Коефіцієнти активності речовин і іонів є функцією не лише концентрації розчину. Їхні значення також залежать від природи електроліту, температури та йонної сили розчину.

Під активністю розуміють величину, яку треба підставити у термодинамічне рівняння замість концентрації, щоб обчислені значення збігалися з експериментальними.

У рівнянні С — концентрація, яка виражається в одиницях молярності або моляльності; f — коефіцієнт активності, тобто коефіцієнт, на який треба помножити величину концентрації, щоб дістати значення активності. Він є мірою розбіжності активності і концентрації або мірою відхилення стану електроліту у реальному розчині від cтану того самого електроліту в ідеальному розчині, де немає міжйонної взаємодії. Чим ближче реальний розчин до ідеального, тим ближчі між собою концентрація і активність. Коли концентрація розчину дорівнює 10^-3 - 10^-4 моль/л, то а=С, а коефіцієнт активності наближається до одиниці.

Йонна сила розчину є півсумою добутку концентрацій усіх йонів у розчині на квадрат їхнього заряду z:

Вважають, що при сталому значенні йонної сили розчину коефіцієнти активності йонів також залишаються сталими і не залежать від їхньої концентрації.

Негативною стороною теорії сильних електролітів є те, що їй підлягають лише розбавлені розчини. Крім того, вона не враховує хімічні процеси, що відбуваються у розчині, зокрема явище сольватації і можливу зміну при цьому активності розчинника, який також є активним компонентом розчину.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Константа електролітичної дисоціації	\|	Добуток розчинності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.