Стандартні операції для роботи з символьною інформацією.
Для роботи з символьною інформацією служить спеціальний тип змінних char. До цього типу віднесено всі 256 символів, які може відобразити на екрані ПЕОМ. Побачити довільний символ з комп’ютерного «запасу» допоможе така програма:
program demochar;
var i : byte;
ch : char;
begin
write(‘Введіть номер символу: ’); readln (i);
ch := chr(i); { дивись нижче }
writeln(‘Під номером ’, i, ‘ міститься символ ’, ch);
readln;
end.
Наголошуємо, що не всі символи, з номерами, меншими 32 відображаються цією програмою на екрані. Їх можна відобразити, але іншими способами, які описані, зокрема, в технічній документації на мову Паскаль, куди ми і рекомендуємо звернутись зацікавленим особам.
Ми ж приведемо обіцяні функції для роботи з символьними величинами:
chr (n) – символ з порядковим номером n. Результат типу char.
ord (ch) – порядковий номер символу ch. Результат типу byte.
pred (m) – попередній символ для m.
succ (m) – наступний символ для m.
Останні дві операції визначені не тільки для типу char, але й для інших перелічених типів[2], в тому числі і для типу boolean, який розглядається в наступному параграфі.
Якщо ми в останній розглядуваній програмі зробимо зміни: будемо вводити не порядковий номер символу, а символ, а виводити будемо їх порядковий номер, то ми отримаємо найпростішу програму для визначення кодів клавіш. До цього питання ми ще повернемось трохи пізніше, а зараз звернемо увагу ще на один факт. До змінних типу char можна застосовувати операції порівняння, так як порівнюються не самі символи, а їх порядкові номери. Тобто ми можемо написати, що A<B (для латинського алфавіту).