Фізіологічні особливості різних видів діяльності.

Вихідною методологічною базою охорони праці як наукової дисципліни є концепція діяльності. Діяльність – специфічна, притаманна людині, форма активного ставлення до навколишнього світу.

Діяльність складається з мети, засобів, результату та власне процесу діяльності. Трудова діяльність людини пройшла три стадії: ручна, механізована та автоматизована. В процесі праці тривалий час функції людини зводились до енергетичних, тобто керування технікою відбувалось за рахунок мускульної сили. Вона вимагала складних та координованих рухів, значних фізичних затрат та спритності.

З появою автомобіля виникла потреба врахування психологічних можливостей людини – це швидкість реакції, особливості пам’яті та уваги, емоційний стан. Впровадження автоматизації виробництва призвело до операторської діяльності людини, при цьому збільшилась напруженість, зросли вимоги до точності, швидкості та надійності дій людини, до швидкості психологічних процесів, значні витрати нервово-емоційної та розумової енергії. Комп’ютеризація та роботизація розширила можливості людини та змінила вимоги до її діяльності. Збільшилась потреба у творчій висококваліфікованій праці. Ручна, механізована та автоматизована праця відрізняється величиною фізичного навантаження та нервово-емоційного напруження, які впливають на фізичні та психічні можливості людини.

Трудову діяльність людини можна поділити на фізичну та розумову. Фізична– визначається в основному роботою м’язів до яких посилено припливає кров, що забезпечує надходження кисню та вилучення продуктів окислення. Цьому сприяє активна робота серця та органів дихання, та великими витратами енергії.

За величиною енерговитрат роботи поділяються категорії на легкі, середньої важкості, важкі.

Легкі поділяються на категорії:

Iа – роботи виконуються сидячи з незначними фізичними напруженнями (професії сфери управління, швейного виробництва).

Iб – роботи, що виконуються сидячи або з ходінням та супроводжуються з деякими фізичними напруженнями (контролери, майстри).

Середньої важкості на категорії:

IIа – постійне ходіння, переміщення дрібних виробів або предметів до 1 кг у положенні стоячи або сидячи і потребують незначного фізичного напруження.

IIб – пов’язані з ходінням та переміщенням вантажів масою до 10 кг.

III - Важкі пов’язані з постійним переміщенням, пересуванням понад 10 кг вантажів і вимагають значних фізичних зусиль.

В стані спокою частота серцевих скорочень 65-70, при виконанні важких робіт 150-170, вентиляція легень в стані спокою 6-8 л/хв., а під час фізичного навантаження до 100л /хв.

Розумова діяльність характеризується в основному участю в трудовому процесі ЦНС та органів чуття. При розумовій діяльності уповільнюється частота серцевих скорочень, підвищується кров’яний тиск, послаблюються обмінні процеси, зменшується кровопостачання до кінцівок черевної порожнини, водночас збільшується кровопостачання до мозку у 8-10 разів. Вона пов’язана з роботою органів зору та слуху, напруженість органів чуття зростає в 5-10 разів. Більш жорстокі вимоги щодо рівнів шуму вібрації, освітленості.

При інтенсивній та довготривалій роботі може настати втома, характерною ознакою якої є зниження працездатності. Втома–це сукупність тимчасових змін в фізіологічному та психологічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності до погіршення її кількісних та якісних показників. Втома – це захисна реакція організму, яка спрямована проти виснаження функціонального потенціалу людини. Після відпочинку втома зникає, а працездатність поновлюється. Стан втоми супроводжується відчуттям стомленості – суб’єктивним вираженням процесів, які відбуваються в організмі при втомі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Законодавство в галузі гігієни праці.	\|	Поняття “виробнича санітарія”, її значення. Гігієнічна класифікація праці.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.