• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Засідання господарського суду щодо прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури

Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство – це така судова процедура, основним призначенням якої є ліквідація визнаної судом заборгованості банкрута шляхом продажу майна банкрута та проведення розрахунків за його боргами.

У свою чергу, згідно з абз. 15 ст. 1 Закону ліквідація – припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у разі, якщо:

● комітет кредиторів відхилив план санації і звернувся до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (абз. 2 ч. 5 ст. 18 Закону);

● протягом шести місяців із дня винесення ухвали про санацію боржника до господарського суду не подано плану санації боржника (ч. 6 ст. 18 Закону);

● за результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (абз. 3 ч. 5 ст. 21 Закону);

● за результатами розгляду звіту керуючого санацією зборами кредиторів не прийнято жодного рішення або таке рішення не подано до господарського суду протягом 15 днів із дня закінчення санації чи виникнення підстав для її дострокового припинення (ч. 6 ст. 21 Закону);

● розрахунки з кредиторами не проведено у строки, передбачені планом санації та в разі відсутності клопотання комітету кредиторів про продовження термінів, передбачених планом санації, і внесення відповідних змін до плану санації (ч. 11 ст. 21 Закону);

Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено Законом.

Наслідки визнання боржника банкрутом передбачені в ст. 23 Закону.

У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника.

Згідно з абз. 16 ст. 1 Закону ліквідатор – фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому Законом порядку.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи – банкрута та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше. Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії.

До складу ліквідаційної комісії включаються представники кредиторів, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, фінансових органів, а в разі необхідності – також представники державного органу у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, державного органу з питань банкрутства, якщо банкрутом визнано державне підприємство, та представник органів місцевого самоврядування.

Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії передбачені в ст. 25 Закону.

Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Читайте також:

1. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
3. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
4. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
5. V. Постанови Пленуму Верховного Суду України
6. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
7. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
8. XV. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів
9. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
10. Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
11. Аналіз для прийняття рішень стосовно залучення інвестицій
12. Аналітичні методи та інструменти підтримки прийняття управлінських рішень.

Переглядів: 557