ущільнення тканин, болючість підвищення температури в ураженій ділянці, тварини кашляють, роблять часті ковтальні рухи. Зовнішньою пальпацієгс можна також установити наявність у глотці сторонніх предметів. При паралічі глотки тварини не відчувають болю при глибокій пальпації, ковтальні рухи не спостерігаються, місцеві ознаки запалення відсутні.
Внутрішній огляд глотки неозброєним оком можливий лише в короткоголових собак, котів, птахів. Розкривши за допомогою тасьми рот і злегка натиснувши шпателем на основу язика, оглядають порожнину глотки, мигдалини, задню та бічні стінки. У великої рогатої худоби і коней для детального огляду глотки застосовують спеціальний шпатель з освітлювальною системою (шпатель Габрійолавічюса В. І.), медичний езофагоскоп.
Внутрішню пальпацію глотки здійснюють лише при серйозних показаннях — підозрі на закупорку або пошкодження її стороннім тілом, наявність абсцесів, новоутворень. Голову коня чи корови добре фіксують, за допомогою зівника широко відкривають рот, відтягнувши лівою рукою язик, праву руку, обмотану рушником вище долоні, із складеними у вигляді човника пальцями обережно вводять між рядами зубів у порожнину глотки й пальпують її стінки (рис. 51). Якщо тварина непокоїться, необхідно припинити дослідження.
Щоб простежити, чи не порушена функція ковтання, тваринам
дають воду, рідкий або густий корм і спостерігають за ковтанням і проходженням грудочки через глотку та стравохід.