• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інтерактивний рівень спілкування

Інтерактивна функція спілкування пов’язується з організацією спільної діяльності, взаємодією (інтеракцією). Психологічний аналіз ділового спілкування як взаємодії пов’язаний з процесом безпосереднього або опосередкованого впливу суб'єктів один на одного, що породжує їх взаємозв'язок. Взаємодія у цьому процесі взаємовпливів виступає як система дій, при якій дії однієї людини або групи осіб обумовлюють певні дії інших, а дії останніх, у свою чергу, визначають дії перших. В результаті слід очікувати взаємні зміни у їх поведінці, діяльності, установках, оцінках тощо.

Будь-який процес міжсуб'єктного та внутрішньооб`єктної взаємодії являє собою більш чи менш розгорнуту послідовність актів проекції-інтроекції.

Проекція – (від англ. – викид вперед) - захисний механізм несвідомої сфери особистості, що полягає у приписуванні зовнішньому об'єкту певних внутрішніх імпульсів і почуттів, що їх людина не може прийняти особисто, завдяки чому вони проникають у свідомість у зміненому вигляді. Сучасне розуміння феномену проекції розширило його трактовку, згідно з якою, по-перше, проектуватися може не тільки риса, непридатна для особистості, по-друге, зміст, що проектується, може бути досить різноманітним за своїм характером (мотив, потреба, установка, почуття, думка і т. ін.), по-третє, проекція може бути як неусвідомлена, так і усвідомлена, по-четверте, вона може виконувати як негативно-консервативні функції захисту цілісності Я, так і низку інших функцій (в континуумі від захисту до самовираження).

Виділяють два незалежних виміри типології проекції:

§ перший з них враховує, чи проектує суб'єкт рису, що є у нього, або рису, що відрізняється від його власної;

§ другий вимір розкриває, чи є зміст проекції усвідомленим або неусвідомленим.

Згідно з комбінаціями полюсів цих вимірів можливі чотири види проекції:

1) компліментарна (полягає в тому, що людина приписує іншій особі рису, відмінну від тої, якою вона свідомо володіє, але додаткову до неї);

2) атрибутивна (полягає в приписуванні іншому риси, якою особа сама свідомо володіє);

3) симілятивна (полягає у наділенні іншої людини рисою, спільною з тією, якою володіє суб'єкт, але володіння якою не усвідомлює);

4) проекція Панглосса-Кассандри (людина проектує на іншого рису, протилежну тій, , якою вона неусвідомлено володіє).

Інтроекція - механізм міжлюдської взаємодії, що виконує функції відособлення індивіду, що забезпечує самовизначення і розвиток особистості. У найбільш загальному ceнсi можна сказати, що проекція переносить деякий психологічний зміст (почуття, думки, висловлювання, дії) від суб'єкта до об'єкта, а інтроекція переносить певний зміст від об'єкта до суб'єкта.

Таким чином, проекція та інтроекція являють собою двоєдиний механізм інтерсуб`єктної діалогічної взаємодії вони виступають як два фундаментальні такти у живому психологічному процесі.

У спілкуванні і діяльності проекція виконує функції інтеграції, з'єднання, включення, а інтроекція - функції роз'єднання, виділення, відмінності. Роль проекції у міжсуб'єктній взаємодії аналогічна ролі аналізу та синтезу суб'єктно об'єктної взаємодії (тобто в процесах пізнання і предметно-практичній діяльності).

Міжособистісна взаємодія – це фазовий процес, який характеризується стадійністю свого розвитку. Так, наприклад, у розвитку міжособистісного контакту умовно виділяють чотири фази:

І - первинного сприйняття (результат формування першого враження про партнера);

ІІ - зближення (тут відбувається уточнення і корекція першого враження і, як результат, формуються оцінки і самооцінки, актуалізуються установки стосовно спільних дій);

ІІІ - спільної дії (зміст цієї фази полягає у перевірці на психологічну сумісність, толерантність, взаєморозуміння в екстремальній ситуації і, як результат, прийняття партнерами міжособистісних ролей, визначення їх соціального статусу в спілкуванні);

IV - зрілості (обумовлена прийняттям взаємних очікувань і норм і, як результат, включення більш складних соціально-психологічних механізмів взаємовпливу).

Одним із способів розуміння у спілкуванні є аналіз впливу на партнера. Трансакційний аналіз Е.Берна доводить, що існує безпосередня залежність між схемою поведінки людини і станом її психіки, можна виділити типові стани свідомості: Я-Батько, Я-Дорослий, Я-Дитя.

Таким чином, позиції партнерів у спілкуванні визначаються тими станами Я, які входять у взаємодію у даний момент спілкування. Одиниця спілкування – трансакція, складається із стимулу (С) та реакції (Р) між двома станами свідомості.

Система «Я-дорослий»:

· сприйняття фактів (без упереджень, без ілюзій);

· експериментування;

· обробка (аналіз, умозаключення тощо);

· реалізм;

· уміння вислухати.

Система «Я-батько»:

· або визначає норми…

· або намагається допомогти…

чотири підсистеми «Я-батько»

позитивний нормативний батько: Визначає норми, які є корисними, необхідними, забезпечують безпеку та захист людям. Ці норми гнучкі та впроваджуються толерантно, передбачають деякі виключення. Виходять з юридичного, морального та соціального договору, передбаченого у виробничих стосунках.

негативний батько-гонитель: Визначає норми, однак ці норми:

· занадто складні для виконання, їх багато; можуть бути необхідними, але погано роз`яснені і незрозумілі; не корисні для виконання ефективної роботи, або навіть незаконними; або відсутній чіткий зв'язок між цілями та законом;

· не виходять з юридичного, морального та соціального договору, що передбачений у виробничих стосунках;

· є принизливими, агресивними, образливими або залежними від помсти;

· надто жорсткі, і не припускають ніяких виключень (принцип заради принципу).

· позитивний батько „помічник”: Із задоволенням відповідає на реальне прохання, допомога передбачається не більше 50% у вирішенні проблем.

негативний батько „рятівник”: Допомагає, але…

· Саме у тій сфері, де організацією не передбачено для нього ролі (наприклад, необґрунтовано втручається в приватне життя працівника в той час, коли воно жодним чином не впливає на ефективність у роботі);

· Він справді некомпетентний, і його образ дій може мати руйнівні наслідки для особи, якій намагається допомогти;

· Насправді він не має бажання допомагати, змушує себе це робити (несвідомо), він буде відчувати себе таким, якого експлуатують, згодом у нього з’являється дратування, і навіть агресія до іншої людини;

· дає не те, що просили, бо він нібито знає, що буде добре для інших;

· Робить більшу частину роботи за іншого (більше 50 %), це укріплює людину, якій надається допомога, у її безсиллі, пасивності або у відчутті некомпетентності та звичці завжди отримувати таку допомогу.

Система «Я-дитя»:

Керується відчуттями та емоціями; турбується про те, щоб адаптуватися до власних норм або до норм життя у суспільстві; проявляє природну безпосередність.

чотири підсистеми «Я-дитя»

позитивне адаптоване дитя:

· добре адаптується до норм, всебічно розвивається;

· необхідність підкорятися не викликає відразу, здатен зберігати власне ставлення до влади;

· відчуває себе невимушено у стосунках з іншими;

· дивиться на події, що відбуваються між людьми, реалістично;

· висловлює чітко та коротко те, що відчуває.

негативне покірне дитя: Пристосовується до норм, але…

· робить це не на користь самому собі, ігноруючи власні потреби;

· перебільшує обов’язок слідувати закону і швидко стає винним, занадто турбується про деталі,

· дозволяє іншим керувати собою, підпадає під вплив і занадто підкоряється владі та принципам;

· йому не вистачає впевненості, занижує свої здібності та можливість ефективно адаптуватися до життя (може виражатися труднощами у спілкуванні);

· стривожений, часто замислюється над тим, про те, що про нього думають інші, слабко адаптується до реальних людей та подій;

· йому важко виражати те, що він відчуває, йому не вистачає чіткості, логічності, він із складністю структурує думки …

позитивне незалежне дитя:

Проявляє свою природну безпосередність, але…

· робить це по-справжньому свідомо, надихає інших;

· уявляється таким, яким він є, без остороги демонструє свої слабкі та сильні особистісні характеристики;

· реалістичний у своїх думках та діях;

· творець, генерує ідеї, часто неочікувані та екстравагантні;

· проявляє певну самостійність по відношенню до інших, робить це розумно, це добре сприймається;

· добре мотивований.

негативне непокірне дитя: Проявляє свою безпосередність, але…

· робить це демонстративно, і це негативно сприймається його оточенням;

· незалежний, але діє занадто безпосередньо, часто агресивно;

· ніколи не погоджується, шукає приводу до суперечок (дух протиріччя);

· критикує, виплескуючи негативні емоції, при цьому не привносить цікавих ідей (деструктивна критика).

· правила - його вороги. Він ігнорує правила, занадто ризикує.

· Йому важко контролювати свої бажання, свої емоції.

У міжособистісному спілкуванні психічні стани Я шукають один одного, стикаються, зустрічаються на одному рівні або втрачають один одного на іншому рівні. При цьому енергія або посилюється, або руйнується. Варіанти взаємодії різноманітні і багаточисельні.

Виділяють три форми трансакцій:

· Паралельні (додаткові, симетричні),

· ті, що перетинаються,

· приховані.

Кожній із цих форм відповідають свої правила комунікації.

Паралельні міжособистісні стосунки відображають уміння знаходитися „на одній хвилі”. Спілкування ґрунтується на очікуваннях партнерів, будь то позитивні чи негативні.

Позитивні додаткові трансакції використовують позитивні стани свого Я. Вони приємні та ефективні, забезпечують природню комунікацію. Вони корисні для першої зустрічі (щоб зламати «кригу»), для полегшення взаємного вислуховування, розуміння та відповіді на очікування іншого. Вони сприяють досягненню бажаної мети: створюються, щоб продовжуватися, втім не є твердо встановленими раз і назавжди.

Психічні стани Я різні, але добре адаптовані, тому підсилюють один одного: Д → Б, Б→Д.

Негативні додаткові трансакції використовують відповідно негативні стани свого Я. Вони приємні та неефективні, забезпечують приємне спілкування, але воно не є продуктивним з точки зору досягнення бажаної мети. Один партнер використовує з вигодою для себе відмінність від іншого.

Симетричні міжособистісні стосунки вимагають визнання та використання ідентичних ролей.

Позитивні симетричні трансакції використовують позитивні стани свого Я. Вони є ефективними, посилюють кожного у своїй системі. Кожен турбується про те, щоб не бути нетотожним і зберігати ідентичність позиції та поведінки. Вони створюють довготривалі зв’язки між людьми, які відчувають себе схожими.

Негативні симетричні трансакції використовують негативні стани Я (наприклад, керівники «залізної руки» нападають один на одного). Вони укріплюють кожного у своїх негативних позиціях переслідування, покірності або здійсненні опору владі, заважають будь якій зміні ситуації. Кожен навіває собі гордість у тому, що він не змінюється і укріплює свою систему. Навіть якщо мова йде про позитивні стани, позиції залишаються незмінними та неефективними.

Оволодіння основами трансактного аналізу суттєво покращує практику ділового спілкування, оскільки допомагає свідомо контролювати свої психічні стани, а також розуміти психічні стани партнера, знаходити шляхи оптимізації взаємодії з ним.

Аналіз міжособистісних стосунків виявляє способи, за допомогою яких особи використовують сукупність енергії, коли ми діємо або спілкуємося. Виходячи з характеристики 9 психологічних станів особистості, виділяють 25 позитивних варіантів, що допомагають більш ефективно взаємодіяти. Аналіз розвитку міжособистісних взаємодій дозволяє діагностувати особливості динаміки групових процесів, конфліктних ситуацій тощо.

Читайте також:

1. II рівень
2. Аналоговий рівень доведення
3. Анімізм – уявлення про існування духовних істот та віра в можливість спілкування з ними.
4. Атомарний рівень будови речовини
5. Базовий рівень
6. Базовий рівень підготовки.
7. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.
8. Безпосереднє спілкування з журналістами
9. Безробіття та його природний рівень
10. Безробіття як економічне явище. Суть ,рівень та види безробіття
11. Блок 5. Доходи та рівень життя населення.
12. В Україні немає свого фільмофонду і державного кіномузею, низький рівень кіноосвіти. Зовсім зникла кінопреса (журнали “Новини кіноекрана”, “Вавилон”).

Переглядів: 1172