- громадського харчування (їдальні, буфети, кімнати для прийняття їжі);
- культурного обслуговування (бібліотеки, зали засідань, спортзали);
- адміністративні (заводоуправління, цехові контори) та конструкторські бюро.
Допоміжні приміщення різного призначення розташовують разом в одній будівлі в місцях з найменшим впливом шуму, вібрації та інших шкідливих факторів.
Санітарно-побутові приміщення розташовують поблизу робочих місць, щоб не було зустрічних потоків людей, а також переходів через виробничі приміщення зі шкідливими виділеннями, неопалювальні частини будівлі та відкриті простори.
Розрахунок санітарно-побутових приміщень проводиться в залежності від санітарної характеристики виробничих процесів та кількості працюючих в найбільш чисельну зміну.
Відповідно до санітарної характеристики виробничі процеси поділяються на чотири групи, а кожна з них ще на 2-5 підгруп.
До І групи відносяться виробничі процеси, що проходять при нормальних метеорологічних умовах та при відсутності шкідливих газів та пилових виділень (має три підгрупи).
До ІІ групи - що проходять при несприятливих метеорологічних умовах або пов’язані з виділенням пилу чи напруженою фізичною роботою (має 5 підгруп).
До ІІІ групи - відносяться процеси, що характеризуються наявністю різко виражених шкідливих факторів (має 4 підгрупи).
До ІV групи відносяться процеси, що пов’язані з переробкою харчових продуктів.
Розмір, розташування допоміжних приміщень обумовлено санітарними нормами. Вбиральні розташовують на кожному поверсі, на відстані 75 м від найбільш віддаленого робочого місця. Душові влаштовують в кімнатах суміжних з гардеробними біля внутрішніх стін.