Приклад наведений на сайті, який містить чотири типи даних (таблиця, послідовність тощо). Генерація цих типів даних до фундаментальних виконується на робочому столі. Результати виводяться на дісплей.
Інструментальні засоби сайта ІТК
ІТК подає інструментальне середовище ГП з ліній виробництва і навчання прийомам і методам розроблення програм в сучасних мовах програмування і сучасним інструментальним засобам їх підтримки. Для цього до середовища включені наступні діючі інструментальні розподілені системи і загальні середовища:
– засоби спеціального призначення (Eclipse, Protégé) для моделювання моделей предметних областей в процесі навчання й використання їх при опису ПС в DSL та додавання нових розроблених програм до репозиторію та до середовища ГП [36, 38];
– системи програмування з МП Visual Basic,C++,Java та мови, які належать до загальносистемних середовищ, наприклад мови VS.Net (C#, F#, C++ , Visual Basic), мови системи CORBA (C++, C, Lisp, Smalltalk, Java, Pascal, PL/1, Python), Java/RMI для опису різних програм доменів або ПС [37 –41];
– нові засоби з підтримки мови DSL (Tools DSL VS. Net й Work Flow) для подання прикладних доменів;
– засоби тестування й оцінювання програм і КПВ.
Базова платформа інтегрованого середовища – Eclipse використовується як ядро і механізм розширення за плагінами середовища ГП необхідними системними засобами і компонентами (наприклад, ToolDSL, AppFabric VS.Net й IBM, ApacheAnt, Azure тощо) для підтримки деяких ліній виробництва ПС. Фактично усі залучені до інтегрованого середовища ГП інструментальні засоби, такі як VS.Net, Corba, Protégé [28] є незалежними і їхня використання покликано не тільки потребами виробництва ПС, а особливостями реалізації розроблених у даному проекті теоретичних засад [8].
Тобто інтеграція деяких інструментів у середовище Eclipse має стандартний шлях, в якому розроблені принципове нові способи зв’язку систем й середовищ (VS.Net, Corba, Eclipse) між собою, створюючи поширене гетерогенне середовище, що містить різнорідні програмні продукти, необхідні користувачам Інтернету. Деякі аспекти теоретичних засад описані в [8. 33, 34] та в ряді публікацій співробітників відділу [19–28].