Значно рідше ендемічний зоб перебігає з підвищеною функцією щитовидної залози, що проявляється помірною тахікардією і екзофтальмією.

Для оцінки функціонального стану щитовидної залози в сироватці крові визначають зв'язаний з білками йод (ЗБЙ), рівень якого у здорових тварин коливається в межах від 4 до 8 мкг/100 мл (315—630 мкмоль/л). Критерієм для оцінки гіпофункції є також вміст йоду в молоці, який у нормі менше 20— 25 мкг/л. Нині для оцінки функціонального стану щитовидної залози у тварин застосовують визначення трийодтироніну, тироксину і тиреотропного гормону гіпофіза.

Після забою тварин визначають відношення маси щитовидної залози до маси тварини. Маса збільшеної щитовидної залози у великої рогатої худоби більша 7 г, овець — 8, свиней — 10 г на 100 кг маси тварини (Замарін Л. Г., 1968). Збільшення щитовидної залози від 8 до 10 г на 100 кг маси тіла характерне для легкої форми зоба, від 10 до 20 г — для середньої і понад 20 г — для тяжкої форми захворювання.

32»

ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Дослідження цієї залози грунтується на виявленні симптомів цукрового діабету, на який хворіють переважно м'ясоїдні, свині та інші моногастричні тварини. У тварин з багатокамерним шлунком можливість виникнення цукрового діабету сумнівна.

Абсолютна недостатність інсуліну й розвиток інсулінзалежно-го діабету спостерігається при порушенні функції підшлункової залози і зменшенні синтезу інсуліну, що призводить до зменшення утворення глікогену з глюкози, зниження проникності мембран клітин для глюкози. У відповідь на це посилюється глюконеоге-нез, який супроводжується нагромадженням недоокислених продуктів обміну (кетонових тіл та ін.). Розвиваються гіперглікемія, глюкозурія, кетоацидоз.

Відносна недостатність інсуліну і розвиток інсулінонезалежно-го діабету буває у випадку збільшення продукції гіперглікемізую-чих гормонів — глюкагону, адреналіну, глюкокортикоїдів, що призводить до посиленого розпаду глікогену, зниження чутливості клітин до інсуліну.

Клінічне діабет проявляється сухістю шкіри, видимих слизових оболонок, спрагою, полакіурією, поліурією, зниженням гостроти зору. Лабораторними критеріями гіпофункції підшлункової залози є гіперглікемія (понад 6 ммоль/л, рівень глюкози у хворих тварин інколи досягає 12—16,6 ммоль/л), глюкозурія (у сечі коней 3—8% глюкози, собак — 4—10, свиней до 6%), зменшення рівня інсуліну в плазмі крові, висока відносна щільність сечі (1,040—1,060), кетонурія.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Глава XII ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛОЗ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ	\|	Підвищення рівня глюкози в крові до 19—22 ммоль/л й більше супроводжується тяжким станом, який може закінчитися діабетичною комою.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.