ПЕРЕДМОВА

Підручник присвячений розгляду аналітичного опису історії появи програмування в загалі і в Україні в часності, яке пов’язано з використанням нових електронних обчислювальних машин (ЕОМ), що з’явилися на початку 50-х років ХХ – сторіччя, і почали застосуватися до організації обчислень різних математичних, наукових і господарських задач, яким потрібна була велика пам’ять та швидкодія ЕОМ у співставленні з раніш діючими частковими розрахунками на обчислювальних устаткуваннях полу автоматизованим способом. В ньому відображено шляхи програмування системних і прикладних задач та створення нових методів, засобів і інструментів технології програмування (ТП) різних видів програм, програмних систем, АСУ, орієнтованих на вирішення складних завдань наукового і господарчого призначення. Показано поступовий розвиток ТП, починаючи з появи перших ЕОМ у СРСР, зокрема і в Україні, як інструментів автоматизованого рішення різних задач обробки даних в процесах управління народним господарством за допомогою ЕОМ.

Послідовно починаючи з 1959 р автор подручніку займався науковою діяльністю, пов’язаною з програмуванням деяких математичних задач, автоматизацією програмування щодо створення трансляторів і налагоджувачів програм з перших мов програмування (адресного, автокодів, Алгол-60 і др.) та викладання мові Алгол-60 (з 1965 р.). студентам кафедри обчислювальної математиці І.І. Ляшко Київського державного університету. Після створення факультету кібернетики академіком В.М. Глушковим (1969 р.) і до наступного часу автор викладає технологію програмування. Цей курс постійно оновлюється чи удосконалюється новими інструментами та засобами для підвищення процесу виробництва програмних продуктів (ПП).

З самого початку автором був взятий стратегічний курс на розвиток технології програмування, який став головним в наукової і педагогічної її діяльності. З 1960 р. В.М. Глушков орієнтував створений їм Інституті кібернетики (ІК) АН УРСР на побудову нових ЕОМ і систем автоматизації АС, АСУ, АСУ ТП тощо. В межах ІК був створений підрозділ – Спеціальне конструкторське бюро математичних машин і систем, в якому конструювалися нові ЕОМ, в том числі управляючий обчислювальний комплекс УОК «Днепр-2» для керування технологічними процесами на підприємствах індустріальної промисловості. Туди пішли ентузіасти, в том числі і група трансляторщиків з Алгола-60 К.М.Лавріщевої з відділу К.Л. Ющенко, яка стала лабораторією (1967). З цього часу почалась робота, пов’язана з ТП, а саме, з розробки системного і математичного забезпечення для УОК «Днепр-2».

Лабораторія, потім відділ виконував такі розробки: системи програмування (Автокод і Алгамс, BHV–мова типу SQL ) для машин «Днепр-2» і «Нева», сформулював новий СМ-метод реалізації синтаксису і семантики цих мов програмування (МП) у відповідних трансляторах і компайляру ВHV; системи прийому і обробки даних в АСУ ТП на металургійному комбінаті (Берлін-Лейпциг) ГДР (1973); система автоматизації виробництва програм – АПРОП (1976–1986) новим методом збирання різномовних модулів через інтерфейс; технологічні лінії виробництва програм обробки даних на заказі АІС «Юпітер-470» за новим методом їх побудови за ідеями зборочного конвеєра В.М.Глушкова (1985–1991); цикл наукових проектів (більш 12) з розроблення новітніх методів, засобів та інструментів ТП програмних систем (ПС), сімейств систем, інформаційних систем (ІС) та інших автоматизованих систем, що наближені до індустріальних методів виробництва програм з готових програмних ресурсів; інструментально-технологічний комплекс – ІТК зі спектру технологій побудови сімейств ПС (2011).

Як результат виконанних досліджень і розробок сформульовані новітні парадигми технології програмування, саме: метод зв’язку різномовних програмних модулів через інтерфейс модульного посереднику, МП та технологічних ліній (ТЛ); система автоматизації виробництва програм з різномовних модулів з вирішення задач інтерфейсу, які актуальні і в наступному часі; методологія доказу розподілених ПС; об’єктна-компонентний метод виробництва ПС і СПС з готових компонентів повторного використання (КПВ); методи забезпечення якості КПВ, ПС і СПС; моделі взаємодії і варіабельності ПС і СПС; методологію фабрик програм із КПВ; інструментально-технологічний комплекс ІТК з сукупності простих технологій розроблення окремих елементів ПС тощо.

По цим роботам співробітниками відділу захищено вісім кандидатських, три докторські дисертації та біля 40 дипломних, бакалаврських та магістерських робіт під керівництвом проф. К.М.Лавріщевої. Зроблено більш 50 доповідей по цієї тематиці на різних всесоюзних і міжнародних конференціях.

Значна частина цих результатів має зараз і в перспективі наукове і прикладне значення. Вони постійно доповідалися і обговорювалися на лекціях студентів КНУ і МФТІ, мають розвиток і до сучасних гетерогенних середовищ.

У підручнику розглянуто становлення напрямів розвитку ТП та появи на той час закордоном програмної інженерії (Software Engineering) з теми же задачами і функціями, орієнтованими на комп’ютерну технологію, системну технологію, технологію прикладних ПС і їх сукупностей та пакетів прикладних програм (ППП) в межах ТП Дано опис базових основ цих технологій, моделей та формальних засобів представлення різних предметних областей ПС, АСУ, а також методів їх реалізації у швидко змінюваних операційних середовищах ЕОМ. Подано поширені стандартно загальні методи і засоби програмування (ООП, UML, компонентний, агентний, сервісний), а також оригінальні, відчинянні – композиційний, об’єктно-компонентний, збиральний методи та інструменти їх підтримки до тепер і зараз в умовах нових комп’ютерів, супер комп’ютерів і кластерів.

Протягом усіх цих років на лекціях та практичних заняттях автор викладав курс ТП с використанням отриманих наукових результатів відділу засобів, новітніх методів та засобів інших відомих вчених з ТП та діючих загальносистемних ОС. Після вивчення методологічних основ ТП студенти виконували відповідні завдання з перевіркою знань в різних програмах і артефактах, а також в сучасних гетерогенних середовищ.

Поряд с цим автор навчав студентів стандартним засобам, які необхідні в процесі виробництва програм – життєвому циклу ISO/IEC 12207, загальним типам даних ISO/IEC 11404 – 2007 з апаратом їх генерації до фундаментальних типів даних, діючих у всіх мовах програмування та стандартам забезпечення інженерії якості ДСТУ 9126 та ISO/IEC 9000 (1–4) тощо.

У зв’язку з цим у підручнику викладаються і проходять апробацію відповідні інструментальні засоби операційних середовищ з підтримки сучасних технологій, інженерії програмування і проектування ІС, ПС і СПС. Важливе місце займає організація подання і застосування даних в цих системах для проведення обчислень на сучасних гетерогенних і кластерних комп’ютерних фреймворках, кластерах та Grid, Cloud Computing тощо. Запропоновані сучасні підходи до концептуального проектування ІС і ПС онтологічними засобами та методами індустріального виробництва програмних продуктів, зокрема на фірмах продуціруючими масове виробництво продуктів за допомогою фабрик програм (Appfabric MS.Net, Factory GriD, Factory programs and services ІС і VSphere) та сховищ глобальних даних тощо.

Всі ці питання сучасної технології програмування / програмної інженерії, раніш викладеної автором у підручнику (Програмна інженерія, Академперіодика, 2009) викладаються на лекціях з метою навчання студентів новітнім удосконаленим технологіям, базованим на сучасних прогресивних засобах Grid, Cloud Computing шляхом виконання на їх основі лабораторних, дипломних та магістерських робіт студентів. В цих роботах демонструється також застосування засобів і інструментів сучасних загальносистемних ОС і середовищ, а саме VS.Net, IBM, Corba, IBM, Eclipce, Protégé тощо. Наведені приклади наукових артефактів, виконаних деякими студентами та дано опис побудови фабрики програм КНУ (http://programsfactory.univ.kiev.ua), інструментально-технологічного комплексу – ІТК ІПС (http://sestudy.edu-ua.com) за участю студентів факультету кібернетики кафедри інформаційних систем та теорії і технології програмування, а також студентів філіалу МФТІ при інституті Кібернетики НАНУ. Деякі їх результати включаються в сайт фабрики, чи ІТК і пропонуються їм в якості готових підпроцесів для розширення завдань електронного навчання інших студентів ВНЗ України і СНГ.

Підручник містить розділ Передмова, п’ять частин з технології програмування за наступним змістом, а також післямову.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Технологія програмування інформаційних систем. Методи, засоби, інструменти.	\|	Частина 1. ПОЧАТОК ПРОГРАМУВАННЯ В СРСР. ВИТОКИ РОЗВИТКУ ТП

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.