 та ін. Функціональні можливості вищезазначених систем надано в дод. Д. 1.1.

Розглянуті в додатку системи автоматизації управління суб’єк­тами туристичної діяльності забезпечують організацію управлінських процесів і умов операційної діяльності на підприємстві шляхом об’єднання існуючих операцій і окремих пакетів прикладних програм в єдиний інтегрований процес.

На практиці туристичні підприємства можуть здійснювати і поступову автоматизацію окремих функціональних груп процесів.

Так, специфіка виробничих процесів туристичних підприємств полягає в проектуванні маршрутів і турів.

Перелік робіт зі створення туру включає [86]:

• дослідження ринку потенційного попиту;

• пошук партнерів-постачальників товарів та послуг;

• перевірку наявності послуг та встановлення адекватності інфор­мації, що надійшла раніше;

• підготування договорів (контрактів) про співробітництво з поста­чальниками та реалізаторами турпродукту;

• інформаційно-методичне забезпечення туру (складання програм перебування; інформаційних листів; калькуляції; паспорта туристичного маршруту і т. д.).

Значне зростання кількості пропозицій від туроператорів по всіх популярних напрямах відпочинку викликало появу і розвиток пошукових систем по турах. Ці системи упорядковують і системати­зують інформацію, поєднують усі складові туру та зручні для пошуку турів за різними комбінаціями параметрів.

Разом з тим, при підборі туру туристичне агентство може використовувати електронні каталоги готелів світу на CD-дисках, що економить час находження в Інтернеті і трафік. Електронні каталоги, як правило, представляють практично всі готелі популярних турис­тичних країн світу. Кожний готель має розгорнутий опис, зокрема про місце розташування, номери, послуги тощо та представлений фото­графіями. За допомогою спеціального програмного забезпечення є можливість порівнювати і вибирати готелі залежно від послуг, які вони пропонують. Застосування таких технологій менеджерами туристичних агентств має ряд переваг:

• економія часу;

• швидкий підбір готелю за наявністю певних послуг;

• економія коштів (відсутність плати за трафік);

• можливість порівнювати готелі за послугами (всіма або вибраними);

» імідж фірми (демонстрація готелів з логотипом фірми);

• підвищення рівня обслуговування клієнтів.

Прикладні програмні продукти, що використовують суб’єкти туристичної діяльності, поділяють на стандартні та спеціальні, і забез­печують:

• накопичення даних в єдиній ІС;

• оперативне оброблення і передання цих даних;

• стандартні технологічні прийоми для виконання тих чи інших операцій;

• суттєве зменшення часу на прийняття рішень [96].

Більшість туристичних підприємств у своїй діяльності викорис­товують як стандартне (як правило, пакети фірми Microsoft: Word, Excel, PowerPoint, Outlook), так і спеціальне (розробляється для авто­матизації розв’язання конкретних вузькоспеціалізованих завдань туристичного бізнесу) програмне забезпечення. Застосування спеціального програмного забезпечення може здійснюватися шляхом:

• окремих програм (або модулів) - Tour Anketa, Tour Pilot та ін.;

• типових програмних комплексів - TurWin MultiPro, «Само-Typ», «Само-турагент», «Мастер-Тур» та ін.

Для успішного функціонування на ринку туристичні підприєм­ства здійснюють маркетингову діяльність, яка останнім часом усе більше автоматизується (див. рис. 4.2).

На інформаційному ринку існують різноманітні програмні про­дукти для комп’ютеризації маркетингової діяльності, що спрямовані на процес автоматизації накопичення результатів опитування, планування й розроблення маркетингової стратегії.

У діяльності туристичних підприємств застосовується система автоматизації маркетингової роботи з діловими партнерами Traval Partner - 2000, яка розв’язує такі завдання:

• забезпечення створення і ведення єдиної бази даних партнерів шляхом реєстрації загальних відомостей і контактних даних, опису їх діяльності і взаємовідносин із туристичною фірмою;

• реєструє різноманітні акції (рекламні кампанії);

• здійснює відбір партнерів для розсилання повідомлень, організа­цію і реєстрацію багаторазової розсипки повідомлень різними способами;

• проводить аналіз результатів рекламно-маркетингової роботи шляхом формування різних звітів і довідок за різними партнерами, повідомленнями, рекламними кампаніями.

Останнім часом суб’єкти туристичної діяльності активно засто­совують систему «Парус-Менеджмент» і «Маркетинг» як інструмент, що дозволяє реалізовувати стратегію, орієнтовану на клієнта, авто­матизуючи роботу відділу продажів (менеджерів за напрямами), маркетингу, сервісу, реклами, а також інших відділів, які взаємодіють з клієнтами.

Поширеним у практичній діяльності є модуль «БС Маркетинг» системи BS Integrator, який дає можливість автоматизувати ведення справ з контрагентами, організацію заходів, розрахунок і контроль ключових показників продажу. Його використання дозволяє застосо­вувати індивідуальний підхід до кожного клієнта, відслідковуючи і накопичуючи всю інформацію про нього; аналізувати потреби спожи­вачів і свої можливості; планувати рекламні кампанії; проводити анкетування, аналіз ринку. Наявність елементів стратегічного планування, SWOT-аналізу сприяють ефективному управлінню внутрішнім і зовнішнім середовищем підприємства.

Рис. 4.2. Функціональна структура інформаційної маркетингової системи

Ефективність управління туристичними підприємствами залежить від своєчасно проведеного аналізу фінансової діяльності з метою виявлення проблем та перспектив подальшого розвитку. Програмні продукти, які використовують туристичні підприємства, представлені двома системами: для фінансового аналізу і для оцінювання інвестицій.

Програмні продукти для автоматизації фінансового аналізу дозволяють отримати дані про загальний фінансовий стан підприєм­ства, включаючи оцінювання окремих показників фінансової діяль­ності. Найбільш відомими на українському інформаційному ринку є система BS Integrator, яка містить відповідний модуль «БС Фінанси», та програма «Фінансовий аналіз» фірми «Інфо-Софт».

Для аналізу ефективності інвестиційних вкладень і комплексного порівняльного аналізу об’єктів капіталовкладень найбільш широко використовуються програмні продукти: Project Expert, «Альт-Інвест».

Вихідні дані для проведення фінансового аналізу - бухгалтер­ська звітність і звітність про результати господарської діяльності туристичних підприємств. Автоматизація бухгалтерського обліку дозволяє оперативно виявляти проблемні місця, вчасно їх ліквідовувати, надавати дані для розв’язання аналітичних завдань підприємства.

Для ефективного управління підприємством і оцінювання витрат необхідно, щоб усі бухгалтерські операції були проведені у режимі реального часу, що сприяє більш чіткій роботі всіх служб і посилює людський фактор. Тобто потрібен перехід до електронної бухгалтерії, що дозволить спростити і прискорити розрахунки з урахуванням руху фінансів, створити нові умови для розвитку підприємства і динаміч­ного аналізу стану ринку. Більшість існуючих програм дозволяють автоматизувати бухгалтерські операції, враховуючи зміни в україн­ському законодавстві та формах обліку і звітності (див. рис. 4.3).

Одні з основних ресурсів суб’єктів туристичної діяльності - трудові ресурси. Систему правил і норм, які приводять трудові ресурси у відповідність до стратегії підприємства, визначає термін «кадрова політика» [116]. Таким чином, операції по роботі з кадрами повинні бути узгоджені з цілями і завданнями підприємства.

Рис. 4.3. Автоматизація бухгалтерського обліку туристичного підприємства

Застосування сучасних IT для здійснення управлінських операцій передбачає також автоматизацію процесу управління персоналом, тобто підбір, атестацію, навчання, просування і розвиток персоналу, скла­дання штатного розпису, планування потреби у трудових ресурсах, підвищення кваліфікації, забезпечення ефективної системи мотивації праці, оцінювання кадрового потенціалу і т. д. Усі завдання управління персоналом повинні знайти своє відображення в ІС, що створюється на підприємстві з метою підвищення ефективності управлінських функцій. Прикладом автоматизації загальних завдань управління персоналом можуть бути модулі «Парус-Персонал», «Парус-Заробітна плата» системи «Парус 7». Вищезазначені модулі дозволяють форму­вати і друкувати різноманітні кадрові звіти, такі як штатний розпис, звіт із праці, про використання робочого часу, звіти з отримання заробітної плати тощо.

Система обліку праці і заробітної плати посідає одне із важливих місць у системі управління підприємством, тому в комплексній системі BS Integrator також передбачено модуль «БС Персонал», який, окрім повного кадрового обліку, виконує розрахунок заробітної плати на основі алгоритмів. Система легко адаптується до найбільш вигідної підприємству схеми оплати праці. Функціональність модуля дозволяє автоматизувати кадровий документооборот, ведення календаря і табелювання робочого часу. У модулі передбачена функція для орга­нізації добору персоналу та автоматизації всього документообороту підприємства.

На ринку IT реалізуються програмні продукти, які автомати­зують основні групи операцій туристичних підприємств. Серед них програма «Туристичний офіс», розроблена фірмою «Туристичні технології» в 1995 р. для автоматизації діяльності туристичних агентств і туроператорів. Програмний продукт включає три основні модулі:

• туристичний;

• фінансовий;

• управління документооборотом і зовнішніми зв’язками.

Туристичний модуль реалізує такі функції:

• ведення довідника;

• внесення в довідники цін, наданих партнерами;

• підготування індивідуальних і групових турів;

• продаж турів;

• контроль за обсягами продажу;

• оформлення договорів, ваучерів, анкет для посольств, формування різноманітних списків за певними шаблонами.

Фінансовий модуль поєднує можливості бухгалтерського обліку й аналізу господарської діяльності та здійснює:

• настроювання на особливості бухгалтерського обліку підприємства;

• введення первинних бухгалтерських документів;

• складання звітів за певний період;

• контроль взаєморозрахунків;

• аналіз і контроль за фінансовим станом підприємства;

• отримання інформації про туристичну діяльність;

• готівкові і безготівкові рахунки;

• аналіз завантаження маршрутів;

• рентабельність туристичних напрямів і окремих дестинацій і т. д.

Модуль управління документооборотом і зовнішніми зв’язками

передбачає: зберігання, передання, редагування документів та їх під­готування до відправлення споживачу по факсу або модему, а також обмін інформацією між агентствами, центральним офісом і відділом продажу.

У створенні, просуванні і реалізації туристичного продукту беруть участь безліч учасників туристичного ринку. А тому зростають потреби підприємств у спільних інтегрованих інструментальних засобах доступу до інформації. Крім того, кожне підприємство повинно забезпечити легкий і швидкий доступ до всіх корпоративних, даних і здійснити інтеграцію корпоративних додатків.

Автоматизація процесу управління інформацією забезпечує якісно новий підхід до прийняття управлінських рішень.

4.4. Типи реакцій організаційної структури управління підприємством туристичної індустрії на інформаційні технології організації

Розвиток IT і їх упровадження у сферу туризму вносить зміни в систему управління підприємством і створює передумови для пере­ходу її в нову якість. Досить складне завдання — перепроектування організаційної структури управління туристичним підприємством, оскільки саме цей елемент системи найбільш консервативний.

Реструктуризація - це поетапний спосіб покращання фінансово- економічного становища підприємства шляхом зміни його організа­ційної структури [106].

При впровадженні IT керівники підприємств можуть вибрати одну з двох основних концепцій, яка відповідатиме цілі реструктуризації. Перша - орієнтується на існуючу структуру підприємства, IT присто­совується до організаційної структури і відбувається лише модерні­зація методів роботи. Друга - орієнтується на майбутню структуру підприємства і передбачає її раціоналізацію. Організаційна структура при цьому модернізується таким чином, щоб IT дала найбільший ефект і сприяла розробленню нових, раніше економічно не доцільних зв’язків [10].

Реструктуризація насамперед повинна бути спрямована на реалі­зацію другої концепції через модифікацію організаційної структури управління туристичним підприємством.

Проблема перепроектування організаційних структур управління пов’язана з використанням узагальненої моделі як сукупності струк­турної, функціональної та інформаційної моделей, які забезпечують аналіз і вироблення обгрунтованого рішення щодо модифікації структури.

Структурна модель передбачає вивчення зовнішнього впливу та аналіз структури взаємовідносин з іншими об’єктами і системами (вищими організаціями, громадськими структурами тощо). Виділяється два типи координації взаємовідносин:

• вертикальний, який має ієрархічну структуру підпорядкованості. Вищі організації, взаємовідносини з якими необхідно враховувати в процесі побудови або внесення змін в організаційну структуру управління підприємством - це Міністерство культури і туризму України; Комітет з питань молодіжної політики, фізкультури, спорту і туризму при Кабі­неті Міністрів України; Національна рада з туризму; Державна служба туризму і курортів; управління готельного господарства, туризму та курортів державних адміністрацій областей, міст Києва, Севастополя, Автономної Республіки Крим і т. д.;

• горизонтальний, що відповідає за міжгрупові та міжособистісні відносини.

Функціональна модель дає можливість на основі попереднього визначення цілей функціонування і завдань, які належать до компе­тентності відповідних елементів структури, бути визначальною в розробленні посадових інструкцій елементів системи.

Інформаційна модель дозволяє виявити локальні завдання і визначити структуру інформаційних потоків і потребу в них при розв’язанні різноманітних завдань. Ця модель дозволяє визначити ступінь доступу до конкретної інформації різних елементів структури, тобто окремих працівників і колективів. Координацію дій щодо надходження інформації, її обміну та забезпечення доступу до неї у межах компетентності групи або окремих працівників у сучасних умовах здійснюється за допомогою новітніх IT.

• виробнича - виявляється у здійсненні спеціалізації, мінімізації чисельності працівників підприємства і підвищенні продуктивності їхньої праці, ефективному використанні виробничого потенціалу, зниженні витрат і децентралізації оперативних рішень. На перших етапах переходу від традиційних форм здійснення виробничих опера­цій до їх комп’ютеризації відбувалося послаблення ролі людського фактора. Оскільки, на думку керівників підприємств, застосування IT, які дозволили уніфікувати і суттєво прискорити виконання трудомістких процесів, надавало можливість збільшити обсяги робіт, закріплених за одним працівником. Така ситуація спричинила масове скорочення персоналу. Однак із розвитком ринкової економіки, посиленням конкуренції, збільшенням обсягів внутрішньої і зовнішньої інформа­ції та з інших об’єктивних причин виникла необхідність повернутися до попередньої чисельності працівників, а в деяких випадках навіть до розширення штату за рахунок організації нових підрозділів, служб, посад. Використання спеціалізованих програмних продуктів та інших видів IT менеджерами туристичних підприємств дозволяє швидко з урахуванням інтересів клієнтів сформувати та реалізувати тур, що підвищує продуктивність їхньої праці і підприємства в цілому. Тому виробнича реакція організаційної структури на застосування IT пов’язана, в першу чергу, з підвищенням продуктивності та децентралізацією оперативних рішень;

• конкурентна - пов’язана з оптимізацією прибутків, об’єднанням виробничо-збутових ланок, реакцією на попит, інтеграцією. Основною посадою, в функціональні обов’язки якої входить прийом і обслугову­вання туристів за різними напрямами, формування та реалізація туру, є менеджер з напряму. Одним із прикладів конкурентної реакції організаційної структури туристичного підприємства на застосування IT є внесення додаткових вимог до посадових інструкцій менеджера з напряму. У завданнях та обов’язках передбачено вміння працювати з базами даних з використанням інформаційних комп’ютерних мереж бронювання та резервування туристичного продукту і новітніх IT. Крім того, він повинен знати, які IT з’являються на світовому ринку, як і яким чином їх можливо використовувати в туризмі;

• стратегічна - передбачає забезпечення функціонування підпри­ємства на довготривалу перспективу та оптимізацію його прибутків, гармонізацію видів діяльності, адаптацію до майбутніх змін на основі системи стратегій. З розвитком IT розроблення стратегічних напрямів функціонування підприємства передбачає врахування різноманітних можливостей IT для оптимізації прибутків та забезпечення його конкурентоспроможності. Крім того, при формуванні організаційної структури управління враховується концепція організації, залежно від якої формуються стратегії. Такі концепції, як «людські стосунки» і «відкрита система» передбачають динамічність і гнучкість організа­ційних структур, яка забезпечується використанням на підприємстві різних видів IT [129]. Навіть концепції «внутрішній розвиток» і «раціоналізація цілей», які передбачають стабільність і контрольованість оргструктур, як свої підцілі розглядають забезпечення інформованості та комунікаційності, що неможливо без застосування IT;

• інноваційна - полягає в оптимізації розроблення нововведень, стратегії маркетингу за окремими напрямами формування науково-технічного потенціалу. Останнім часом туристичний бізнес стає все більше он-лайновим і в цьому велику роль відіграє маркетинг. Саме маркетингові підрозділи або маркетологи (у разі їх відсутності функції маркетолога виконує директор або менеджер з напряму) є одними із перших, хто використовує в діяльності туристичних підприємств Інтернет-ресурси;

• підприємницька - спрямована на пошук і реалізацію нових ідей, які сприяють збільшенню прибутку підприємства, поєднанню різних напрямів діяльності та розвитку зовнішніх комунікацій. Цей тип реакції пов’язаний з формуванням дивізіональної структури управління підприємством, що поєднує централізоване планування і децентралі­зовану діяльність виробничих підрозділів. Така схема використову­ється в умовах виробництва широкого спектра продукції (послуг) або в багатонаціональних компаніях, яким характерна територіальна віддаленість структурних елементів.

Прикладом дивізіональної структури управління може бути концерн «Кий Авіа», що об’єднує 109 пунктів продажу, які надають різноманітні послуги: продаж квитків на повітряний, залізничний, автотранспорт; туристичні послуги, бронювання місць у готелях, організація вантажних перевезень та ѴІР-обслуговування в українських аеропортах.

Поряд із позитивними аспектами існування дивізіональних структур проявляються і негативні моменти. По-перше, поява можли­вості розширення асортименту продукції (послуг) спричиняє в деяких випадках посилення диверсифікації виробництва і, як наслідок, з’являються суттєво різні напрями діяльності. Таке необгрунтоване поєднання призводить до неможливості підприємств забезпечити конкурентні переваги всіх видів продукції (послуг) і, в результаті, погіршення загального економічного становища може призвести до банкрутства. По-друге, ця структура передбачає збільшення чисель­ності персоналу шляхом створення окремих самостійних відділень або підрозділів, що впливає на збільшення витрат на їх утримання. По-третє, розширення структури уповільнює процес підготування і прийняття управлінських рішень.

Наявні негативні тенденції мають особливий вплив у тих випад­ках, коли взаємодія між підприємством і зовнішнім середовищем будується на механістичній основі. У випадку органічного підходу до взаємодії дивізіональна структура діє ефективно.

Таким чином, при використанні в діяльності туристичних підприємств новітніх IT, які забезпечують оперативний зв’язок між підрозділами, дивізіональна структура побудови підприємства дозво­лятиме ефективно управляти різними видами діяльності і на різних ринках;

• адміністративна - полягає в забезпеченні управління на основі новітніх IT, удосконалення роботи всіх ланок управління та створення великих організаційних формувань. Усебічне застосування IT для реалізації процесу управління вносить кількісні та якісні зміни в організаційну структуру підприємства. За умови створення власного програмного забезпечення для автоматизації виробничих процесів та процесів управління або у разі спільної роботи спеціалістів підпри­ємства з компанією-розробником в організаційній структурі необхідно передбачити створення структурного підрозділу, який відповідає за впровадження і супроводження процесу використання IT. Розширю­вати штат і виконувати роботу щодо автоматизації управління само­стійно, як свідчить досвід, можуть великі туристичні підприємства та підприємства готельного господарства. Придбання готової системи вносить якісні зміни в структуру шляхом перегляду функціональних обов’язків, перерозподілу відповідальності, зміни системи взаємовід­носин усередині підприємства та із суб’єктами зовнішнього середовища. Під час процесу впровадження та налагодження системи організаційна структура може підлягати тимчасовій модифікації у зв’язку зі створенням робочих груп, до складу яких входять представники структурних підрозділів, що підлягають автоматизації. Такі групи тимчасові і після завершення робіт розформовуються.

Адміністративний тип реакції організаційних структур управ­ління на застосування IT пов’язаний також зі створенням великих організаційних утворень. Процеси інформатизації, які останнім часом набувають усе більшого поширення, сприяли створенню таких формувань через об’єднання великої кількості туроператорів і турагентів. Саме туристичні інформаційно-пошукові системи - одні з найсучасніших утворень у туристичному бізнесі. Робота з системами дає можливість менеджерам поєднувати декілька напрямів, при цьому збільшення обсягів роботи не погіршує якість обслуговування та надання послуг.

4.5. Модифікація організаційних структур управління підприємствами туристичної діяльності залежно від типу організації

Модифікація організаційних структур управління суб’єктами туристичної діяльності залежить від типу організації й її організа­ційної структури та ступеня застосування IT. Типи організацій пред­ставлено на рис. 4.4.

Рис. 4.4. Класифікація типів організації

Із переходом суспільства на якісно нову стадію свого розвитку (інформаційну) відбулися кардинальні зміни і в управлінні підприєм­ствами сфери послуг. Розвиток інформаційного суспільства привів до більшої відкритості підприємств і їх орієнтації на людський потенціал. Тобто у центрі всіх сучасних концепцій управління «стає людина, і в практичній діяльності, незважаючи на те, що цей підхід є більш дорогим, не завжди зручним, а в деяких випадках і конфліктним, саме він дозволяє підтримувати і підвищувати результативність діяльності організації» [105].

Інформаційному суспільству притаманне формування нетради­ційних типів організацій, серед яких:

• едхократична - характеризується пристосованістю до складних, нестандартних робіт і структурами, які швидко змінюються та складно визначаються. Владні взаємовідносини грунтуються на знаннях і компетенціях, оскільки поняття «едхократія» означає одночасно організаційну структуру управління та управлінський стиль [23, 105]. Ключовими елементами таких організацій є [23]: робота в тих сферах діяльності, які вимагають складних технологій, творчості, інноваційності; високий ступінь свободи в діях персоналу; переважає нефор­мальний характер взаємовідносин між працівниками підприємства та горизонтальний тип зв’язків; система винагороди та прийняття рішень будується на експертних знаннях. Отже, організаційна структура таких підприємств не має чіткої визначеності, а її ієрархічна побудова може часто змінюватися. Таким чином, на практиці едхократичний тип побудови підприємства не притаманний для туристичної сфери, а більш поширений у комп’ютерній, дослідницькій, консультаційно- інноваційній сферах та в ін.;

• багатомірна - на відміну від попередньої, може поширюватися серед туристичних підприємств, оскільки характеризується наявністю автономних груп, які одночасно виконують такі завдання: забезпе­чення виробничої діяльності необхідними ресурсами; виробництво, спрямоване на конкретного споживача, ринок або продукт (послугу); обслуговування конкретного споживача, розвиток або проникнення на конкретний ринок, здійснення операції в межах певної території. Р. Акоффом було сформульовано основні переваги багатомірних організаційних структур управління: сприятливі умови для делегу­вання повноважень; автономність реорганізації окремих підрозділів; чітко визначена міра ефективності - прибуток.

Специфіка діяльності туристичних підприємств полягає в тому, що формування турів (виробництво туристичних послуг) здійснюється цілеспрямовано з урахуванням побажань конкретного клієнта або групи. Успішна реалізація туру залежить від якісного обслуговування споживача, а формування від можливості використання менеджером наявних різноманітних ресурсів. При цьому, організаційна структура управління передбачає виділення структурних підрозділів і посад, які спеціалізуються на конкретному ринку (департаменти іноземного туризму, зарубіжного, внутрішнього, регіонального). IT забезпечують ефективне функціонування багатомірної структури на підприємстві шляхом надання можливості менеджерам з напряму реалізувати всі вищезазначені завдання.

Виробництво та реалізація туру з урахуванням індивідуальних потреб конкретного споживача передбачає:

1)знайомство з туристом;

2)установлення позитивних відносин;

3)виявлення потреб клієнта;

4)демонстрація можливостей підприємства і його переваг;

5)зацікавлення клієнта своїми пропозиціями;

6)підбір туру;

7)стимулювання клієнта до купівлі і продаж туру.

Велике значення має застосування різноманітних IT на 4—7 етапах. На четвертому етапі менеджер, використовуючи бази даних інфор­маційно-пошукових систем, каталоги на DVD, SD, друковану та відеопродукцію, демонструє клієнту необмежені можливості у виборі пропозицій від усіх відомих туроператорів за актуальними туристич­ними напрямами відпочинку, вказує на економію часу та коштів клієнта, дає гарантії якісного відпочинку та сервісу. Зацікавити туриста пропо­зиціями можна шляхом занурення його в атмосферу відпочинку і мандрівок, для цього використовуються фото- і відеогалереї, вірту­альні тури, відеоролики готелів, екскурсій, визначних пам’яток. Підбір гуру необхідно здійснювати в пошукових системах туристичної тематики. Оскільки продаж туру пов’язаний з оформленням необхідних документів, то менеджери, як правило, використовують спеціалізовані програмні продукти, які значно прискорюють та спрощують цей процес.

Отже, багатомірні структури притаманні туристичним підприєм­ствам, а використання IT забезпечує їх ефективність;

• партисипативна - характеризується наданням права персоналу брати участь у прийнятті рішень, які безпосередньо стосуються їхньої робота. Ефективними такі організації можуть бути за умови створення дієвої системи самоуправління. Участь працівників в управлінні під­приємством сприяє розвитку системи комунікацій знизу, що спричиняє ослаблення тиску на керівника з боку підлеглих. Можливість персоналу приймати рішення підвищує його мотивованість та продуктивність.

Однак партисипативний тип структури поряд з позитивними має ряд проблемних моментів, які виявляються в низькому ступені реформованості, розвитку колективного егоїзму у підлеглих та популістських якостей у керівників.

Цей тип структури може використовуватися різними організа­ціями не залежно від галузевої приналежності та розміру підприємства, в тому числі і суб’єктами туристичної діяльності.

Оскільки одна із основних відмінностей такої структури - це надання можливості персоналу приймати рішення в межах своєї компетентності та, враховуючи, що ця структура розвивається в умовах інформаційного суспільства, важливим є внесення якісних змін у зміст професійної туристичної освіти. Це зумовлене, в першу чергу, «розмиванням» ієрархічної структури діяльності туристичного підприємства. Колективи туристичних підприємств виконують різно­манітні функції, пов’язані з виробництвом туристичного продукту або послуги, його просуванням на ринок та збутом, часто поєднуючи їх. Тому використання некваліфікованої праці в туристичній сфері прак­тично виключено. Координація роботи працівників підприємства з урахуванням як горизонтальних, так і вертикальних відносин здійс­нюється в основному шляхом обміну інформації за допомогою засобів телефонного та комп’ютерного зв’язків. Отже, автоматизація діяльності туристичних підприємств не тільки сприяє ефективному комунікацій­ному процесу, але й забезпечує персонал необхідною інформацією для прийняття рішень. Таким чином, упровадження нових IT у туризмі вимагає підготування спеціалістів, здатних до складної трудової діяльності в інформаційному суспільстві;

• підприємницька - пов’язана з необхідністю створення реальних економічних цінностей шляхом пошуку і реалізації всіх можливостей, які має цей напрям. Структура управління характеризується невели­кою кількістю рівнів і гнучкістю. При цьому змінюється місце та основні функції керівників: із контролювання на підтримання зусиль працівників, які безпосередньо роблять справу [23]. Наступний за вищим керівництвом рівень включає три блоки:

• перший - ресурси підприємства, спрямовані на забезпечення бізнесу;

• другий - підрозділи, які визначають ринки для бізнесу;

• третій - консультанти, які допомагають робити справу.

Відмінна особливість цього типу — це максимально можливе делегування прав і відповідальності тим працівникам, які безпосе­редньо створюють і реалізують туристичний продукт (послугу), тобто займаються бізнесом. Такий тип структури підприємства уможливлює не тільки врахування індивідуальних потреб клієнтів, а і своєчасне реагування на зміни їх побажань.

Характерною ознакою організаційної структури туристичних підприємств є наявність посад менеджерів із напряму, кожний з яких здійснює управління підприємницькою діяльністю підрозділу або окремого напряму туристичної діяльності: на регіональному ринку країн чи групи країн світу; окремих туристично-рекреаційних регіонів національного ринку. Менеджер веде ділову кореспонденцію, проводить переговори з партнерами, забезпечує необхідну інформацію для розширення зовнішніх зв’язків, здійснює пошук, збір, оброблення, аналіз потрібної для його роботи інформації, працює з базами даних комп’ютерних мереж та новітніми IT, а також виконує великий обсяг робіт, пов’язаний з виробництвом, просуванням та наданням турис­тичних послуг.

Отже, враховуючи наявність у структурі менеджерів з напряму та їх специфічні завдання і обов’язки, можна зробити висновок, що для туристичних підприємств також характерний і підприємницький тип побудови структури;

• мережева - притаманна для підприємств малого бізнесу. Під мережевою організацією необхідно розуміти коопераційні угоди, які об’єднують, як правило, малі і середні компанії [105]. Структура таких об’єднань - достатньо гнучка і дозволяє компаніям, що до неї входять, конкурувати між собою, а також координувати та організо­вувати діяльність усіх членів. У мережевих структурах немає ієрархії, їй на заміну створюється структура прямого співробітництва, яка ставить у рівні умови практично всіх менеджерів. У зв’язку з цим, при переході до мережевих структур важливим є підбір команди, органі­зація спільної роботи та реалізація представницьких функцій.

У туристичній сфері ця структура виявляється у співробітництві туроператорів і турагентів на основі агентської угоди. Наявність у туроператора розгалуженої контрагентської мережі забезпечує зрос­тання обсягів продажу та економію витрат. Турагент, у свою чергу, отримує комісійну винагороду за посередництво в реалізації турів кінцевим споживачам. У договорі (агентській угоді) визначається йото предмет, обов’язки сторін, реалізація турів та порядок взаєморозрахунків, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, способи вирішення спірних питань та інші умови. Особливість функціону­вання українських туристичних агентств - певна їх незалежність, на відміну від розвинених країн, де більшість турагентств - це дочірні підприємства, філії інших підприємств і організацій. А тому розвиток мережевих структур у діяльності вітчизняних туристичних підпри­ємств є доцільним.

На основі аналізу досвіду організації таких структур за кордоном установлено, що найбільш поширені форми об’єднань у туристичній сфері - туристичні кооперативи, корпорації, консорціуми.

Із розвитком новітніх IT відбувається поступова трансформація мережевих структур, тобто з’являється новий тип організацій - віртуальні. Це організації - «мережа ділового співробітництва, яка включає основний бізнес організації, її зовнішнє оточення - поста­чальників, споживачів і т. д., робота яких координується і об’єднується за допомогою сучасних IT і засобів телекомунікацій» [105]. Особли­вість функціонування таких організацій полягає у відсутності потреби фізичної присутності менеджерів на робочих місцях, а отже, не виникає фізичного колективу як організації. У цьому випадку побудова організаційної структури управління віртуальним підприємством повинна враховувати таке [146]:

• забезпечення роботи підприємства відповідно до правила 24/7 (24 години 7 днів на тиждень) без порушення трудового законодавства, що можливо за рахунок використання автоматичної системи прийому замовлень і формування рахунків за допомогою мережі Інтернет, організації кол-центру з використанням автовідповідачів і домашніх офісів за допомогою застосування технологій віддаленого доступу;

• отримання кожною зацікавленою особою необхідної для її діяльності інформації відповідно до індивідуальних прав доступу, визначених організаційно-розпорядчими документами;

• можливість довготривалого перебування поза офісом з одночас­ним збереженням необхідного рівня поінформованості про хід поточних справ шляхом організації доступу до інформаційних ресурсів підпри­ємства за допомогою мережі Інтернет та ін.

Співробітництво, яке виникає між суб’єктами туристичної діяль­ності та споживачами через Інтернет представлено схематично на рис. 4.5.

Віртуальні організації відрізняються від традиційних [18,44]:

• низьким рівнем фізичної структури, оскільки більша частина організації існує у віртуальному просторі;

• організацією діяльності на основі IT;

• необмежені конкретною територією, тобто робота може вико­нуватися в будь-якому місці - в зоні контакту віртуального простору;

• відсутністю чітко вираженого стандартного типу організації, як правило, набувають гібридних форм;

• безмежністю, що призводить до труднощів у визначенні, де закінчується компанія і починаються її покупці або постачальники;

• адаптивністю до змін зовнішнього оточення, так як їх структура відносно проста;

• мобільністю, часто приймають тимчасові форми для розв’язання конкретного завдання або задоволення потреб конкретного спожи­вача, а потім знову змінюються для розв’язання наступних завдань;

• основуються на інтелектуальному співробітництві, що пов’язано з переходом від капіталу до знань;

• скороченням витрат на обслуговування;

• зниженням капітальних витрат.

Рис. 4.5. Структура взаємовідносин віртуальної туристичної фірми

Віртуальна туристична фірма представляє собою ІС взаємодії між суб’єктами туристичної діяльності через Інтернет-технології для створення туристичного продукту та його реалізації споживачам.

Модифікація організаційних структур управління туристичними підприємствами, зумовлена розвитком сучасних IT, забезпечить моде­лювання якісно нової системи менеджменту та підвищення рівня активізації підприємницької діяльності в туристичній сфері.

Розділ 5. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМАХ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТУРИСТИЧНОЇ

ІНДУСТРІЇ

5.1. Системи менеджменту підприємствами

Управління туристичним бізнесом - складний і трудомісткий процес, що характеризується прискоренням швидкості бізнес-процесів, постійними змінами в зовнішньому і внутрішньому бізнес-середовищах, на які важко оперативно відреагувати працівникам підприємства. Тому останнім часом усе більше відчувається потреба в застосуванні новітніх IT, які значно спрощують процес управління підприємством.

Управління може здійснюватися тільки в тому випадку, коли існує реально діюча система, яка розв’язує завдання управління. Система управління - це форма реального втілення управлінських взаємо­зв’язків [23].

Система управління складається і функціонує не тільки відпо­відно до змісту функцій управління і характеру відносин, а й до умов, в яких вона формується, та принципів її побудови, функціонування і перетворення [23]. Система управління складається з таких підсистем:

• структурно-функціональна (єдність організації, технології і методів управління);

• інформаційно-поведінкова (управлінські теорії та ідеологія, фор­мальні і неформальні стосунки всередині колективу та з представниками зовнішнього оточення, рівень організаційного розвитку, інформованість працівників);

• саморозвиток системи управління (прагнення до самовдоскона­лення, гнучкість і адаптивність до змін, орієнтація на нововведення, пошук, розроблення і впровадження в практичну діяльність прогре­сивних ідей) [23].

За розумінням практиків, система управління компанією - це комплекс взаємопов’язаних процесів стратегічного та оперативного управління діяльністю [85].

Таким чином, поняття «система управління» передбачає наяв­ність комплексу підсистем, які є частинами великих складних систем (часто можуть бути самі системами) [39]. Підсистема - це сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів, які реалізують певну групу функцій системи (наприклад, ланка, бригада, зміна тощо) [21, с. 29]. 132

Оскільки науковці не заперечують того факту, що система складається з елементів, які взаємодіють між собою, пов’язані один з одним і утворюють єдине ціле, систему управління підприємством можна визначити як сукупність функціональних процесів, що пере­бувають у взаємовідносинах один з одним і охоплюють діяльність будь-якого підприємства.

Функціональні процеси як елементи системи управління підпри­ємством повинні розглядатися щодо їх стратегічного й оперативного управління. При чому, від їх якості залежить якість системи управ­ління підприємством (дод. Е.1.1).

Отже, система управління підприємством з високим рівнем якості, на відміну від інших, характеризується застосуванням на стратегічному й оперативному рівнях сучасних програмних засобів із метою оптимізації функціональних процесів на підприємстві [85].

Під системою управління туризмом слід розуміти взаємозв’язок між двома субсистемами: суб’єктом туризму (учасником туристичних заходів, або туристом, який шукає можливість задовольнити свої потреби шляхом отримання специфічних туристських послуг) та об’єктом туризму (все те, що може стати для суб’єкта туризму метою подорожі: туристичний регіон, туристичне підприємство, туристичні організації) [53].

Система менеджменту суб’єктами туристичної діяльності - це сукупність функціональних процесів, що знаходяться у взаємовід­носинах один з одним і охоплюють діяльність юридичних або фізич­них осіб, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги чи здійснюють посередницьку діяльність з метою задоволення потреб клієнтів у межах стратегічного, поточного та оперативного управління.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
4. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
5. Oracle Управління преміальними
6. А. Видання прав актів управління
7. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
8. Автоматизація управління діяльністю готелю
9. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
11. Автоматизовані станції управління насосними станціями водопостачання першого, другого і третього підйомів
12. Адаптивні організаційні структури управління.

Переглядів: 6234