Профілактика сибірки.

Гостре інфекційне захворювання в людей і тварин. Людина може заразитись як при прямому контакті з хворими тваринами, так і через продукти тваринного походження. Небезпечні навіть готові вироби із шкіри, шерсті, кісток, рогів отриманих від хворих тварин, якщо при заготівлі сировини і переробці не дотримувались ветеринарно-санітарних правил.

Збудник проникає через рани, а також з пилом в організм людини. Сибірка може проявлятись у людей у вигляді шкіряної, кишкової і легеневої форми (частіше шкіряна). На місці проникнення збудника через 2-3 дні з’являється червона пляма, потім припухлість, через декілька годин перетворюється в везикулу і швидко переходить в пустулу багрового кольору з кров’яним вмістом, пустула лопається і утворюється виразка з характерним некротичним струпом вугільно-чорного кольору. Нерідко запалюються лімфатичні вузли. При проникненні збудника в організм через слизову оболонку дихальних шляхів проявляється запаленням легень, що ускладнюється їх набряком, наступає смерть через 2-3 дні. Потрапивши збудник через слизову оболонку харчо-травного каналу призводить до запалення шлунку і кишечнику. При септичній формі сибірки людини збудник потрапляє через кров’яне русло і хвороботворний процес перебігає швидко з важким перебігом, розвивається загальна інтоксикація, з’являється кров’яна блювота, пронос, утворюються прободні виразки в стінці кишечнику, через 3-4 дні настає смерть.

При виявленні сибіркової туші незалежно від виду тварини зі всіма органами і шкурою направляють для утилізації при дотриманні відповідних ветеринарно-санітарних правил або спалюють. Всі з нелічені продукти забою змішані з продуктами сибіркової тварини підлягають утилізації або спалюванню. Туши і продукти забою, що підозрілі в обсіменінні бацилами сибірки терміново піддають знезараженню шляхом проварки, але не пізніше 6 год. з часу забою, а якщо не можливо знешкодити в казаний термін тушу і субпродукти направляють на утилізацію.

Після видалення туші у цеху негайно проводять дезінфекцію. Працівники проходять санітарну обробку по вказівці і наглядом медико-санітарного контролю.

В господарствах неблагополучних по сибірці, молоко від хворих тварин і підозрілих в захворюванні в їжу людям і в корм тваринам не допускають. Молоко від інших тварин використовують в їжу після кип’ятіння. Гній із приміщення де були розміщені хворі тварини і фураж спалюють. На господарство накладають карантин. Прибирання гною і залишків корму із ізолятора проводять з попереднім ретельним зволоженням дезинфікуючим розчином. Підлогу знімають і спалюють. Верхній шар землі глибиною 25 см знімають, змішують з сухим хлорним вапном з вмістом в ньому хлорного вапна не менше як 25% активного хлору і вивозять на скотомогильник де закопують на глибину 2 м. Весь інвентар дезінфікують: металеві предмети (лопати, вила, граблі) обпалюють над полум’ям, малоцінні предмети (мітли, корзини) спалюють. Для дезінфекції приміщень використовуються розчини хлорного вапна з вмістом активного хлору 5%, 4% розчину формальдегіду і 10% розчину їдкого натрію. Спецодяг, відра, щітки та інший інвентар знезаражують зануренням в 2% розчин хлораміну, 4% розчин формальдегіду на 4 години, або кип’ятінням в 2% розчині кальцинованої соди не менше 90 хв.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Професійні хвороби робітників тваринництва та м’ясопереробних підприємств.	\|	Профілактика туберкульозу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.