Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поняття культури та особливості її дослідження в соціології

ЛЕКЦІЯ 5. СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

Мета: визначитиз яких форм складається цілісний культурний комплекс і під в сучасному суспільстві.

ПЛАН

1. Поняття культури та особливості її дослідження в соціології

2. Основні категорії соціології культури

3. Специфіка соціокультурної ситуації в Україні

Література

 

1. Відродження культури: міф і реальність // Політична думка. — 1993. —

№1.

2. Витанье Й. Обшество. культура, социология. — М., 1984.

3. Історія української культури / Відп. за випуск В. П. П.Ікварень. —

Миколаїв,1996.

4. Кравченко А.И. Социология. Учебник для студентов вузов.

"Академический проэкт", Издательская корпорация "Логос".- М., 1999.

5. Лісопнів В. Культура та цивілізація // Філософська і соціологічна думка.

—1993.— №1.

6. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. -М., 1992.

7. Соціологія. (За ред.Городяненка В.Г.) Посібник. К.:"Академія".2001.

8. Соціологія.курс лекцій ( за редакцією Старовойта І.С.) .

Тернопіль.:Астон.-1999.

9. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. Конспект. Випуск 5. Тема II.

Соціологія культури.-Львів, 1996.

10. Якуба О.О.Соціологія.-Харків, "Константа", 1996.

 

 

Суспільство можна розглядати як сукупність індивідів, які взаємодіючи між, собою, творять певні соціально-історичні форми: спільноти та інституції, призначені для задоволення потреб природних і соціальних, як окремих індивідів, так і громади в цілому. В якому порядку і обсягу, в якій формі будуть задовольнятися ці потреби: як, що і коли їсти, які варіанти статевого співжиття приймати, як і для чого, в кінці кінців, жити - все це визначається культурою. Її можна розглядати як якісний складник суспільного життя, який, охоплюючи всю суспільну будову, визначає цілісність, впорядкованість, спрямованість соціальної системи.

В буденному житті сама культура є тим складником цивілізованості, за яким ми оцінюємо певне суспільство, чи його частину, визначаємо місце, яке займає ця спільнота - носій культури на шляху прогресу всього людства.

Соціологія як наука досліджує суспільство крізь призму діяльності людини, яка в процесі свого життя вступає у різноманітні соціальні зв'язки і відносини, творить соціальні спільноти і соціальні інститути. Але є ще й інші виміри соціального, які не вписуються до наведеної вертикально-компонентної схеми. Ці виміри пов'язані з якісними характеристиками суспільного життя, що пронизують усі рівні соціальної будови, визначаючи її цілісність і впорядкованість. Серед таких якісних вимірів для соціології першочергове значення має культура.

Поняття культури є надзвичайно широким, бо культурне охоплює соціальне в усіх його формах і впродовж усієї історії існування людства. Раніше цей термін трапляється тільки у словосполученнях, означаючи функцію чогось(вироблення правил поведінки), (здобуття знань, досвіду), (удосконалення мови) та ін. Своїм походженням слово "культура" (лат. cultura — обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) зобов'язане латинським словам colo, colere (вирощувати, обробляти землю, займатися землеробством). Cultus — це землеробська праця (звідси — agricultura). Отже, здавна під культурою розуміли всі ті зміни в навколишньому середовищі, які відбувалися під впливом людини, на відміну від змін, викликаних природними причинами.

Але з XVIII ст. термін "культура" почав застосо­вуватися стосовно людей та їхньої творчої діяльності: він дістав узагальню­юче значення і ним стали називати все створене людиною. При такому підході культуру можна розглядати як створену людиною "другу природу", надбудовану над першою, "природною природою", як увесь створений лю­диною світ. Це знаряддя праці, соціальні форми життя, звичаї, взірці, нор­ми, соціально регульована поведінка, соціальний контроль тощо.

Поняття культури означає якісну характеристику суспільства,передає міру його прогресу, рівень і міру досягнень у значенні панування над силами природи і своїми власними соціальними зв'язками та стосунками.

Дещо в іншому аспекті роз­глядає поняття культури Н. Смелзер,один з найвизначніших представників американської соціологічної думки. Порівнюючи тваринний світ і світ лю­дини, він зазначає, що поведінка тварин переважно інстинктивна. Натомість людська поведінка набагато менше зумовлена прямим генетичним контро­лем. Тому Н. Смелзер визначає культуру як систему цінностей, уявлень про світ і правил поведінки, спільних для людей, пов'язаних певним способом життя.Оскільки культура не набувається біологічним шляхом, кожне покоління відтворює її і передає наступним поколінням. Цей процес є основою соціалізації:у результаті засвоєння цінностей, вірувань, норм, правил та ідеалів відбувається формування особистості дитини та регулювання її поведінки.


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. II. Поняття соціального процесу.
  3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  7. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  8. А/. Поняття про судовий процес.
  9. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  10. Аграрне виробництво і його особливості
  11. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  12. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві




Переглядів: 706

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Основні категорії соціології культури.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.