• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави

ТЕМА 6 РОЗВИТОК РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ національних ДЕРЖАВ

(XVII - XIX СТ.)

Промисловий переворот або промислова революція означає перехід від мануфактурного виробництва, заснованого на кооперації спеціалізованої ручної праці найманих робітників, до фабричного виробництва, заснованого на механізації праці за допомогою системи спеціалізованих робочих машин.

Економічними передумовами промислового перевороту в Англії стали:

1) на макрорівні:

- значне нагромадження капіталу і його централізація;

- англійська буржуазна революція XVIII ст.;

- іноземна конкуренція (у цей період Англія зазнавала певних труднощів щодо збуту своїх товарів на світовому ринку. Серйозну конкуренцію їй становили Росія, Швеція, Індія);

2) на мікрорівні:

- витиснення з ринку дрібних господарств, які не витримували конкуренції з фабричним виробництвом;

- перетворення дрібних фабрикантів на найбільш впливовий прошарок підприємців;

- превалювання чисельності зайнятих в обробній промисловості порівняно з іншими;

- урбанізація, а також відрив населення від землі та її концентрація в руках капіталістів;

3) у соціальній сфері:

- формування класу найманих робітників промислового сільськогосподарського пролетаріату;

- політично оформлений масовий робочий рух;

- загострення конфлікту інтересів трьох головних класів: лордів-землевласників, промислової буржуазії, пролетаріату;

- встановлення жорсткого режиму та дисципліни праці (тривалість робочого дня не менш 13 годин).

Промисловий переворот в Англії можна розділити на 3 етапи:

1-й етап (починаючи з 60-х або навіть 30-х рр. XVIII ст. до 1783 р.) – механізація текстильної, у першу чергу бавовняної, промисловості; впровадження виплавки чавуну на коксі; застосування водяного двигуна і нових форм організації виробництва; винахід та удосконалення парової машини;

2-й етап (1783-1785 рр.) - впровадження парової машини подвійної дії Дж. Уатта, відкриття Г. Кортом способу переробки чавуну на залізо і створення Е. Картрайтом ткацького верстату з паровим двигуном. Розвиток потреб металообробки стимулював винахід у 1797 р. металорізального токарського верстату;

3-й етап (перша третина XIX ст.) – розвиток парового транспорту від парового візка Р. Тревитика (1801р.), до локомотива з димогарними трубками та іншими винаходами Дж. Стефенсона у 1825-1833 рр.

Однією зі сприятливих передумов промислового перевороту в Англії був стійкий попит європейських армій на уніфікований одяг і взуття (що у свою чергу, вимагало тканини, шкіри, ґудзиків тощо), рушниці, боєприпаси.

Соціально-економічними наслідками промислового перевороту є:

§ урбанізація - відрив населення від землі та концентрація його в промислових центрах (окрім Лондона у Великобританії такими стали: Бирмінгем, Манчестер, Глазго, Шеффілд тощо);

§ збільшення кількості зайнятих в обробній промисловіості;

§ централізація капіталу, тобто витиснення з ринку дрібних хазяїв, товари яких не витримують конкуренції з фабричною продукцією;

§ створення класу найманих робітників - промислового і сільського пролетаріату;

§ встановлення жорсткого режиму та дисципліни праці;

§ масове використання жіночої і дитячої (починаючи з 3-х років) праці з огляду на її беззахисність, дешевину та "особливі" переваги (малий ріст, тонкі пальці);

§ ріст пауперизму й соціального протесту (рух "луддитів" - руйнівників машин - на початку XIX ст.);

§ політично оформлений масовий робочий рух - чартизм - у 1830-х рр.;

§ зміна в структурі буржуазії - перетворення промислових фабрикантів на найбільш впливовий прошарок підприємців;

§ загострення конфлікту інтересів трьох головних класів - лордів-землевласників, промислової буржуазії та пролетаріату.

Таким чином, Великобританія, перша з країн світу, що зазнала промислової революції, у середині XIX ст. перетворюється на наймогутнішу державу, яка володіє найбільшою колоніальною імперією, а це дозволяє забезпечувати власну промисловість необхідною і вкрай дешевою сировиною та містким ринком збуту готових виробів. Орієнтація найважливіших галузей виробництва, і зокрема текстильної, в основному на колоніальний ринок згодом негативно позначиться на економічному розвитку Великобританії.

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
3. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
4. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
5. Автоматизація виробничих процесів
6. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
7. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
8. Агропромислова інтеграція. Агропромисловий комплекс (АПК).
9. Агропромисловий комплекс
10. Агропромисловий комплекс
11. Агропромисловий комплекс
12. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах

Переглядів: 589