Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Студентам-сиротам,які навчаються в академії

 

 

ВСТУП

Рибне господарство є галуззю матеріального виробництва, яке займається добуванням і обробкою тваринної і рослинної водної сировини у відкритих і внутрішніх водоймах, а також рибництво у природних і спеціально створених водоймах.

Рибне господарство поділяють на три основні підгалузі: рибальство (рибодобувну), рибообробну і рибництво.

Рибальство об’єднує державні і колективні підприємства, які добувають з водойм рибопромисловими суднами тваринну і рослинну сировину. Залежно від районів промислу і характеру водойм розрізняють добування сировини у відкритих і внутрішніх водоймах. За рік у світі добувають 110-115 млн т риби і понад 10 млн т нерибних водних продуктів.

Найбільше виловлюють і продукують риби і нерибних водних продуктів такі країни світу, млн т: Китай (22-25), Перу (9-11), Чилі (7-8), Японія (7-7,5), США (5,5-6), Індія (4,5-5), Росія (4-4,5), Індонезія (4-4,5). Таким чином 8 країн добувають і продукують половину світового обсягу риби і нерибних водних продуктів.

Розрізняють три основних басейни світового рибальства: Атлантичний, Тихоокеанський, Індійський. Найбільш освоєним басейном світового рибальства є Атлантичний, і насамперед його північна частина. У Північній Атлантиці виловлюють оселедців, тріскові, камбалові, морського окуня, скумбрію, тунця, аргентину та інші види риб. У центральних і південних районах Атлантичного басейну виловлюють ставриду, скумбрію, мерлузу, сардинопса, горбилеві, спарові, тунців, сардинели, рибу-шаблю, рибу-капітана, мероу, луфаря та ін. Крім риби в цих районах виловлюють ракоподібних та кальмарів.

Найважливіше значення у світовому рибальстві має Тихоокеанський басейн. Тут добувають 50 млн т риби і нерибних водних об’єктів. Найбільш продуктивною є північна частина Тихого океану, де виловлюють багато цінних видів риб, насамперед лососевих. Крім того, значну частку у вилові займають оселедцеві, камбалові, минтай, морський окунь, тріска, сайра. В цьому районі добувають краби, креветки, кальмари, водорості. В центральній частині Тихого океану виловлюють багато оселедцевих, особливо сардинопса.

Індійський океан є найменш вивченим за сировинними ресурсами басейном Світового океану. Він дає менш як 5 % світового вилову риб (5-6 млн т). Роль Індійського океану у виловах риби і добуванні інших водних продуктів зростатиме. Тут поширені тунцеві, сардинела, морський окунь та інші.

Крім рибальства у басейнах Світового океану Україна займається також рибальством у внутрішніх водоймах. Рибальство у внутрішніх водоймах України поділяють на морське (Чорне і Азовське моря) і прісноводне (ріки, озера, ставки, водосховища). В Чорному морі виловлюють ставриду, скумбрію, кефаль, хамсу, бичків та інші риби.

В Україні виловом і переробкою риби і нерибних водних продуктів займаються в основному концерн “Південриба”, об’єднання “Укррибгосп”, “Укррибколгоспоб’єднання”.

Найбільшу частку у вилові і переробці риби займає концерн “Південриба” (80-85 %). Підприємства цього концерну здійснюють вилов риби в морях та океанах. Вони використовують 150 рибодобувних та майже 50 транспортних рефрижераторних суден. Концерн має 11 рибопереробних підприємств, 4 морських рибних порти. Матеріально-технічна база концерну дає змогу виловлювати та обробляти в рік до 900 тис т риби і нерибних водних продуктів.

Основною сировинною базою для океанічного рибальства в найближчі 10-12 років залишаються економічні зони іноземних держав в районі Центрально-Східної Атлантики (Марокко, Сенегал, Гвінея, Мавританія), острови Коргелен (Франція), Нова Зеландія, відкриті райони Світового океану Північно-Східної та Північно-Західної Атлантики.

Підприємства об’єднанння “Укррибгосп” здійснюють вирощування та вилов риби у внутрішніх прісних водоймах.Це виробництво не залежить від негативних зовнішньоекономічних чинників.Продукція прісноводних рибних господарств відповідає традиційному попиту населення. Вирощуванням, виловом і переробкою риби тут займаються 30 виробничих об’єднань, рибокомбінатів та самостійних рибгоспів, 27 риболовецьких спілок та багато рибоводно-меліоративних станцій. Ці господарства експлуатують понад 70 тис га ставків, 700 тис га водосховищ дніпровського каскаду. Потенційні можливості цих господарств можуть скласти 200 тис т вирощеної, виловленої і переробленої риби. Ставиться задача збільшити рибопродуктивність ставків, почати розведення осетрових риб в природних умовах річок Азово-Чорноморського басейну та в рибницьких господарствах південних областей України, вирощувати в солонуватих водах заток Азовського і Чорноморського морів кефалі-пелінгасу, забезпечити прискорене будівництво лиманних рибницьких господарств на мілководних ділянках дніпровських водосховищ.

В “Укррибколгоспоб’єднання” входять понад 50 риболовецьких колгоспів, які мають рибообробні цехи. Риболовецькі колгоспи в умовах Азово-Чорноморського басейну мають можливість розвивати прісноводне рибництво та вирощувати риб, молюсків, ракоподібних і водоростей в умовах солоних морських вод.

Рибообробна підгалузь рибного господарства об’єднує підприємства, які переробляють сировину тваринного і рослинного походження. Цю підгалузь поділяють на консервну, холодильну, коптильну, сушильну, кулінарну, засольну та ін.

Рибообробні підприємства України розташовані в районах базування риболовного флоту (Одеса, Миколаїв, Керч, Херсон та ін.) або у великих містах (Київ, Харків, Донецьк та ін.).

З розвитком океанічного рибальства, коли переходи від порту до районів промислу і назад стали дуже тривалими, виникла потреба поєднувати вилов риби і її обробку. Тепер понад 3/4 рибної сировини обробляють в морі. Це дає змогу значно скоротити розрив у часі між добуванням риби і її обробкою, що сприяє поліпшенню споживних властивостей продукту. Поєднання вилову риби з переробкою готової продукції має місце на суднах типу ВМРТ (великий морозильний рибний траулер), РМТ (рибний морозильний траулер), СРМТ (середній рибний морозильний траулер) та ін.

Рибництво є наймолодшою підгалуззю рибного господарства. Воно об’єднує підприємства товарного рибництва і відтворення рибних запасів.

З метою повнішого задоволення потреб населення у рибних товарах Україна завозить рибну продукцію також з-за кордону. Операції з оптових заготівель та постачання такої продукції здійснює асоціація оптово-збутових організацій “Укррибпромзбут”, а також комерційні структури. У 2000 році передбачено імпортувати 400 тис т харчової рибної продукції, а в 2005 році - 455 тис т.

Таким чином розвиток власного виробництва рибної продукції та завезення її з-за кордону дозволить наситити рибний ринок України, створити умови конкуренції, позитивно вплине на якість продукції та ціни.

Українським науково-дослідним інститутом гігієни харчування рекомендована норма споживання риби і рибних продуктів повинна складати 20 кг на людину в рік. При нинішній чисельності населення України (1998р. 50,5 млн) річна потреба в цій продукції складає 1,0-1,1 млн т. В 1997 році потреби в рибах і рибній продукції задовільнялись тільки на 20-25 %.

 


Читайте також:

  1. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
  2. В Академії
  3. В. Особливості навчання і виховання в Кисво-Могилянській академії
  4. Внесок Києво-Могилянської Академії у розвиток освіти України.
  5. Галузеві академії наук.
  6. Заснування Острозької академії князем В.-К. Острозьким в 1576 р.
  7. Організація навчального процесу в Острозькій академії
  8. Основні ідеї натурфілософських курсів у Києво - Могилянській академії, зближення філософії з природознавством. Феофан Прокопович.
  9. Особливості філософських курсів Києво-Могилянській академії. Життя та філософська діяльність Г.Сковороди.
  10. Філософія в Києво-Могилянській академії
  11. Філософська думка в Києво-Могилянській академії.




Переглядів: 445

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Гонорар за підручник автори дарують | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.