МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Константа електролітичної дисоціаціїОскільки електролітична дисоціація слабких електролітів є оборотнім процесом, то вона підлягає закону діючих мас. Отже, для процесу дисоціації слабких електролітів можна записати константу рівноваги. Як приклад розглянемо дисоціацію слабкого електроліту КА: КА ↔К+ + А-. Позначимо концентрацію йонів як [К+] і [А-], а концентрацію недисоційованих молекул через [КА]. Тоді константу рівноваги запишемо так: Константа рівноваги слабкого електроліту К називається константою дисоціації. Вона, як і ступінь дисоціації, є кількісною мірою здатності речовини дисоціювати у розчині. Чим менше значення цієї константи, тим слабкішим є електроліт, і навпаки, чим більша константа дисоціації, тим краще дисоціює розчинена речовина. Константа дисоціації не залежить від концентрації розчину, а залежить від температури. Вона має розмірність концентрації (моль/л). Слабкі електроліти, що складаються більш ніж з двох іонів, дисоціюють ступінчасто. Кожен ступінь дисоціації характеризується певною величиною константи дисоціації. Ці константи дисоціації називаються ступінчастими і позначаються К1, К2,… Кп. Прикладом багатойонного електроліту є ортофосфорна кислота Н3РО4. Відповідно до послідовного відщеплення йонів водню можна записати три рівняння рівноваги, які характеризуються відповідними ступінчастими константами дисоціації. При цьому практично завжди К1>К2>… Кп, оскільки енергія відщеплення першого йона від нейтральної молекули завжди менша: H3PO4 ↔ H+ + H2PO4-, H2PO4- ↔ H+ + HPO42-, HPO42- ↔ H+ + PO43-, Сумарна константа дисоціації дорівнює добутку ступінчастих констант дисоціації: Кзаг = К1•К2•К3. Ступінчасто дисоціюють також багатокислотні основи і амфотерні гідроксиди. Між константою і ступенем електролітичної дисоціації є зв’язок, відомий під назвою закону розведення Оствальда. Якщо електроліт є дуже слабким, тобто α→0, то З даного рівняння можна зробити важливий висновок:із зменшенням концентрації електроліту ступінь дисоціації його збільшується.
Властивості розчинів сильних електролітів Розчини сильних електролітів не підлягають закону розбавляння, що свідчить про необоротність процесу дисоціації сильних електролітів. Справді, у розчинах речовини, кристали яких побудовані з йонів, дисоціюють повністю, і їхній істинний ступінь дисоціації дорівнює одиниці. Твердження, що сильні електроліти повністю дисоціюють на йони, є основним положенням теорії розчинів сильних електролітів, для яких α має дорівнювати одиниці. Проте для концентрованих розчинів сильних електролітів α < 1. Відхилення ос сильних електролітів від одиниці в бік менших значень пояснюється тим, що теорія електролітичної дисоціації Арреніуса не враховувала електростатичної міжйонної взаємодії у розчині, а все пояснювала дією сил Ван дер Ваальса. Якщо у розчинах слабких електролітів електростатичні сили між іонами можна не враховувати, оскільки α < 1, то у розчинах сильних електролітів (навіть розбавлених), де є лише йони, електростатична взаємодія досить значна. Для кількісної оцінки властивостей розчинів сильних електролітів необхідно враховувати електростатичну взаємодію між йонами і можливість утворення асоціатів. Оскільки ефективна концентрація йонів не відповідає їхній реальній концентрації, тобто менша останньої (внаслідок утворення асоціатів), то для характеристики властивостей і стану іонів у розчині користуються величиною, яка називається активністю. Її позначають буквою а. Активність йона (або речовини) є функцією концентрації. Вона має розмірність концентрації і пропорційна їй: а = f•С Читайте також:
|
||||||||
|