До гуморальних факторів захисту організму відносять інтерферон, пропердин, комплемент, методики визначення яких описано в спеціальних методичних рекомендаціях.

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РЕЗИСТЕНТНОСТІ

Імунній системі належить одне з провідних місць щодо забезпечення життєдіяльності організму. Тому лікар ветеринарної медицини повинен володіти методами дослідження імунної системи й уміло застосовувати дані цих досліджень при діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань тварин.

При трактуванні імунного статусу організму слід ураховувати комплексність клітинних і гуморальних факторів захисту з функціональним станом імунокомпетентних клітин. Зниження показників фагоцитозу нейтрофілів крові, бактерицидної активності сироватки крові, імуноглобулінів із зменшенням Т- і В-лімфоцитів свідчить про зниження імунного статусу. При цьому знижується й імунобіологічна реактивність. Такий стан називають імунним дефіцитом, що є причиною виникнення захворювань. Імунний дефіцит буває генетичного походження і є наслідком недостатньої і неповноцінної годівлі, порушення умов утримання та використання тварин.

Імунний дефіцит також виникає при хронічному токсикозі мікотоксинами, нітратами, нітритами та іншими отруйними речовинами; при шаблонному й нераціональному застосуванні лікарських засобів, особливо антибактеріальних; дії на організм стрес-факторів. Усі ці фактори пригнічують функції імунної системи або блокують синтез імуноглобулінів внаслідок утворення клонів Т-лімфоцитів супресорної дії.

Імунний дефіцит буває природжений (спадковий), віковий, набутий.

Природжений (спадковий) імунний дефіцит зумовлений порушенням розвитку органів імунної системи в період ембріогенезу та розвитку плода.

Віковий імунодефіцит зустрічається: у новонароджених внаслідок несвоєчасного й недостатнього одержання імуноглобулінів з

Молозивом, або при порушенні засвоєння імуноглобулінів із мо-лозийа в кишечнику внаслідок його патології; у старих тварин внаслідок інволюції органів імунної системи, або утворення мутантних клонів Т-лімфоцитів супресорної дії.

Набутий імунний дефіцит виникає внаслідок виснаження імунної системи після тяжкої хвороби (незаразної, інфекційної, інвазійної). При цьому стійкий імунний дефіцит буває внаслідок структурних змін у центральних органах імунної системи (кістковий мозок, тимус та ін.), і тимчасовий, пов'язаний з тимчасовою втратою утворення гуморальних захисних факторів (імуноглобулінів) і збереження клітинних факторів захисту.

У новонароджених тварин рівень фагоцитозу високий й іноді перевищує його у матері.

Активність фагоцитозу нейтрофілів у новонароджених визначається повноцінністю розвитку плода, що зумовлене умовами годівлі й утримання матерів. Зниження фагоцитарної активності гранулоцитів залежить також від їх стану, який змінюється при отруєнні тварин різними хімічними речовинами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Абсолютний фагоцитоз або елімінуюча здатність крові (ЕЗК) — це кількість фагоцитованих мікробних клітин лейкоцитами 1 мкл крові.	\|	Глава XI ДІАГНОСТИКА ПОРУШЕНЬ ОБМІНУ РЕЧОВИН

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.