Х. 9 — поведінкові відхилення не визначені.

|Рьзумова відсталість поділяється на два види: олігофренія

ЇЦІЯ

Модуль И Псиосолого-педагоггош характеристика дітей з порушеннями психофізичною

Олігофреніявиникає в результаті мозкових захворювань у період внутрішньоутробного розвитку, в ранньому дитинстві чи як наслідок пологових травм. У дітей — олігофренів недорозвиненими є вищі форми пізнавальної діяльності. Олігофренія характеризується відсутністю прогредієнтності, тобто у дитини в процесі її розвитку розумова відсталість не прогресує. За спеціально організованих умов дитина — олігофрен здатна оволодіти певними знаннями, вміннями і навичками, досягнути певного рівня розвитку.

Причинами олігофренії можуть бути:

1) неповноцінність генеративних клітин батьків, обумовле
на спадковістю або пов'язана із зовнішніми шкідливостями;

2) шкідливості, що діють на зародок і плід у період вну
трішньоутробного розвитку: інфекції (червінка, грип, токсо
плазмоз); інтоксикації; гормональні порушення вагітної; несу
місність антигенних властивостей крові матері й дитини; меха
нічні впливи на зародок і плід;

3) шкідливості, що діють під час пологів або у перші роки
життя дитини: пологові травми; асфіксія; глибока недоношеність
чи переношеність дитини; мозкові інфекції (менінгіт, енцефа
літ); інтоксикації; травми головного мозку.

Олігофренія поділяється на декілька груп (класифікація М. С. Певзнер), які відрізняються патофізіологічною, клінічною і психологічною характеристикою. Зокрема:

• неускладнена олігофренія;

• олігофренія, ускладнена переважанням збудження над галь
муванням;

• олігофренія, ускладнена переважанням гальмування над збу
дженням;

• олігофренія, ускладнена грубим порушенням особистості,
різкою зміною потреб і мотивів;

• олігофренія, ускладнена частковим порушенням слуху, мов-
нослухової системи, моторики.

Деменціявиникає на більш пізньому етапі розвитку дитини внаслідок перенесеного захворювання центральної нервової системи після трьох років або плинного захворювання мозку, що розпочалося у дошкільному, молодшому шкільному чи підлітковому віці.

Деменція може бути непрогредієнтною - внаслідок травматичних пошкоджень головного мозку, менінгітів, енцефалітів Проте є і такі дементні діти, які страждають на плинне захво рювання головного мозку. До прогредк нтних форм деменції

І розвитку та осо&иаюстг роботи з ними є умовах корекцхйноі та інклюзивної освіти

відносяться: епілептична; шизофренічна; ревматична; сифіліс головного мозку.

Згідно сучасної Міжнародної класифікації хвороб (МКХ — 10) за складністю й виразністю порушення розумову відсталість поділяють на чотири ступені, які співвідносяться з відповідним інтелектуальним коефіцієнтом (IQ):

і легка розумова відсталість (дебільність) (F 70) - IQ = 50 - 69; •' помірна розумова відсталість (легка імбецильність) (F71) - IQ = 35 -49;

• важка розумова відсталість (виразна імбецильність)
(F 72) - IQ = 20-34;

• глибока розумова відсталість (ідіотія) (F 73) - IQ = 0 - 19.

Легкий ступінь розумової відсталості (дебільність)

Діти-дебіли є основним контингентом спеціальної (допоміжної) школи для дітей з порушеннями розумового розвитку, оскільки рівень їхнього розвитку, за умови проведення корекційної роботи, дозволяє їм оволодіти певнім освітнім рівнем і нескладними професійними навичками.

Найбільш реформованими (у порівнянні з нормальними однолітками) у дітей з легким ступенем розумової відсталос-ti виявляються вищі психічні процеси (мислення, мовлення, пам'ять), хоча й інші (увага, сприймання, відчуття) — можуть недорозвиненими.

У цієї категорії дітей мислення є конкретним, стереотипним, :ритичним, обмежується безпосереднім досвідом і необхідністю лечения нагальних потреб; операції мислення, вміння вста-ювати причинено-наслідкові зв'язки є ^сформованими. Діти-дебіли оволодівають мовленням з деякою затримкою, здатні використовувати його у своєму щоденному спіл-ні, підтримувати розмови на побутову тематику, брати ь у бесіді. Мовлення цих дітей характеризується загальним [орозвитком, що виражається у порушенні всіх його сторін, ма, фонетико-фонематичних та граматичних порушеннях, женні словникового запасу, недостатності розуміння слів та «ватному їх вживанні, несформованості зв'язного мовлен-гі часто системні порушення усного мовлення відобра-ься й на оволодінні письмом та читанням. Обсяг запам'ятовування дітей-дебілів є звуженим, мнемічні -уповільненими, нестійкими, через що страждає і якість ятовування: воно с неточним, фрагментарним, новерхо-, не опосередковується мисленням.

1.45

Модуль II. Псахххіюго-педагоачна характеристика дітей з порушеннями лсиаюфвичноеи

Довільна увага дітей є недорозвиненою; порушеними є і такі її властивості, як- цілеспрямованість, концентрація, стійкість Ці діти характеризуються підвищеною розсіяністю, невмінням утримувати увагу на будь-якій діяльності тривалий час. Це створює їм підвищені труднощі під час оволодіння шкільною програмою, елементами самообслуговування, трудовими операціями.

Недостатній розвиток сприймання цих дітей не дозволяє їм оволодіти правильними уявленнями про навколишній світ, адже їхнє сприймання є фрагментарним, нецілеспрямованим, звуженим, уповільненим, результати сприймання не осмислюються.

Емоції дітей-дебілів є недостатньо диференційованими, часто нестійкими, хоча й адекватними у доступних їхньому розумінню ситуаціях. Через недорозвиток мислення дуже важко і повільно у цієї категорії дітей формуються вищі почуття: гностич ні, моральні, естетичні тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація розумової відсталості	\|	Помірний ступінь розумової відсталості (легка імбецильність)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.