Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






В. Особливості навчання і виховання в Кисво-Могилянській академії

Особливу роль у розвитку освіти і культури в Україні відіграла Києво-Могилянська академія. У 1615 році було засноване Київське братство. У цьому ж році шляхтачка Галшка Гулевічівна подарувала йому свій двір на Подолі для влаштування монастиря, школи і притулку для прихожан. Наприкінці 1615 року Київське братство заснувало власну школу, а через рік - друкарню і паперову фабрику.

В 1631 році у Києво-Печерському монастирі Петро Могила заклав православну школу, де викладовою мовою стала латинська, впроваджено було й програми єзуїтських шкіл. Таке новаторство викликало сильне обурення проти Петра Могили серед членів Київського братства та українського козацтва. Але Петро Могила знайшов спосіб примиритись з противниками його школи. Він запропонував свою школу злити з братською. Братство прийняло цю пропозицію і восени 1632 р. школи злились. З цього моменту Київська братська школа називається колегією, а по смерті Петра Могили наприкінці ХVІІ ст. Києво-Могилянськоюколегією. У 1633 році колегія була визнана польським урядом.

Навчання в школі було платним в залежності від достатку батьків. Існувала школа за рахунок пожертвувань. Петро Могила подарував школі своє поселення Позняки. Після його смерті всі кошти перейшли до Київської колегії. Гетьман Петро Сагайдачний неодноразово робив пожертвування як Львівській, так і Київській школі. Київські братчики віддали школі селище Борщагівку.

Вчителі внесли багато нового не лише узміст навчання, а й в організацію навчального процесу.

Навчання тривало 12 років, хоча класів було всього 8: молодші - 4, середні - 2 класи, старші - 2 класи.

Зміст навчання; Молодші класи включали: фару (підготовчий клас), інфиму, граматику, синтему. Тут вивчали 4 мови: слов’янську (книжну українську), грецьку, латинську, польську. У програму цих класів входило вивчення катехізису, арифметики, нотного співу.

В середніх: піїтику та риторику.

В старших: філософію (богослов’я).

Із самого початку Київський колегіум був навчальним закладом вищого типу. Польський уряд заборонив присвоєння йому звання академії, так як “не може бути на православній і слов’янській мові високої культури, а значить і науки”. Лише в 1658 році право вищого навчального закладу було надано колегії польським королівським урядом. Остаточно закріплено в 1701 році Петром І.

Організація роботи школи:

Вступали до Київської колегії протягом всього року. Ніяких вікових обмежень не існувало. Навчались як діти української шляхти, так і діти бідняків, сироти навчались на кошти академії. Вчителів молодших .класів нази­вали дидаскалами, а учнів.- спудеями; старших - професорами і студентами.

Учнів у класах розміщували у певному порядку відповідно до успішності. Ті, хто навчався добре, сідали за першими столами, погано - за останніми. Кращі учні називалисьаудиторами. До приходу вчителя в клас вони перевіряли виконання домашніх завдань у решти учнів, ставили у “нотатках” оцінки. Після приходу вчителя аудитори доповідали йому про успіхи. Оцінки вчитель перевіряв, опитуючи деяких. Існувалицензори., які слідкували за порядком і дисципліною.


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. V Засоби навчання
  3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  5. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
  6. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  7. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  8. Аграрне виробництво і його особливості
  9. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  10. Адаптації та навчання
  11. Активний метод навчання
  12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.




Переглядів: 1587

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
А. Організація Острозького колегіуму – Академії | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.