• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Звичаї становлять собою форми регуляції діяльності й стосунків людей, які відтворюються у певному суспільстві, соціальній спільноті й групі і є звичними для їхніх членів.

Соціокультурні зразки поведінки закріплені в обрядах, звичаях і традиціях. Обряди — це сукупність символіч­них стереотипних колективних дій, що втілюють у собі ті чи інші соціальні ідеї, уявлення, норми й цінності та викликають певні колективні почуття.

Соціальні норми є похідними від цінностей і ґрун­туються на них. Під соціальними нормами розуміють правила поведінки, очікування і стандарти, які регулюють поведінку людей, суспільне життя відповідно до цінностей певної культури і зміцнюють стабільність і єдність суспільства.

Типологія цінностей

смисложиттєві(уявлення про добро і зло, щастя, ціль і сенс життя; приклад — калокагатія у стародавніх греків як єдність добра і краси);

—вітальні (від лат. vitalis — життєвий; це цінності життя, здоров'я, особистої безпеки, добробуту, сім'ї; цінності освіти, кваліфікації, правопорядку таін.);

—цінності суспільного визнання і покликання(любов до праці, соціальне становище, служіння громаді й людям);

—цінності міжособистісного спілкування(чесність, безкорисливість, доброзичливість);

—демократичні цінності(права людини взагалі, свобода совісті, слова, переконань, вірування, свобода політичного вибору, національний суверенітет); ,

—партикулярні цінності(прив'язаність до малої батьківщини, сім'ї, віра в Бога, прагнення до Абсолюту).

Норми поділяють на правові й моральні. Правові норми проявляються у вигляді закону або іншого державного чи адміністративного акту, містять чіткі диспозиції, які визначають умови застосування певної юридичної норми, а також санкції, здійснювані відповід­ними органами. Дотримання моральних норм забезпечується силою громад­ської думки, морального обов'язку людини. Крім того, соціальні норми мо­жуть спиратися не лише на юридичні та моральні акти й уявлення, а й на звичаї і традиції.

Отже, цінності пов'язані з культурною орієнтацією людської діяльності, а норми — з соціальною орієнтацією суспільства.Якщо соціальні цінності визначають загальну, стратегічну регуляцію поведінки людей, то соціальні норми — конкретні установки щодо цієї поведінки, її взірці, або зразки.

Тра­диціїфункціонують в усіх соціальних системах, будучи необхідною умовою їх життєдіяльності, і є елементами соціокультурної спадщини, котрі пере­даються з покоління в покоління. М. Вебервважав, що типовими зразками орієнтації людей у різних сферах соціального життя є етичні вчення голов­них світових релігій.

Соціокультурні уявлення — це регулятиви, що формуються на особистісному рівні на основі повсякденного досвіду; це первинні орієнтації в просторі культури суспільства, соціальної спільноти або групи. Кожне конкретне суспільство має свої специфічні уявлення про те, що є корисним, дозволеним, важливим, а що — шкідливим, забороненим і неважливим; яких традицій і звичаїв дотримуватись, а яких ні; які зразки поведінки варті визнання, а які мають бути відкиненими

Н. Смелзер відводить мовіособливе значення в системі культури. Всі елементи культури можуть бути висловлені в мові. Н.Смелзер наголошує, що мова — явище соціальне, її неможливо опанувати поза соціальною взаємодією, без спілкування з іншими людьми. Мова бере участь також у процесі нагромадження та організації досвіду людей, вона виробляє загальноприйняті значення. Спільна мова підтримує згуртованість суспільства і соціальних спільнот, сприяє формуванню почуття групової єд­ності, групової ідентичності. Проте мова здатна і розділяти людей. Мовна ситуація в Україні також є важливим чинником політичного життя і тісно пов'язана з наявними типами субкультури — російськомовною та україномов­ною.

Ми розглянули найважливіші елементи культури в їх горизонтальному розміщенні й змістовому наповненні. Разом з тим можна здійснити вер­тикальний аналіз соціокультурного середовища, звертаючи увагу, насампе­ред, на певні форми культури.

Форми культури

—гальнолюдська культура(у сенсі культури, виробленої людством протягом всізаєї історії його існування, яка спирається на загальнолюдські цінності істини, добра, краси, справедливості тощо);

—суперкультура (у значенні культури, створеної конкретним суспільст­вом, котра передається з покоління в покоління);

—субкультура (в розумінні культури як сукупності переконань, цінно­стей, норм, зразків поведінки, характерних для певної соціальної спільноти;

—контркультура (у сенсі культурної моделі певної групи, яка проти­стоїть або перебуває у конфронтації до панівної суперкультури та субкультур просуспільних спільнот.

—девіантна культура (як різновид субкультури; притаманна групам із соціально відхиленою поведінкою; приклад — стиль життя й анти­соціальна поведінка груп наркоманів, сатаністів тощо);

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
3. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
7. Автоматизація банківської діяльності в Україні
8. Автоматизація метрологічної діяльності
9. Автоматизовані форми та системи обліку.
10. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
11. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
12. Акредитив та його форми

Переглядів: 891