Біржова валютна торгівля та ступінь валютного регулювання і контролю

На валютних біржах здійснюють наступні види операцій: Ф'ючерсні валютні операції - це страхові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових і кредитних інструментів за фіксованою на момент укладання контракту ціною, з виконанням операцій через певний проміжок часу (більше від трьох днів і до двох-трьох років).

Розрахунки здійснюються через клірингову палату, яка виступає посередником між продавцем та покупцем і гарантує виконання сторонами своїх зобов'язань. Особливостями ф'ючерсних операцій на валютному ринку є:

• умови виконання ф'ючерсних контрактів прив'язані до певних дат роботи біржі (наприклад, перший понеділок кожного третього місяця), тобто стандартизовані за термінами, обсягами та умовами поставки;

• ф'ючерсні операції на 95% закінчуються укладанням зворотної (офсетної) угоди, за якої не здійснюється реальна поставка валюти, а учасники цієї операції одержують лише різницю між початковою ціною укладання контракту і ціною, що існує на день здійснення зворотної (офсетної) угоди;

• ф'ючерсні валютні операції здійснюються з обмеженим набором, як правило, резервних валют — долара США, японської єни, англійського фунта стерлінга, євро.

Валютний опціон - це договірне зобов'язання, що дає право (для покупця) і зобов'язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим на момент укладання угоди курсом з наперед узгодженою датою або протягом узгодженого періоду.

В обмін на одержання такого права покупець опціону сплачує продавцю певну суму, яку називають премією. Ризик покупця опціону обмежений розміром цієї премії, а ризик продавця опціону знижується на величину одержаної премії. Виділяють такі види опціонів:

• опити пут - право продавати валюту для захисту від її потенційного знецінення або в розрахунку на її потенційне знецінення;

• опціон кол - право купити валюту для захисту від потенційного її подорожчання або в розрахунку на потенційне підвищення її курсу.

Розрізняють:

• європейські валютні опціони - опціони, які можуть бути реалізовані тільки в день закінчення терміну дії контракту;

• американські валютні опціони, які дають право купити чи продати базовий актив у будь-який час від дня закінчення терміну дії контракту.

Особливою формою валютних операцій виступає валютний арбітраж - це операції з валютами з метою одержання прибутку через використання у визначений момент часу існуючих на фінансових ринках розривів між курсами і відсотковими ставками за касовими і строковими операціями. Основний принцип валютного арбітражу - купити той чи інший фінансовий актив дешевше і продати його дорожче. Розрізняють:

• часовий валютний арбітраж - це валютна операція з метою одержання прибутку від різниці валютних курсів у часі;

• просторовий локальний валютний арбітраж передбачає одержання доходу за рахунок різниці курсу валют на двох різних територіальне віддалених
ринках.

В Україні страхові валютні операції в основному здійснюють на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) та Кримській міжбанківській валютній біржі (КМВБ).

УМВБ проводить такі основні операції:

•організовує торги та укладає угоди з купівлі та продажу іноземної валюти з членами УМВБ;

•організовує та проводить розрахунки в іноземній валюті і в гривнях за укладеними на УМВБ угодами;

• визначає поточний курс іноземних валют до гривні за угодами на УМВБ. Право участі в торгах УМВБ мають тільки засновники УМВБ, НБУ та установи, прийняті в члени УМВБ.

Біржові торги відбуваються не рідше, ніж один раз на тиждень. Операції на УМВБ здійснюються членами УМВБ через своїх представників, які діють на підставі доручення, - брокерів. Проведення торгів та визначення поточного курсу іноземних валют до Ірити здійснює спеціально уповноважений співробітник УМВБ - курсовий маклер.

Уся інформація про валютні операції членів УМВБ є банківською таємницею.

Валютне регулювання - діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків порядку здійснення операцій з валютними цінностями.

Основними завданнями здійснення валютного регулювання та контролю є:

•організація системи курсоутворення, захист та забезпечення необхідного ступеня конвертованості національної грошової одиниці;

•регулювання платіжної функції іноземної валюти та інших іноземних інструментів, регламентація поточних операцій платіжного балансу;

•організація внутрішнього валютного ринку;

•регламентація та регулювання банківської діяльності з валютними цінностями;

•регулювання процесів утворення та руху валютного капіталу, захист іноземних інвестицій;

•встановлення режиму та обмежень на вивезення і ввезення через кордон валютних цінностей;

•забезпечення стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний валютний ринок.

З початку створення українського валютою ринку його специфіка полягала в тому, що він був представлений переважно валютною біржею, яка функціонувала як структурний підрозділ Національною банку України.

Українська міжбанківська валютна біржа - це перший за часом виникнення сегмент валютного ринку держави, її діяльність розвивалася разом з розвитком валютного ринку, і всі зміни у валютній політиці держави, що відбувалися протягом останніх років, так чи інакше торкалися і УМВБ.

Угоди з купівлі-продажу іноземних валют у безготівковій формі на внутрішньому ринку України спочатку укладалися тільки на біржовому ринку. Але з розвитком банківської системи й у зв'язку з лібералізацією валютної торгівлі (травень 1995 р.) з'явився ще один сегмент валютного ринку - міжбанкінський ринок, де угоди почали укладатися безпосередньо між банками, уповноваженими

Крім НБУ. в межах своєї компетенції, органами валютного контролю є:

• Державна податкова інспекція України, яка здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на території України;

• Міністерство зв'язку контролює додержання правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України:

• Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Валютне регулювання буває прямим і непрямим. Пряме валютне регулювання полягає в корекції поведінки суб'єктів ринку через застосування обмежуючих законодавчих актів і втручання органів виконавчої влади. Непряме валютне регулювання полягає у використанні економічних, зокрема валютно-кредитних, методів впливу на поведінку економічних агентів ринку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Валютні біржі та їх діяльність	\|	Валютний кліринг: світовий досвід та його значення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.