Поняття процедури укладання господарського договору
У цілому порядок укладання договорів регламентується гл. 53 ЦК, а безпосередньо господарських договорів – ст. 181 ГК.
Укладання господарського договору – це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше суб'єктів господарювання щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної форми) як правового акта.
Як уже зазначалося, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Для досягнення відповідної згоди контрагенти можуть використовувати різноманітні способи, які умовно поділяються на конкурентні та неконкурентні.
Неконкурентні способи використовуються у випадках, коли чітко визначений потенційний контрагент, з яким у сторони – ініціатора договірних зобов’язань – є бажання укласти договір.
Неконкурентні способи поділяються на:
● спосіб прямих переговорів;
● спосіб оферти та її акцепту.
I. Укладання господарських договорів шляхом проведення прямих переговорів. Це найбільш простий спосіб укладання господарських договорів. За допомогою цього способу уповноважені сторони шляхом прямих переговорів намагаються досягти згоди за всіма істотними умовами договору. У цьому разі використовується звичайна письмова форма господарського договору. Тобто шляхом переговорів сторони погоджують текст єдиного документа, підписують його та скріплюють печатками. Ці переговори можуть завершитися: підписанням попереднього договору або підписанням основного договору, якщо його укладання не потребує попередньої підготовки і сторони дійшли згоди щодо всіх умов договору. У разі незнайдення компромісу щодо істотних умов договору він не укладається і не породжує жодних правових наслідків (цей спосіб використовується, як правило, під час укладання договорів на ярмарках та виставках-продажах).