Майно як об’єкт підприємницької діяльності

Підприємницька діяльність здійснюється з використанням не лише організаційних та управлінських зусиль суб‘єктів такої діяльності, а й з використанням майна, та й однією з визначальних ознак підприємства є наявність відокремленого майна.

Отже майно – це матеріальна основа будь-якої підприємницької діяльності, яка вимагає детального аналізу його правового режиму.

Правовий режим майна закріплюється як нормами ГК, так і нормами ЦК.

Згідно зі ст. 139 ГК майно – це сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів.

Згідно зі ст. 190 ЦК майно – це окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності поділяються на:

· основні фонди – фонди виробничого і невиробничого призначення (будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів);

· оборотні засоби – сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів;

· кошти – гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства;

· товари – вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги;

· цінні папери.

У свою чергу згідно зі ст. 179 ЦК річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.

Речі згідно зі ст. 181 ЦК поділяються на нерухомі та рухомі.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно зі ст. 140 ГК джерелами формування майнасуб’єктів господарювання є:

· грошові та матеріальні внески засновників;

· доходи, одержані від реалізації продукції (послуг, робіт);

· доходи від цінних паперів;

· кредити банків та інших кредиторів;

· капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

· безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;

· надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об’єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб’єктів;

· інші джерела, не заборонені законодавством України.

Згідно зі ст. 86 ГК вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути:

· будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності;

· цінні папери;

· права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами;

· інші майнові права (включаючи майнові права на об’єкти інтелектуальної власності);

· кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу товариства:

· бюджетні кошти;

· кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підзаконні нормативно-правові акти	\|	Правовий режим грошей

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.