Якщо кристали малорозчинної солі побудовані з йонів, то у розчин переходять не молекули, а йони солі. Для малорозчинної сполуки, наприклад ВаSO4 або AgCl, що перебуває у рівновазі із своїм насиченим розчином, рівняння динамічної рівноваги матиме вигляд:
ВаSO4 = Ва2+ +SO42-,
Тверда фаза Насичений розчин
тобто при сталій температурі за одиницю часу у розчин переходить така кількість солі, яка за той самий час із розчину випадає в осад (тверду фазу).
Для наведеного вище оборотного процесу при сталій температурі можна записати:
[Ва2+] • [SO42-] = K
де К — константа рівноваги.
З цього рівняння випливає, що у насиченому при певній температурі розчині добуток концентрацій йонів малорозчинного електроліту є сталою величиною, яка називається добутком розчинності і позначається ДР. Тоді для насиченого розчину ВаSO4 (при 25°С) рівняння запишеться як:
Наприклад, для малорозчинних у воді солей Ag2S і Ва3(РО4)2 маємо:
Значення ДР погано розчинних у воді сполук можна обчислити ва їх розчинністю.
Оскільки ДР сполуки при певній температурі є сталою величиною, то збільшення концентрації у розчині одного з йонів, на які дисоціює сполука, призводить до зменшення концентрації другого. Так, якщо до насиченого розчину ВаSO4 добавити розчин сполуки, яка містить йон SO42-, то рівновага порушується і, згідно з принципом ЛеШательє, вона зміститься вліво, тобто з розчину почне випадати ВаSO4. Те саме відбувається і при введенні в насичений розчин ВаSO4 надлишку йонів барію.
Отже, введення однойменних йонів в розчин малорозчинного електроліту знижує його розчинність. Цей висновок має велике практичне значення, зокрема у кількісному аналізі, оскільки дає змогу практично повністю осаджувати той чи інший йон у вигляді малорозчинної сполуки.
Умови виділення і розчинення осадів:
1.Якщо [К+] • [А-] < ДР, то розчин ненасичений і осад розчиняється;
2.Якщо [К+] • [А-] = ДР, то розчин насичений і система в стані рівноваги;
3.Якщо [К+] • [А-] > ДР, то розчин пересичений і осад випадає.