Звичаї становлять собою форми регуляції діяльності й стосунків людей, які відтворюються у певному суспільстві, соціальній спільноті й групі і є звичними для їхніх членів.

Соціокультурні зразки поведінки закріплені в обрядах, звичаях і традиціях. Обряди — це сукупність символічних стереотипних колективних дій, що втілюють у собі ті чи інші соціальні ідеї, уявлення, норми й цінності та викликають певні колективні почуття.

Соціальні норми є похідними від цінностей і ґрунтуються на них. Під соціальними нормами розуміють правила поведінки, очікування і стандарти, які регулюють поведінку людей, суспільне життя відповідно до цінностей певної культури і зміцнюють стабільність і єдність суспільства.

Типологія цінностей

смисложиттєві(уявлення про добро і зло, щастя, ціль і сенс життя; приклад — калокагатія у стародавніх греків як єдність добра і краси);

—вітальні (від лат. vitalis — життєвий; це цінності життя, здоров'я, особистої безпеки, добробуту, сім'ї; цінності освіти, кваліфікації, правопорядку таін.);

—цінності суспільного визнання і покликання(любов до праці, соціальне становище, служіння громаді й людям);

—цінності міжособистісного спілкування(чесність, безкорисливість, доброзичливість);

—демократичні цінності(права людини взагалі, свобода совісті, слова, переконань, вірування, свобода політичного вибору, національний суверенітет); ,

—партикулярні цінності(прив'язаність до малої батьківщини, сім'ї, віра в Бога, прагнення до Абсолюту).

Норми поділяють на правові й моральні. Правові норми проявляються у вигляді закону або іншого державного чи адміністративного акту, містять чіткі диспозиції, які визначають умови застосування певної юридичної норми, а також санкції, здійснювані відповідними органами. Дотримання моральних норм забезпечується силою громадської думки, морального обов'язку людини. Крім того, соціальні норми можуть спиратися не лише на юридичні та моральні акти й уявлення, а й на звичаї і традиції.

Отже, цінності пов'язані з культурною орієнтацією людської діяльності, а норми — з соціальною орієнтацією суспільства.Якщо соціальні цінності визначають загальну, стратегічну регуляцію поведінки людей, то соціальні норми — конкретні установки щодо цієї поведінки, її взірці, або зразки.

Традиціїфункціонують в усіх соціальних системах, будучи необхідною умовою їх життєдіяльності, і є елементами соціокультурної спадщини, котрі передаються з покоління в покоління. М. Вебервважав, що типовими зразками орієнтації людей у різних сферах соціального життя є етичні вчення головних світових релігій.

Соціокультурні уявлення — це регулятиви, що формуються на особистісному рівні на основі повсякденного досвіду; це первинні орієнтації в просторі культури суспільства, соціальної спільноти або групи. Кожне конкретне суспільство має свої специфічні уявлення про те, що є корисним, дозволеним, важливим, а що — шкідливим, забороненим і неважливим; яких традицій і звичаїв дотримуватись, а яких ні; які зразки поведінки варті визнання, а які мають бути відкиненими

Н. Смелзер відводить мовіособливе значення в системі культури. Всі елементи культури можуть бути висловлені в мові. Н.Смелзер наголошує, що мова — явище соціальне, її неможливо опанувати поза соціальною взаємодією, без спілкування з іншими людьми. Мова бере участь також у процесі нагромадження та організації досвіду людей, вона виробляє загальноприйняті значення. Спільна мова підтримує згуртованість суспільства і соціальних спільнот, сприяє формуванню почуття групової єдності, групової ідентичності. Проте мова здатна і розділяти людей. Мовна ситуація в Україні також є важливим чинником політичного життя і тісно пов'язана з наявними типами субкультури — російськомовною та україномовною.

Ми розглянули найважливіші елементи культури в їх горизонтальному розміщенні й змістовому наповненні. Разом з тим можна здійснити вертикальний аналіз соціокультурного середовища, звертаючи увагу, насамперед, на певні форми культури.

Форми культури

—гальнолюдська культура(у сенсі культури, виробленої людством протягом всізаєї історії його існування, яка спирається на загальнолюдські цінності істини, добра, краси, справедливості тощо);

—суперкультура (у значенні культури, створеної конкретним суспільством, котра передається з покоління в покоління);

—субкультура (в розумінні культури як сукупності переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, характерних для певної соціальної спільноти;

—контркультура (у сенсі культурної моделі певної групи, яка протистоїть або перебуває у конфронтації до панівної суперкультури та субкультур просуспільних спільнот.

—девіантна культура (як різновид субкультури; притаманна групам із соціально відхиленою поведінкою; приклад — стиль життя й антисоціальна поведінка груп наркоманів, сатаністів тощо);

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні категорії соціології культури.	\|	Особистісна культура (мається на увазі культура конкретного індивіда, або особисті).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.