Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ АУДІЮВАННЯ

Мета аудіювання полягає в осмисленні почутого мовленнєвого повідомлення.Процес осмислення почутого забезпечується завдяки психофізіологічним механізмам аудіювання.

Психофізіологічні механізми аудіюваннямеханізми сприймання мовлення (рецепція) і зокрема механізм антиципації (ймовірного прогнозування смислового змісту).

Схема 7.1. Психофізіологічні механізми аудіювання

Такими механізмами є механізм:

- слухового сприймання;

- внутрішнього промовляння;

- сегментування мовленнєвого ланцюга;

- оперативної пам’яті;

- антиципації;

Антиципатія(від лат. аnticipo – наперед засвоюю) - ймовірне прогнозування смислового змісту.

- довготривалої пам’яті;

- осмислення.

Кожен із означених механізмів забезпечує певну ділянку процесу аудіювання.

Сприймання мовлення на слух відбувається через слухові рецептори.Одночасно відбувається внутрішнє промовляння почутого. Тобто слухач перетворює почуті звукові образи на артикуляційні, здійснюючи так звану "внутрішню імітацію", унаслідок чого розуміє сказане. Від того, наскільки точною буде "внутрішня імітація", залежить і майбутнє розуміння.

На етапі сприймання слухач виокремлює у суцільному потоці мовлення лексико-граматичні ланки (фрази, синтагми, словосполучення, слова). Членування мовного потоку відбувається через упізнавання в ньому слів, граматичних структур з опорою на зовнішні інформативні ознаки. Упізнавання супроводжує ідентифікація (ототожнення), тобто зіставлення граматичних ознак почутої фрази із фразовим стереотипом, який зберігається у довготривалій пам’яті, а під час сприймання надходить до оперативної пам’яті і накладається, як матриця, на сприйняті сигнали. Звуковий образ слів співвідноситься також із їх значенням.

Механізм оперативної пам'ятіутримує у свідомості слухача сприйняті слова і словосполучення протягом часу, необхідного йому для їх осмислення.

Значну роль у процесі сприймання мовлення відіграє механізм антиципаціїабоймовірного прогнозування, який дає можливість за початком слова, словоспо­лучення, речення, цілого висловлювання передбачити його закінчення чи на основі мовного досвіду спрогнозувати зміст. Проте антиципація та ідентифікація можуть здійснюватись лише на базі ме­ханізму довготривалої пам'яті, завдяки якій відбувається зіставлення мовлен­нєвих сигналів, що надходять, з тими стереотипами, які зберігаються у нашій свідомості. В залежності від того, чи існують у нашій довготривалій пам'яті ті чи інші зразки мовлення, мовна інформація сприймається як знайома чи незна­йома.

Найвідповідальнішу роль в аудіюванні відіграє механізм осмислення, яке відбувається шляхом синтезу та аналізу почутого. Синтезуючи та аналізуючи сприйняте висловлювання, слухач виділяє в ньому цікаве, важливе і головне, а також другорядне і менш важливе, тим самим звільняє пам'ять для прийому нової порції інформації.

Складний процес сприймання, перероблення і осмислення звукової інформації завершується розумінням або нерозумінням почутого повідомлення.


Читайте також:

  1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  2. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
  3. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
  4. Альдостерон та механізми ренін-ангіотензину
  5. Аудіювання на уроках української мови
  6. АУДІЮВАННЯ ЯК ВИД МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВМІННЯ.
  7. Види атак на механізми та протоколи автентифікації
  8. Виконавчі пристрої. Регулюючі органи. Виконавчі механізми. Гідравлічні виконавчі механізми.
  9. Властивості м’язового волокна. Механізми утворення та передачі збудження, скорочення скелетних м’язів.
  10. Внутрішні механізми нейтралізації фінансових ризиків
  11. Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів.
  12. Джерела, шляхи і механізми забруднення харчових продуктів металами і металоїдами.




Переглядів: 3641

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
АУДІЮВАННЯ ЯК ВИД МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВМІННЯ. | Труднощі зумовлені наявністю аналітич­них форм, відсутніх в рідній мові.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.