• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Мова специфікації об’єктів 2 типу РПС

Структура об’єкту 2-типу, чи посереднику незалежно від мови у цілому однакова. Це дає змогу стандартизувати структуру посередника та визначити ії за допомогою однієї з вказаних мов. РПС складається із двох частин, кожна з яких виконується у різних процесах, а взаємодіють вони шляхом виклику інтерфейсних функцій. Перша частина — серверна програма, а друга — клієнтська.

Пропонуємо мову опису інтерфейсів об’єктів за допомогою правил Бекуса-Наура (БНФ):

<інтерфейс об’єкта> ::= Object <ім’я_Об’єкту> :{<множина вихідних інтерфейсів>}; {<множина вхідних інтерфейсів>} end

<множина вхідних інтерфейсів> ::= <множина інтерфейсів>

<множина вихідних інтерфейсів> ::= <множина інтерфейсів>

<множина інтерфейсів> ::= _ | <інтерфейс>; <множина інтерфейсів>;

<інтерфейс> ::= Interface <ім’я_інтерфейсу>:{<множина функцій>} end

<множина функцій> ::= _ | <функція>; <множина функцій>;

<функція> ::= function <iм’я_функції>:<множина параметрів>еnd

<множина параметрів> ::= <параметр> | <параметр>, <множина параметрів>

<параметр> ::= <тип> (<вид параметру>)

<вид параметру> ::= in | out | inout

Тип описує множину типів, які підтримуються мовами програмування (C++, Pascal т.і.) та забезпечують взаємодію між процесами, а <вид параметру> це: in— вхідний параметр, out— вихідний параметр,inout— сумісний параметр.

Множини вхідних та вихідних інтерфейсів мають різну семантику, але однаковий синтаксис. Взаємодію між об’єктами будемо описувати за допомогою операції конкатенації (').

Введемо формальне визначення РПС у термінах процесів–об’єктів та за допомогою запропонованої мови специфікацій інтерфейс них об’єктів. Будемо використовувати такі позначення:

F- множина функцій,

O - множина об’єктів-процесів,

I - множина інтерфейсів,

- множина вхідних інтерфейсів (які використовуються як клієнт),

- множина вихідних інтерфейсів (які об’єкти надають сервери) .

Визначення взаємодій об’єкту (взаємодія першого роду). Результатом взаємодії двох об’єктів буде об’єкт, у якого множина вхідних інтерфейсів співпадає з множиною вхідних інтерфейсів об’єкта-сервера, а множина вихідних інтерфейсів — з множиною вихідних інтерфейсів об’єкта-клієнта:

Ні усі об’єкти можуть взаємодіяти один з одним, тому накладемо певні умови. Взаємодія об’єктів є коректною, якщо об’єкт-сервер повністю забезпечує сервіс, необхідний об’єкту-клієнту

Інтерфейс буде вхідним для об’єкту, якщо об’єкт отримує сервіс за допомогою цього інтерфейсу. І вихідним, якщо за допомогою цього інтерфейсу об’єкт надає сервіс об’єктам.

Визначення проекції об’єкту. Результатом проекції об’єкту на інтерфейс буде об’єкт, у якого множина вхідних інтерфейсів містить один елемент – цей інтерфейс, а множина вихідних інтерфейсів містить тільки ті інтерфейси, які необхідні для надання сервісу цього інтерфейсу.

де - предикат, що вказує на необхідність інтерфейсу для виконання інтерфейсу.

Визначимо проекцію об’єкту на множину інтерфейсів:

Результатом проекції об’єкту на об’єкт є проекція об’єкту на множину вхідних інтерфейсів об’єкта:

З визначення операцій проекції об’єкта та взаємодії між об’єктами випливає рівність: .

Операція проекції об’єкту має вищий пріоритет, ніж операція взаємодії (що позначається конкатенацією), тобто:

Визначення операції успадкування (взаємодія другого роду). Успадкування серед об’єктів РПС відбувається на рівні інтерфейсів. Так, якщо об’єкт успадковує інтерфейси іншого об’єкту ( ), то він надає сервіс всієї множини вихідних інтерфейсів цього об’єкту. Тобто:

Це положення випливає із ООП програмування РПС, де виконання програми може змінюватися динамічно, а не статично.

Отже, успадкування об’єктом іншого об’єкту — це об’єкт, у якого множина вихідних інтерфейсів містить всі інтерфейси як першого, так і другого об’єкту, а множина вхідних інтерфейсів містить тільки ті інтерфейси, які необхідні для надання сервісу цих інтерфейсів.

При операції успадкування об’єкт, що наслідується, делегує іншому об’єктові свої інтерфейси.

З визначення операції успадкування інтерфейсів об’єктів випливають її властивості:

Транзитивності .

Симетричності .

Розкриття проекції над об’єктами, між якими існує взаємодія другого роду:

.

Читайте також:

1. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
2. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
3. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
4. Багатоаспектне класифікування об’єктів винаходу
5. Вбудовування об’єктів
6. Введення в дію об’єктів інвестування.
7. Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
8. Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетики
9. Відмови технічних об’єктів. Характеристика відмов
10. Вплив КГ на екологічний стан водних об’єктів
11. Генеральною називають сукупність об’єктів, з якої зроблено вибірку. Об’єм генеральної сукупності позначають .
12. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою запобігання НС, а також забезпечення готовності до локалізації та ліквідації їх наслідків.

Переглядів: 572