• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

До гуморальних факторів захисту організму відносять інтерферон, пропердин, комплемент, методики визначення яких описано в спеціальних методичних рекомендаціях.

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РЕЗИСТЕНТНОСТІ

Імунній системі належить одне з провідних місць щодо забезпечення життєдіяльності організму. Тому лікар ветеринарної медицини повинен володіти методами дослідження імунної системи й уміло застосовувати дані цих досліджень при діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань тварин.

При трактуванні імунного статусу організму слід ураховувати комплексність клітинних і гуморальних факторів захисту з функціональним станом імунокомпетентних клітин. Зниження показників фагоцитозу нейтрофілів крові, бактерицидної активності сироватки крові, імуноглобулінів із зменшенням Т- і В-лімфоцитів свідчить про зниження імунного статусу. При цьому знижується й імунобіологічна реактивність. Такий стан називають імунним дефіцитом, що є причиною виникнення захворювань. Імунний дефіцит буває генетичного походження і є наслідком недостатньої і неповноцінної годівлі, порушення умов утримання та використання тварин.

Імунний дефіцит також виникає при хронічному токсикозі мікотоксинами, нітратами, нітритами та іншими отруйними речовинами; при шаблонному й нераціональному застосуванні лікарських засобів, особливо антибактеріальних; дії на організм стрес-факторів. Усі ці фактори пригнічують функції імунної системи або блокують синтез імуноглобулінів внаслідок утворення клонів Т-лімфоцитів супресорної дії.

Імунний дефіцит буває природжений (спадковий), віковий, набутий.

Природжений (спадковий) імунний дефіцит зумовлений порушенням розвитку органів імунної системи в період ембріогенезу та розвитку плода.

Віковий імунодефіцит зустрічається: у новонароджених внаслідок несвоєчасного й недостатнього одержання імуноглобулінів з

Молозивом, або при порушенні засвоєння імуноглобулінів із мо-лозийа в кишечнику внаслідок його патології; у старих тварин внаслідок інволюції органів імунної системи, або утворення мутантних клонів Т-лімфоцитів супресорної дії.

Набутий імунний дефіцит виникає внаслідок виснаження імунної системи після тяжкої хвороби (незаразної, інфекційної, інвазійної). При цьому стійкий імунний дефіцит буває внаслідок структурних змін у центральних органах імунної системи (кістковий мозок, тимус та ін.), і тимчасовий, пов'язаний з тимчасовою втратою утворення гуморальних захисних факторів (імуноглобулінів) і збереження клітинних факторів захисту.

У новонароджених тварин рівень фагоцитозу високий й іноді перевищує його у матері.

Активність фагоцитозу нейтрофілів у новонароджених визначається повноцінністю розвитку плода, що зумовлене умовами годівлі й утримання матерів. Зниження фагоцитарної активності гранулоцитів залежить також від їх стану, який змінюється при отруєнні тварин різними хімічними речовинами.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
7. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
8. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
9. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
10. АДАПТАЦІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
11. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
12. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.

Переглядів: 658