Помірний ступінь розумової відсталості (легка імбецильність)

Помірна розумова відсталість характеризується несформо-ваними пізнавальними процесами. Мислення у таких дітей є конкретним, непослідовним, інертним; діти є практично не здатними до утворення абстрактних понять. Вони не вміють своєчасно користуватись вже засвоєними діями, не обдумують свої вчинки, не передбачають результат. Ці діти повільно утворюють логічні зв'язки і зазвичай краще запам'ятовують те, що безпосередньо пов'язується з задоволенням їхніх фізіологічних потреб.

Особи з таким ступенем розумової відсталості мають значний недорозвиток мовлення. Словниковий запас досить бідний, наявні аграматизми. Активний словник є значно меншим, ніж пасивний, але використання з пасивного словника слів дітьми даної групи спостерігається досить рідко. Ці діти краще розуміють звернене мовлення. Самостійно побудувати складну мовленнєву конструкцію не можуть; хоча й здатні повторити мовленнєві висловлювання інших.

Пам'ять у дітей цієї категорії формується досить повільно, матеріал запам'ятовується лише після багаторазових повторень, швидко забувається. Знання погано використовуються на практиці. Поряд з цим у деяких імбецилів відмічають випадки надзвичайно розвиненої пам'яті на цифри, дати, події, імена тощо (так звана гіпертрофія пам'яті).

Спостерігаються й значні порушення уваги. Вона швидко розсіюється, діти повільно концентруються, часто відволікаються на другорядні ознаки, не вміють довго її утримувати на од-136

І та особливості роботи з ними в умовах корекцшнт та інклюзивної освіти

ційдіяльності. Слабка активна увага перешкоджає досягненню і^удь-якої поставленої мети, навіть елементарної.

Розвиток навичок самообслуговування та функцій рухового також відстає, таким людям впродовж всього життя по-Гірібнадопомога і контроль. Рухи є уповільненими, вайлуватими; цоторнанедостатність спостерігається практично у всіх дітей да-воїгрупи. Вони мають значні труднощі при переключенні рухів, швидкій зміні поз і дій. Найчастіше виникають труднощі при виконанні дій, які вимагають диференційованих рухів пальців, і. Досить яскраво недоліки пізнавальних процесів прояв-дяються у цієї категорії дітей при формуванні у них навичок письма, рахунку. Вихованці не здатні зрозуміти протане (хоча інколи навчаються технічно правильно відтворю-текст), допущені помилки ними не помічаються, і, отже, виправляються. Вони можуть навчитись рахувати у межах »,10, інколи в межах 100 на наочному матеріалі, але абстрактний рахунок,навіть у межах першого десятка, є для них переважно ^доступним.

У процесі спеціальної корекційно-виховної роботи діти можуть оволодіти деякими базовими навичками самообслуговуван-_t Ш- Спеціально розроблені навчальні програми відповідають спо-иьненому характеру навчання з невеликим обсягом матеріалу, ай потрібно засвоїти. У зрілому віці люди з помірною розумо-відсталістю зазвичай спроможні виконати просту практичну эту, якщо при цьому їм даються доступні вказівки і організо-рться контроль її виконання. Повністю незалежне проживання слої людини з помірною розумовою відсталістю здебільшого ^неможливим. Проте такі люди є цілковито мобільними та фі-*но активними. Більшість з них здатні встановлювати контакті спілкуватись з іншими людьми, бути залученими до простих

ЇЬНИХ ДІЙ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Х. 9 — поведінкові відхилення не визначені.	\|	Важкий ступінь розумової відсталості (виразна імбецильність)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.