МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Основні категорії соціології культури.Соціологічний підхід до вивчення культури має свою специфіку, яка полягає у дослідженні всіх можливих форм зв'язків культурного й соціального. У соціології розрізняють культуру в широкому значенні цього словаяк соціальний механізм взаємодії особистості та соціальної спільноти з середовищем проживання й у вузькому розумінні(система цінностей, переконань, зразків і норм поведінки, притаманних певній соціальній групі, спільноті та людству в цілому). Культура розглядається в соціології як складне динамічне утворення, що має соціальну природу і знаходить вияв у соціальних відносинах, скерованих на створення, засвоєння, збереження і розповсюдження матеріальних предметів і духовних феноменів. Нині фіксуються три головні сфери прояву людської культури: 1) ставлення людей до природи (передбачає гармонію зв'язків між людиною і природою); 2) ставлення до інших людей (має на меті оптимізацію міжособистісних, міжетнічних, міждержавних відносин, створення культурного клімату взаємин у колективі, сім'ї, в побуті); 3) ставлення людини до самої себе (спрямоване на самопізнання, самовиховання, самовдосконалення, саморозвиток). Складність і багатовимірність культури зумовлює ускладнення системи соціологічного знання, пов'язаного з культурними явищами і процесами, а відповідно і його структури. Українські дослідники цієї проблеми вважають, що доцільно вирізнити три основні рівні соціології культури: 1) теоретична загальна соціологія культури(її завданням є розробка теоретичних моделей суспільного функціонування культури як цілого); 2) соціологічна теорія культури та її основних напрямів, таких, як соціологія мистецтва, соціологія дозвілля, етнокультуросоціологія, соціологія освіти, виховання тощо; 3) емпіричні дослідження функціонування культурив різних сферах життєдіяльності суспільства, скеровані на фіксацію специфіки культурних явищ, їхньої динаміки в кількісних і якісних показниках та індикаторах. Отже, широкі потреби різного типу суспільств у культурі стимулюють розширення поля соціологічних досліджень і зростаючу диференціацію їхніх дисциплін. Соціологія культури має свою розгалужену систему понять і категорій. До них звичайно зараховують зразки поведінки, цінності й норми, в окремих випадках до них додають мову, ідеологію та інші складники. Переважна більшість соціологів вважає стрижнем і ядром культури систему цінностей і норм. У цьому контексті культура визначається як певна система важливих для людини смислових комплексів — цінностей, які здатні виступати регулятивними принципами індивідуальної та групової поведінки. Поведінка людей у суспільстві, у конкретній соціальній спільноті або групі визначається, насамперед, їхньою орієнтацією на певні цінності. Одні люди є прибічниками колективізму, інші — індивідуалізму, для одних головне в житті — кар'єра, для других — багатство, для третіх — чесність і порядність. Але це не означає, що суспільство або соціальна група не можуть мати спільних соціальних цінностей, які вони висувають, утверджують і захищають, кожний суспільний устрій встановлює, що є цінністю, а що ні. Читайте також:
|
||||||||
|