За повнотою розвитку

За аналізаторами

За ступенем складності

ІІІ. Галюцинації

Галюцинації - несправжнє, уявне сприйняття неіснуючих подразників.

Існує декілька класифікацій галюцинацій за рзними ознаками.

Прості (елементарні) - до них належать:

акоазми - елементарні слухові галюцинації (шум, тріск);

фотопсії - елементарні зорові галюцинації (спалахи, п’ятна).

Складні - галюцинації з певним змістом, наприклад, музика; Комбіновані - в яких один об’єкт сприймається декількома аналізаторами.

Зорові (оптичні) - сприйняття неіснуючих зорових образів:

аделоморфні - нечіткі розмиті зорові образи;

мікро- та макроскопічні зменшені чи збільшені;

поліоптичні - чисельні однакові зорові образи;

аутоскопічні галюцинації - хворий бачить поряд з собою власного двійника;

негативні аутоскопічні - хворий не бачить себе у дзеркалі;

геміаноскопічні - виникають в одній половині поля зору.

Слухові ( вербальні) - сприйняття акустичних образів, голосів, яких насправді не існує. Голоси можуть бути:

коментуючими - коментують вчинки хворого;

імперативними - наказовими, що особливо небезпечно;

контрастуючими (антагоністичними) - діалог голосів, які ведуть суперечку.

Зазвичай частина голосів при цьому засуджує хворого, а частина виправдовує;

нейтральними - їх зміст не стосується особи хворого.

Тактильні- відчуття повзання по шкірі або під шкірою якихось істот. До їх числа належать генітальні галюцинації Маніана - хворі відчувають, що їх статевими органами хтось маніпулює, робить непристойні дії тощо.

Нюхові- сприйняття уявних запахів різної ін тенсивності і відтінків. Переважно, вони мають неприємний відразливий характер - трупний запах, гниття, запах сірководню.

Cмакові - їжа набуває невластивих їй смакових властивостей. Як і при нюхових галюцинаціях, йдеться про відразливі відчуття, які викликають відмову від вживання їжі.

Нюхові та смакові галюцинації є ознакою несприятливого прогнозу при шизофренії.

Вісцеральні- хворий стверджує, що всередині його тіла, частіше за все в животі, знаходяться живі істоти - жаби, змії. Вони можуть “пересуватись, повзати” і т.д., викликаючи вкрай неприємні ві дчуття.

Істині галюцинації сприймаються як реальність і мають зовнішню проекцію, виразність та конкретність. Справжні галюцинації частіше виникають при екзогенних психічних захворюваннях.

Псевдогалюцинації переважно супроводжують ендогенні психічні захворювання, характеризуютсявідсутністю екстрапроекції галюцинаторного образу (наприклад, голос, що чується в голові "внутршнім вухом", образ, що бачиться "внутрішнім оком") і наділені не стільки тілесністю, скільки образністю, тобто мають суб’єктивний характер.

Диференційна діагностика істиних та псевдогалюцинацій надзвичайно важлива в психіатричній практиці і проводиться за декількома основними ознаками:

Критерій проекції. Справжні мають зовнішню, а псевдогалюцинації внутрішню проекцію в межах чуттєвого горизонту.

Критерій об’єктивної реальності і чуттєвої яскравості. Справжні галюцинації мають для хворого всі ознаки реального сприйняття і трактуються, як існуючі насправді.

Критерій зробленості. Справжні, на відміну від псевдогалюцинацій не переживаються як навіяні, "зроблені” кимось.

Критерій актуальності поведінки. При псевдогалюцинаціях поведінка хворих не завжди відповідає їх змістові , є певні елементи розуміння хворобливості свого стану.

Критерій соціальної впевненості. При справжніх галюцинаціях хворі впевнені, що люди, які знаходяться поряд, відчувають ті самі переживання.

Критерій спрямованості на фізичне і психічне "Я". Справжні галюцинації спрямовані переважно на фізичне "Я", а псевдогалюцинації - на психічне “Я” особи.

Критерій залежності від часу доби. Істині галюцинації, як правило, посилюються надвечір, а псевдогалюцинації не мають добових коливань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розлади сприйняття	\|	Суспільно-політичне життя

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.