Планування його роботи

Мотивації вибору місця праці журналіста.

Відома у професійному середовищі істина: які журналісти – така й газета. Адже успіх залежить від тих, хто до нього причетний: від їх культури і професійної майстерності, знань і здібностей, досвіду та ініціативи. Чим же керується журналіст, який вибирає редакцію? Його рішення визначається декількома стимулами.

Перший– творчий, який має вирішальне значення. Це надання можливості реалізації цікавої роботи, творчого самовираження, повної реалізації власних здібностей.

Другийстимул – ідейний, для декого – визначальний. Адже журналіст укладає контракт з тією редакцією, позиція якої відповідає його поглядам на життя і суспільство. Зрештою його і не запросять у колектив того видання, яке сповідує протилежні йому ідеали.

Третійстимул – економічний. Журналіст йде в газету, щоб заробляти, і по можливості – добре, щоб утримувати і себе, і родину. Часом цей стимул є вирішальним при виборі.

Приходячи у редакцію, журналіст займає у ній відповідне місце і відіграє якусь певну роль. Багато залежить від його посади, бо саме вона окреслює коло завдань і обов’язків. Скажімо, коли працівник – кореспондент відділу, то у першу чергу готує матеріали для газети, редагує їх, працює з авторами. Коли він – завідуючий відділом, то значну частину свого робочого часу змушений присвячувати організаційним обов’язкам – плануванню праці відділу, розподілу завдань між співробітниками, контролювати їх виконання. Інші додаткові обов’язки диктують посади відповідального секретаря, заступника редактора і т.д.

Насамперед, працівник редакції повинен відзначатися високою загальною культурою та грамотністю. Малокультурна людина, яка розгублюється у ситуації, що постійно змінюється, невміло володіє словом, нечітко висловлює власні думки – не має шансів втриматися на журналістській бистрині.

Постійне ускладнення процесів життя суспільства, зростання ролі науки і техніки вимагають дальшої інтелектуалізації журналістської діяльності. Зростають вимоги і до журналістської професійної майстерності. І справа не лише в оволодінні жанрами публіцистики, а у вмінні сумістити оперативність з масштабним та глибоким аналізом зібраної інформації. Важливо не тільки поєднувати універсальність журналіста з його спеціалізацією у якійсь галузі економіки чи культури.

Сучасний газетяр повинен освоїти декілька спеціальностей: фоторепортера, оператора комп’ютерного набору, газетного дизайнера. Важливо бути також фізично та психічно здоровим, особливо в умовах інтенсифікації журналістської праці, яка викликана ощадливістю власників видань у сучасних ринкових умовах.

Василекно: Приймаючи на роботу журналістів у новостворену редакцію, видавець має подбати і про своєрідну систему добровільно-примусового виходу окремих працівників з колективу. Адже коли редакція формується фактично з “нуля”, то термін, що передбачає звикання індивідів одне до одного, триватиме від шести місяців до року – це усталена світова практика. Природно, що за цей час визначатимуться лідери, сформується група аутсайдерів. Однак слід пам’ятати, що лідери, по суті, – “зірки”, як правило, стають дуже примхливими, неврівноваженими під час повсякденної редакційної праці, з часом вони починають в агресивно-наступальному тоні вимагати під свої публікації кращі місця на шпальтах, обов’язкову анотацію на першій сторінці тощо, вже не кажучи про бажання отримати максимум з гонорарного фонду. Досвід свідчить, що журналіст, якому спало на думку те, що він став “зіркою”, досить швидко згорає, часто “допомагають” йому в цьому алкогольні напої, наркотики. Іноді новоспечена “зірка” рветься в політику і там згорає ще швидше, ніж від алкоголю, стаючи безчесним політиканом, а не об’єктивним журналістом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вимоги, яким повинен відповідати журналіст	\|	Жінка в журналістиці.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.