1. Про господарські товариства: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 1991. – № 49. – Ст. 682 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011).
2. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012).
3. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32 – Ст. 263 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 5076-VI від 05.07.2012).
Тема 9. Банкрутство як підстава ліквідації суб’єкта господарювання
9.3. Процедура провадження у справі про банкрутство.
Основні терміни та поняття:банкрутство, неплатоспроможність, боржник, кредитор, заставні кредитори, конкурсні кредитори, поточні кредитори, безспірні вимоги кредиторів, арбітражний керуючий,досудова санація, розпорядження майном боржника, розпорядник майна, санація боржника, реструктуризація підприємства, керуючий санацією, мирова угода, ліквідація, ліквідатор, суб'єкт банкрутства, грошове зобов'язання.
Поняття банкрутства
Інститут банкрутства забезпечує звільнення ринкової економіки від неефективних господарюючих суб'єктів, які функціонують на засадах самофінансування (з метою отримання прибутку) і несуть самостійну відповідальність за власними зобов'язаннями.
В умовах ринкової економіки банкрутство підприємств – звичайне явище. З кожних 100 новостворених підприємств на ринку залишаються 20 –30.
Провадження у справах про банкрутство безпосередньо регулюється законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.