Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Особові займенники

Займенник япозначає особу мовця (людини чи персонiфiкованих iстоти, предмета). Займенник япри формах дiєслiв теперiшнього й майбутнього часу пропускають, що, наприклад, характерне для наукового стилю, в якому замiсть явживають також т.зв. авторське ми.Але за протиставлення обов’язково наголошується займенник (у другiй частинi речення): Я прийшов, а ти ні.

Паралельне вживання займенникiв першої особи однини i дiєслiвних форм першої особи "акцентує увагу на iнформацiї про мовця, вирiзняє його в комунiкативному планi". Займенник явходить до складу фразеологiзованих сполучень, якi вживають з метою переконати когось у чомусь, передати ставлення (здебiльшого скептичне) до когось чи до чогось або як погрозу: Не я буду; Щоб я провалився.

Займенник мипозначає групу мовця разом з iншими особами, а також може:

1. набувати експресивного забарвлення, передавати поняття друзi (близькi, однодумцi) i протиставлятися ви (МИ i ви);

2. набувати значення я, коли автор говорить вiд іменi колективу (авторське мив публiцистичному й науковому стилях) (ми дослiдили);

3. уживатися замiсть я в сполученнi з прийменником з О .в. iменника або займенника (ми з мамою, ми з тобою). Це є характерним для розмовного стилю;

4. уживатися замiсть я в opaторів, учителiв, лекторiв, щоб уникнути повторення я (МИ розглянули тему .);

5. уживатися замiсть ти, ви для передавання спiвчуття, жартiвливостi, iронiчностi, глузування тощо (он ЯК МИ заговорили);

6. уживатися замiсть я в офiцiйних звертаннях монархів для створення високої урочистостi.

Позначаючи особу чи предмет, до яких звернене мовлення, займенник тиможе також набувати й iншого (здебiльшого узагальненого) значення:

Кому ти потрiбен з такими знаннями?! З цим значенням тичасто вживають у розмовних фразеологiзмах, а також у прокльонах: А щоб тобi ... I що ти йому скажеш?! 3айменник тиможе мати рiзноманiтне експресивне забарвлення, передаючи грубiсть, презирство, зневагу i нiжнiсть, iнтимнiсть, повагу тощо.

Займенник випозначає групу осiб, до якої належить особа спiврозмовника разом з iншою особою (з iншими особами). Kpiм того:

- у сполученнi з прийменником зта О.в. iменника або займенника виозначає ти(або шанобливе ви) з ким–небудь (ви з нею пiдiть у лабораторiю);

- ви вживають замiсть ти для передавання ввiчливостi (пошанна множина).

Тут варто пам’ятати таке:

- слова весь, один, який, такийiз займенником виузгоджуються в однинi, а вживання їх у множинi є просторiчним або експресивно забарвленим, передає улесливiсть, пiдлабузництво; прикметник у складі iменногo присудка також треба ставити в однинi (яка ви вродлива);

- при займеннику виприсудок, виражений коротким прикметником, не вживають. Тут можлива тiльки форма множини (ви згоднi, а не ви згоден);

- нестягненi форми повних прикметникiв (веселая, вeceлії) при ви не вживаються;

- здебiльшого прикметники при ви в ролi присудка можуть мати i форму однини, i форму множини (ви гарнi– ви гарна). При цьому виникають такі вiдтiнки: у множинi повнiше передається емоцiя ввiчливостi, в однинi – приязнь, iнтимнiсть, фамiльярнiсть.

Biн, вона, воно, вонизамiнюють у мовленнi слова, що позначають не тiльки назви iстот, а й назви рiзних предметiв. Тому займенники третьої особи стоять здебiльшого пiсля iменникiв, указуючи на них. 3айменники третьої особи позначають також основні предмети мовлення, якi з тих чи iнших причин iменниками не називаються; цi предмети мовлення маскують, евфемiстично позначаючи займенником: Його проти ночi не згадуй!

Займенник вономає особливо багато семантико–граматичних i стилiстичних модифiкацiй; він, крім основного, може мати значення вказiвностi, неозначеностi (Що воно таке?), значення частки (Оце воно тобi й є!). Вонов значеннi частки входить до складу розмовних фразеологiзмiв.

Вонизамiсть вінуживають для улесливого, пiдлабузницького позначання представникiв, якi займають вищу від мовця посаду, а також переважно в просторiччi для висловлювання поваги, пошани. Вживання заайменникiв він, вона на позначення присутньої пiд час розмови третьої особи має відтінок або неввiчливостi, або фамiльярностi, iнтимностi.


Читайте також:

  1. Безособові дієслівні форми на –но, -то
  2. Займенники (вказівні, відносні, зворотний)
  3. Займенники (особові, вказівні, неозначені, заперечні)
  4. Заперечні займенники
  5. Зворотні та підсилювальні займенники
  6. Конфлікти поділяють на внутрішньоособистісні, міжособові, міжгрупові, організаційні, міжнаціональні, регіональні тощо.
  7. Міжособові і організаційні комунікації.
  8. Міжособові методи вирішення конфлікту
  9. Неособові форми дієслова
  10. НЕОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА
  11. Неособові форми дієслова (Non-finite forms of the verb)
  12. Означальні займенники




Переглядів: 797

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тверда і м’яка група прикметників | Присвiйнi займенники

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.