Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Заснування Острозької академії князем В.-К. Острозьким в 1576 р.

Костянтин Острозький розумів, що матеріальна підтримка церков та монастирів є лише першим кроком до виходу з кризи, у якій знаходилась православна культура. Головна проблема полягала у відсутності вищого рівня освіти, що відчувалось особливо гостро в той час, коли в Західній Європі католицьке та реформаційне шкільництво пережи­вало свій розквіт. Починаючи з 60-х років XVI ст., у Речі Посполитій швидко з'являлися протестантські школи та єзуїтські колегіуми. Не було нічого дивного в гому, що більшість православних магнатів і шляхтичів посилали своїх дітей на­вчатися за кордон до протестантів та єзуїтів. Шлях виходу з цього глухого кута був у створенні шкіл. Вони виникали головним чином при церковних братствах, а також при окремих цер­квах і монастирях. Василь-Костянтин Острозький намагався сприяти цьому рухові. Ще в 1572 р. він надав землі в Турові д’яку Дмитрові Митуричу з тим, що той зобов'я­зувався "школи держати и уставником бути". У 1588 р. з ініціативи К.-В.Острозького повстала школа при кафедральній церкві у Володимирі та школа в Дерманському монастирі. Імовірно, що Василь-Костянтин міг заснувати школу в м. Дубно – своїй улюбленій резиденції. Проте створення звичайних церковних шкіл не могло вирішити проблему освіти. Першочерговим завданням князя було створення православної школи вищого типу, подібної до західноєвропейських академій та університетів. У кінці 1576 р., після отримання від Стефана Баторія підтвердження своїх прав на володіння Острогом, Костянтин почав будувати біля свого замку академію “з великою побожністю та з королівським розмахом”.

Найдавніше свідчення про академію міститься у передмові до Острозького Букваря, який вийшов у світ 18 червня 1578 року. Отже, до того часу вже було налагоджено діяльність академії та друкарні (побудовано приміщення. Залучено кадри викладачів та видавців). Виходячи з того, що на виконання цих робіт потрібен був рік-півтора, дослідники Я.Д.Ісаєвич та І.З.Мицько відносять заснування академії на кінець 1578 р. Заснування академії у в кінці 1576 р. підтверджують такі факти:

1. У листопаді 1576 року В.-К.Острозький отримав від Стефана Баторія грамоту, яка підтверджувала його право володіти Острогом.

2. Відомий волинський просвітник Василь Загоровський у своєму листі, написаному з полону весною 1576 року до Андрія Курбського, просив. щоб його дітей направили вчитися до вільнюської колегії єзуїтів або до школи Андрія Курбського. Отже, весною 1576 року Острозька академія ще не існувала, оскільки Василь-Костянтин ще не володів Острогом.

3. Відомий польський єзуїт Петро Скарга у передмові до своєї знаменитої книжки “Про єдність церкви божої”, яка вийшла у світ 7 лютого 1577р. відмовляє князя Острозького від того, щоб в Острозькій академії викладання велося слов’янською мовою. Передмова до книги, вірогідно готувалась Петром Скаргою у кінці 1576 року. Отже, якщо в передмові вже згадується академія, в кінці 1576 року вона вже існувала..

У творах авторів XVI ст. та в документах того часу навчальний заклад в Острозі називали по-різному – тримовним ліцеєм, школою, колегією. Проте виявлено чимало документів, у яких Острозька школа названа іменем вищого навчального закладу – академія. Назва академія зустрічається в таких документах:

1.Заповіт Гальшки Острозької, написаний 9 березня 1579 року,

2.Вихідні дані книги “Ключ царства небесного” Герасима Смотрицького, написаної 1587 р.

3.Лист до князя В.-К.Острозького від Іпатія-Потея, у якому Іпатій Потей називає свого полемічного опонента “клірика острозького” – “студентом славної академії острозької”.

4. Щоденник відомого католицького діяча Яна Вєлєвіцького, який був добре обізнаний з тодішнім шкільництвом, у якому острозький навчальний заклад також названий академією.

 

2. Матеріальне забезпечення академії.

9 березня 1579 р. племінниця князя Ельжбета-Гальшка княжна Острозька підтвердила у своєму заповіті надання на академію, а також на монастир Св. Спаса та на с. Доросиню 6000 коп грошей лічби литовської. Кожна копа грошей налічувала 60 золотих. Отже, Гальшка заповідала аккадемії 360 000 золотих монет.

На сеймі 25 лютого 1585 р. Стефан Баторій затвердив фундацію В.-К. Острозького на шпиталь та церкву Св.Трійці, що складалась із доходів містечка Сураж та 7 навколишніх сіл Суразької волості (Сураж, Туров, Оношки, Ходаки, Перші і другі Зіньки, Тетерівка, Ізерна) в розмірі 360 золотих в рік. Ця фундація фактично призначалась для академії, хоча в грамоті ні одним словом не згадується цей навчальний заклад. Князь Острозький не назвав його з політичних міркувань. Король не затвердив би надання фундації на такий антикатолицький заклад, як академія, Тому Острозький зробив фундацію на шпиталь і церкву Святої Трійці. А коли ця грамота була затверджена королем сам вже видав додатковий акт для забезпечення сум потрібних для викладачів академії. Про те, що Острозькій академії було передано 7 сіл Суразької волості свідчить дещо пізніший документ – грамота внучки князя Анни-Алоїзи Ходкевич від 25 жовтня 1624 року. У грамоті сказано, що княгиня передає Острозькій латинській школі, яка знаходилася при костелі половину фундації з сіл Суразької волості (180 золотих), зробленої В.-К. Острозьким для школи грецької та латинської“для виховання діточок в християнській набожності та визволених науках”. Отже, на той час фундація Суразької волості вже належала академії, яку в грамоті княгиня називає школою грецькою та латинською.

Діячів академії князь щедро обдаровував, надаючи їм маєтки та призначаючи на доходні посади. Ректорові академії Г.Д.Смотрицькому він подарував села Баклаївка та Борисівка, крім того, з 1576 р. Г.Д. Смотрицький згадується як князівський підскарбій І.Федоров був державцею одного з найбагатіших монастирів України - Дерманського, ним він залишався і тоді, коли переїхав до Острога і керував друкарнею. Діонісій Раллі, який приїхав з Римської Афанасіївської колегії від Римського папи, став архімандритом Дорогобузького монастиря, якому в грудні 1572 р. князь записав три села. Полеміст і видавець Василь Малюшицький (Суразький) був старостою Суразької волості. Ян Лятос володів в Острозі селянами.

Князь турбувався і про забезпечення учнів, оскільки в академію приймали дітей не тільки багатих, а й бідних, незалежно від їх стану. У цьому плані зберігся цікавий документ першої чв. XVII ст. “Postanovienie na akademie ostrogska”, у якому йдеться про фундацію князя на “школу острозьку” 1000 польських злотих та вказуються конкретні маєтності, які надавались академії (с.Завидів, фільвакр Більмаж під Острогом, землі під Степанем, сади Пустівські). У документі зазначається також, що на оплату вчителів щоквартально витрачається 50 золотих, на одяг учнів (взуття, хутра, шапки, кожухи) -10 золотих, а на харчування - 100 золотих. “На стіл готовий” давалися кури, м’ясо, риба, збіжжя, масло, сири, солонина, пшоно, просо, горох, овочі, солод до пива, тощо”. Отже, в історії Острозької академії князь виступав не тільки як її засновник, будівничий та організатор, але й як головний її фундатор, що забезпечував надійний матеріальний фундамент її існування.


Читайте також:

  1. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
  2. В Академії
  3. В. Особливості навчання і виховання в Кисво-Могилянській академії
  4. Внесок Києво-Могилянської Академії у розвиток освіти України.
  5. Галузеві академії наук.
  6. Заснування і розвиток Києва
  7. Заснування Центрального архіву давніх актів у Києві
  8. Класифікація підприємств залежно від форм власності, способу заснування та частки у статутному фонді іноземних інвестицій
  9. Організація навчального процесу в Острозькій академії
  10. Основні ідеї натурфілософських курсів у Києво - Могилянській академії, зближення філософії з природознавством. Феофан Прокопович.
  11. Приєднання Росією Криму і Північного Причорномор'я. Заснування Одеси.




Переглядів: 1957

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Семінарське заняття 2 | Організація навчального процесу в Острозькій академії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.