Графове подання компонентної моделі ПрО

Результатом моделювання компонентної моделі є граф G ={C, R}, визначений на множині компонентів С та зв'язків R (relations) за такими вимогами (рис. 2.3):

– множина вершин С подає взаємо однозначність відображення множини компонентів ПрО;

– для кожної вершини повинен існувати хоча б один зв'язок, що належить множині відношень-зв'язків R;

– існує хоча б одна вершина, що має статус множина–компонент і відображає ПрО в цілому.

Зв'язки можуть бути один до одного, один до багатьох, багато до багатьох

Побудований граф G ={С, R} може доповнюватися інтерфейсними компонентами, потім структурно упорядковуватися (нагору) з проведенням контролю повноти і надмірності елементів графа з метою усунення дублюючих елементів.

В графі Gі множина компонентів ПрО, що відрізняються друг від друга по статусу (елемент, множина або множина елементів) і взаємному порядку утворять компонентну модель (СМ). Тобто компоненти СМ подаються загальними й індивідуальними властивостями, а також зовнішніми і внутрішніми характеристиками.

В компонентної моделі ПрО присутні функціональні та інтерфейсні компоненти. Перевірка властивостей компонентів проводиться шляхом попарного порівняння властивостей внутрішніх характеристик компонента з множиною властивостей зовнішніх характеристик компонента за допомогою операцій екземпляризації, класифікації, спеціалізації, агрегації та ін. Властивості рахуються перевіреними, якщо виконується умова, що кожній внутрішній властивості множини компонента відповідає еквівалентна йому зовнішня властивість компонента-елемента. Якщо ця умова не виконується, то такий елемент віддалиться зі списку елементів множини і з графа відповідно.

На змістовному рівні множина С – це набір методів реалізації віддалених компонентів ПрО і для кожного з них існує інтерфейсний елемент множини I (типу stub, skeleton). Метод реалізації компоненту відповідає вершині графу, перехід до якої потребує перетворення даних, що ініціюються повідомленнями. Елементи графу розташовують реалізації компонентів по різним вузлам з множини компонентів, а їх інтерфейсні компоненти можуть бути локальними чи біля реалізації компоненту.

Компонентний граф відображається у еквівалентну модель ПС, елементи якої мають встановлені при моделюванні властивості і характеристики, які необхідні при завданні функцій інтерфейсу [2].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Моделі компонентного програмування	\|	Об’єднання компонентів. Модель середовища

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.369 сек.