Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Моделі компонентного програмування

Модель компонентає наслідком узагальнених типових рішень чи функцій, які подаються компонентом та його інтерфейсом з властивостями і характеристиками у такому вигляді:

C = (CNa, CIn, CFa, CIm, CSe),(3)

Множина CIn складається з вхідних CInIn та вихідних CInOut інтерфейсів, тобто CIn = {CInIn È CInOut}. Компонент має вхідні інтерфейси при власної реалізації і вихідні інтерфейси реалізації іншого компонента. Кожен з них має відповідну модель

CIni = ( InNai , InFui , InSpi ), (4)

Інтерфейс CFa визначає методи і звернення до екземплярів компонентів (пошук, вибір, знищення тощо).

Кожна реалізація CImj Î CIm задається моделлю:

CImj = (ImNaj , ImFuj , ImSpj), (5)

Необхідною вимогою існування компонента є умова його цілісності:

" CIniÎ CInI $ CImjÎ CIm [Pr(CIni) ÍCImj], (6)

Аксіома 3. Для об’єднання ї двох різнорідних компонентів C1 та C2 існує умова, якщо CIni1ÎCInO1, то повинен існувати CInk2ÎCInI2 такий, що

Sign(CIni1)=Sign(CInk2)&Pr(CIni1)ÍCImj2, де Sign(…) означає сигнатуру відповідного інтерфейсу і Pr (provide) означає функціональність щодо реалізації методів інтерфейсу CIni.

Модель компонентної ПС.Ця модель ПС (PS) містить компоненти з множини реалізації, предикати з множини предикатів інтерфейсів.

PS = {PSLm{Lm1 ,…, Lmn}, R {Ri, …, Rm}, PSLn{In1 ,…, Ink},

Операції множини Р відповідають об’єднанню чи конфігурації КПВ в деякі складні структури програм і ПС з множини компонентів і інтерфейсів.

Компоненти чи КПВ моделі ПC можуть змінюватися або замінюватися новими функціонально подібними, еквівалентними КПВ з метою отримання різних варіантів ПП за такими аксіомами.

Аксіома 4. Два компоненти C1 та C2 є тотожними (рівними), якщо тотожними є їх відповідні складові. Як наслідок, заміна C1 на C2 не впливає на компонентну модель, до якої належить компонент C1.

Аксіома 5. Два компоненти C1 та C2 є еквівалентними, якщо тотожними є їх множини інтерфейсів та реалізацій. Заміна C1 на C2 не змінює функціональності компонентної програми чи системи за умови встановлення відповідності між іменами у самій програмі.

Головна мета КП це зв’язування компонентів, а також змінювання їх тотожними чи еквівалентними в структурі ПС. Зв’язування має свою арність і може складатися з множини даних, які входять до класу інтерфейсів означеного класу КПВ. Ця операція виконується за моделлю компоненту (3) і інтерфейсу (4). Модель компоненту і інтерфейсу завдають операції і предикати, які визначають умову передачі даного іншому компоненту.

Між компонентами можуть існувати такі типи відношень: успадкування, екземпляризаці, контракту, об’єднання (зв’язування) та взаємодії Усівідношення визначаються на інтерфейсах і предикатах.


Читайте також:

  1. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
  2. Алгебраїчне та інсерційне програмування
  3. Алгоритм реалізації моделі
  4. Алгоритм реалізації моделі
  5. Алгоритм реалізації моделі
  6. Алгоритм реалізації моделі
  7. Алгоритм реалізації моделі
  8. Алгоритм реалізації моделі
  9. Алгоритм реалізації моделі
  10. Алгоритм реалізації моделі
  11. Алгоритм реалізації моделі
  12. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Теоретичні аспекти компонентного програмування | Графове подання компонентної моделі ПрО

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.