• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зовнішня будова спинного мозку

План

ТЕМА: АНАТОМІЯ СПИННОГО ТА ГОЛОВНОГО МОЗКУ

ЛЕКЦІЯ №4

1. Провідна роль нервової системи в організмі, значення. Класифікація нервової системи. Рефлекторна теорія діяльності нервової системи. Біла й сіра речовини ЦНС

2. Спинний мозок: топографія. Зовнішня будова. Сегменти спинного мозку.

3. Внутрішня будова спинного мозку. Біла й сіра речовини. Роги. Канатики.

4. Оболонки спинного мозку, простори, спинномозкова рідина.

5. Поняття про спинномозкову пункцію: визначення, місце проведення, клінічне значення.

6. Головний мозок. Відділи. Зовнішня та внутрішня будова відділів. Функції.

7. Загальна характеристика провідних шляхів ЦНС. Поняття про ретикулярну формацію.

Самостійне вивчення тем:

Продукція спинномозкової рідини та шляхи її циркуляції.

Оболони головного мозку.Міжоболонні простори.Шлуночки головного мозку.

Виконайте завдання №14,15 збірника позааудиторної самостійної роботи

Література:

ОсновнаЛ – 1 Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — с. 676, с.

Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В трёх томах. — М.: Медицина, 1968.

Збірник питань і завдань для контролю знань студентів с.

Нервова система об'єднує ряд органів і структур, які в сукуп­ності забезпечують:

• зв'язок організму із зовнішнім середови­щем,

• регуляцію всіх життєвих процесів,

• координацію й інтег­рацію діяльності органів та систем.

• Завдяки нервовій системі організм функціонує як одне нерозривне ціле.

Основою будови нервової системи є нервова тканина, яка здатна сприймати по­дразнення із зовнішнього середовища, трансформувати його у відчуття і на основі останнього формувати реакцію-відповідь.

Існують дві класифікації нервової системи — анатомічна та фізіологічна.

Анатомічна класифікація НС

нервову систему поділяють на центральну і периферійну. До центральної належать головний і спинний мозок, до периферійної — нервові волокна, вузли та їхні розгалуження.

Фізіологічна класифікація НС

нер­вова система поділяється на соматичну й автономну (вегета­тивну).

Необхідно пам'ятати, що обидві класифікації деякою мірою умовні, оскільки в основі функціонування нервової системи лежать рефлекторні дуги, які охоплюють різні її відділи та внут­рішні органи.

Нейрон є основною структурною і функціональною одини­цею центральної нервової системи, він складається з тіла (соми) та відростків, які мають переважний напрям і спе­ціалізацію. Довгий відросток (аксон) проводить нервові імпуль­си від тіла нейрона до клітин — нервових, м'язових, секретор­них. Короткі деревоподібно розгалужені відростки — дендри­ти ,вони проводять збудження до тіла нейрона.

Основна функція нейронів — сприймання та перероблення інформації, проведен­ня її до інших клітин.

У головному та спинному мозку розрізняють сіру та білу речовини.

Сіра речовина —це скупчення тіл нейронів,

Біла речо­вина — це скупчення відростків нейронів.

Нейроглія входить до складу як сірої, так і білої речовини, вона складається із клі­тин, які виконують різноманітні функції: опорну, трофічну, секреторну та ін.

У різних відділах центральної нервової системи розташу­вання сірої та білої речовини різне. Так, у спинному мозку зов­ні знаходиться біла речовина, а всередині — сіра; у головному мозку в одних відділах сіра речовина лежить зовні, а в інших — усередині. Суцільний шар сірої речовини на поверхні білої має назву кори (кора великого мозку, кора мозочка).

Скупчення сірої речовини всередині білої називають ядра­ми.

Ядра сірої речовини виконують роль різних центрів головного і спинного мозку, які регулюють функції внутрішніх орга­нів (центр дихання, центр слиновиділення тощо).

Скупчення нервових клітин за межами головного і спинно­го мозку називають вузлами, або гангліями (вузли в міжхребтових отворах, в яремному отворі тощо).

Нервові волокна— це відростки нервових клітин, вкриті оболонками. Залежно від будови оболонки їх поділяють на дві основні групи — мієлінові (м'якотні) та безмієлінові (безм'якотні). І ті, й інші побудовані з осьового циліндра, який є від­ростком нервової клітини й оболонки.

Нервиявляють собою пучки нервових волокон, вкритих зверху сполучнотканинною оболонкою. До складу одних нервів входять переважно рухові нервові волокна, тому вони мають назви рухових, до складу інших — чутливі нервові волокна — чутливі нерви, а до складу більшості нервів входять і рухові, й чутливі нервові волокна, їх називають змішаними нервами.

Сполучнотканинну оболонку, яка вкриває окремі пучки во­локон нерва, називають периневрієм, а ту, яка вкриває весь нерв,— епіневрієм. Між нервовими волокнами, які утворюють пучки, є тонкі прошарки сполучної тканини — ендоневрій. У сполучній тканині нерва містяться судини, які його живлять.

Передача нервового збудження здійснюється за допомогою синапсів.

Рефлекс — це реакція організму на зміни внутрішнього або зов­нішнього середовища, що здійснюється за участю центральної нервової системи у відповідь на подразнення рецепторів.

Рефлекторна дуга –це шлях, яким поширюється збудження під час здійснення рефлексу,

Рефлекторна дуга складається з п'яти компонентів:

• рецептор,

• аферентний шлях,

• нервовий центр,

• еферентний шлях,

• ефектор.

Вся нервова діяльність складається з рефлексів, які відзна­чаються великою різноманітністю.Для здійснення будь-якого рефлексу необхідна цілісність усіх ланцюгів рефлекторної дуги.

Спинний мозок(medulla spinalis, myelos — грец.)

Спинний мозок має форму циліндричного тяжа, довжина його становить 41—45 см, маса до 35 г. Спинний мозок знахо­диться у хребтовому каналі

Спинний мозок має передню і задню поверхні.

Уздовж пе­редньої поверхні проходить глибока передня серединна щіли­на, а також парна передньобічна борозна, через яку виходить передній корінець.

По задній поверхні спинного мозку прохо­дить непарна задня серединна борозна і парна задньобічна бо­розна, через які входить задній корінець.

Передня серединна щілина і задня серединна борозна поділяють спинний мозок на дві симетричні половини.

Спинний мозок має шийне і попе­реково-крижове стовщення.

Закінчується спинний мозок моз­ковим конусом, верхівка якого продовжується у кінцеву нит­ку. Кінцева нитка оточена зовні пучком корінців — кінським хвостом.

Спинний мозок складається із сегментів.

Сегмент — це ділянка спинного мозку, яка відповідає виходу однієї пари спинномозкових нервів

Розрізняють 31 сегмент спинного моз­ку:

• шийні (І—VIII) — segmenta cervicalia,

• грудні (І—XII) — segmenta thoracica,

• поперекові (І—V) — segmenta lumbalia,

• кри­жові (І—V) — segmenta sacralia,

• куприковий (І) — segmentum coccygeum.

Порожниною спинного мозку є центральний канал, запов­нений спинномозковою рідиною.

Читайте також:

1. I. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку
2. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
5. Абсцес мозку та мозочка.
6. Анатомічна будова кісток вільної нижньої кінцівки
7. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
8. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
9. Антигенна будова HDV
10. АСОЦІАЦІЯ. ПОБУДОВА АСОЦІАТИВНОГО КУЩА
11. Атмосфера. ЇЇ хімічний склад та будова
12. Атомно-молекулярна будова речовини.

Переглядів: 2337