• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зародження економічної думки в Європі

Меркантилізм як економічне учення виник в період розвиненого феодалізму. Переважною сферою діяльності капіталу в цей час була сфера обігу. Від італійського слова МЕРКАНТЕ (купець) походить і термін меркантилізм. Під ним розуміється:

- по-перше,економічна політика феодально-абсолютистської держави епохи первинного нагромадження капіталу, яка відображала інтереси торгового капіталу (великих торгових монополій) і сприяла розвитку торгівлі і промисловості, яка працює на експорт;

- по-друге,меркантилізмом називається також економічне учення, що має на меті обґрунтувати меркантилістську економічну політику.

Предметом вивчення економістів-меркантилістів була сфера обігу. За своєю класовою природою, це учення відображало інтереси торгового капіталу.

Головним завданням меркантилістської політики було залучення в країну якомога більшої кількості золота і срібла. Об'єктивною основою цього прагнення була постійно зростаюча потреба у засобах обігу у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин.

У розвитку меркантилізму розрізняють два етапи - ранній і пізній(розвинений). На першому етапі проводилася політика грошового балансу. Вона мала на меті будь-якими засобами утримувати гроші в країні. На другому етапі проводилася політика торгового балансу. Збільшення запасу золота і срібла в країні вирішували інакше - добивалися активного сальдо торгового балансу (тобто перевищення вивозу товару над ввезенням). На перший план висувалася система протекціонізму. З цією метою заохочувався розвиток експортних галузей промисловості при активній підтримці держави. Мануфактурі надавалися особливі привілеї і монопольні права (субсидії, експортні премії, звільнення від податків тощо).

Меркантилістська політика проводилася у всіх західноєвропейських країнах. Проте, залежно від конкретної історичної обстановки вона мала різні результати. Найбільших успіхів меркантилізм мав в Англії. Тут склалися найбільш сприятливі умови для розвитку капіталізму. Саме тому в роботах англійських меркантилістів основні положення цього учення викладені в найповнішій і розгорненій формі.

Представником раннього меркантилізму в Англії був Уїльям Стаффорд (1554 – 1612 р.р.). Найвидатнішим представником меркантилізму в його розвиненій формі є англійський меркантиліст Томас Ман (1571 – 1641 р.р.).

Обмежуючись вивченням явищ у сфері обігу у відриві від виробництва, меркантилісти неминуче обмежувалися поверхневими узагальненнями і тому не могли зрозуміти сутності економічних процесів. Щоб усвідомити природу і закони товарного обігу, необхідним є аналіз економічних відносин у сфері виробництва. Меркантилісти цього не розуміли і, виходячи з практики торгового капіталу (сфери обігу), меркантилісти не розуміли природу вартості і доданої вартості, що створюється в процесі виробництва.

Вони не могли збагнути, що законом товарного обміну є обмін товарів за вартістю, тобто обмін еквівалентів. З їхньої точки зору, прибуток утворюється в результаті продажу товарів за ціною, вищою за їх вартість. Така позиція була зумовлена їх безпосередньою купецькою практикою. Вони вважали, що додана вартість утворюється з надбавки до вартості продукту.

Точка зору меркантилістів на додану вартість, як прибуток за відчуження товару, була помилковою, оскільки виграш одного є програшем іншого. Насправді додана вартість тільки реалізується, приймає грошову форму в процесі обігу. Створюється ж вона (як пізніше довели А.Сміт, Д.Рікардо, К.Маркс) в процесі виробництва. Меркантилісти ж, обмежуючись узагальненням явищ сфери обігу, фактично не давали відповіді на питання: яким чином зростає загальна сума багатства і виникає прибуток.

Справжнім джерелом багатства і прибутку вони вважали зовнішню торгівлю. Зовнішня торгівля, особливо з колоніями, була основним джерелом примноження золота і срібла. А, оскільки, матеріал для експорту поставляється ремеслами, меркантилісти приходили до висновку, що процвітання ремесла є умовою торгівлі, отже, умовою багатства країни, а не його причиною.

Проте, заслугою меркантилістів є постановка ними проблеми продуктивної і непродуктивної праці. Але вони помилково вважали, що продуктивною є тільки праця в експортно-орієнтованих галузях.

У своїх дослідженнях меркантилісти багато уваги приділяли грошам. Вони були переконані у їх всемогутності. Підкреслюючи владу грошей, вони мали рацію - власник грошей тримає в своїх руках суспільну силу. Але сутності грошей вони не зрозуміли. Вони не могли пояснити, чому гроші як загальна форма багатства протистоять всім іншим товарам. Вони вважали, що золото і срібло самі по собі, як речі, за своєю природою, є гроші. Вони не усвідомлювали, що гроші - це товар, але товар особливий, оскільки він виконує роль загального еквіваленту. Гроші як особливий товар виступають загальним і безпосереднім втіленням вартості. Але вони є грошима не від Бога, а стають ними лише в певних історичних умовах.

Теорія грошей, розроблена меркантилістами, отримала назвув літературі „металістична теорія грошей”,тобто сутність грошей пояснюється їх природними властивостями.

Разом з металістичною теорією грошей в період розпаду феодалізму і становлення капіталізму виникла і інша альтернативна теорія - номіналистична.Її представниками були англійські філософи і економісти Дж. Локк, Н. Барбон, Дж. Берклі, Д. Юм. Згідно цієї теорії, гроші є номінальною, розрахунковою одиницею, лише знаком для розрахунку. Цей умовний знак, на їх думку, не має своєї внутрішньої вартості. Якщо дотримуватися цієї точки зору, то необхідно визнати нетоварний характер золота і срібла, а отже, ними не можна б було вимірювати вартість інших товарів. Вони не могли б стати загальним еквівалентом.

Увага меркантилістів зосереджувалася перш за все на двох функціях грошей – як засобу нагромадження скарбів і як світових грошей. У цих функціях гроші виступають як загальне втілення суспільного багатства. Меркантилісти вірно відзначали важливу особливість грошового обігу, яка полягає в тому, що гроші постійно випадають з обігу та існує прагнення утримати їх від обігу й зберегти як скарб.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. АГД як галузь економічної науки
3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
4. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
5. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
6. Аналіз економічної та неекономічної результативності маркетингової діяльності
7. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
8. Аналіз рівня економічної безпеки підприємства
9. Важливою методико-методологічною проблемою є періодизація історії економічної думки, визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.
10. Важливою складовою економічної політики 60-х рр. була реалізація програми “нових рубежів” президента Дж. Кенеді.
11. Валютно-фінансова інтеграція в Європі: історичні, економічні та інституційні засади
12. Вашингтонський консенсус і принципи макроекономічної стабілізації.

Переглядів: 781