• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Охорона праці і техніка безпеки в готелях

Сучасний готель оснащений великою кількістю різного обладнання і майна. У ньому працює значна кількість обслуго­вуючого персоналу, відбувається постійна зміна проживаючих. Саме тому питанням охорони праці і техніки безпеки в готелях приділяється велика увага.

У готелях повинні проводиться заходи щодо профілактики травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, електробезпеки, навчання персоналу.

Загальне керівництво роботою з охорони й безпеки праці в готелі здійснює директор (роботодавець). Він зобов'язаний за­безпечити виконання вимог законів про працю, правил і норм з охорони праці, державних стандартів, а також виконання зо­бов'язань, передбачених колективним договором (контрактом).

Директор готелю наказом призначає відповідального за безпеку праці, формує склад служби охорони праці, призначає відповідальних за стан охорони праці в кожному підрозділі і відповідальних за навчання персоналу готелю і перевірку знань з охорони праці.

На основі положень, правил і типових інструкцій у кожно­му готелі розробляється своє положення про організацію робо­ти з охорони праці і виробничої санітарії. Крім того, для кож­ної категорії працівників розробляються інструкції.

Працівник готелю зобов'язаний дотримуватися норм, пра­вил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідом­ляти своєму безпосередньому керівникові про будь-який не­щасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей.

Працівники готелю допускаються до роботи лише після про­ходження інструктажу з техніки безпеки. Видами інструктажу є вступний, первинний, повторний, позаплановий, поточний.

Профілактика виробничого травматизму. Причини травма­тизму можуть бути організаційними і технічними.

До організаційних відносяться: недостатній нагляд за до­триманням правил техніки безпеки, відсутність необхідної тех­нічної кваліфікації в персоналу, робота без запобіжних засобів, неправильне розташування людей на робочому місці, недо­статній інструктаж, погане освітлення, низька або висока тем­пература, слабка вентиляція тощо.

До технічних причин травматизму відносяться: не­справність або недосконалість технологічного обладнання, інструментів, пристроїв і засобів техніки безпеки, незручність або захаращеність робочого місця.

Причиною травми може стати також хворобливий стан пра­цюючого, непідготовленість до даної роботи і неуважне відно­шення до неї, стомлення і стан сп'яніння.

Розслідування й облік нещасних випадків відбувається відповідно до «Положення про порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві». Це положення встанов­лює єдиний порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві, обов'язковий для готелів будь-яких форм влас­ності.

За результатами розслідування складається висновок, що є обов'язковим для роботодавця і може бути оскаржений в орга­нах державної інспекції праці або в суді.

Виробнича санітарія і гігієна. Гігієна праці розглядає питан­ня, пов'язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; розробляє гігієнічні і лікувально-профілактичні захо­ди, спрямовані на поліпшення і збереження здоров'я праців­ників, підвищення працездатності і продуктивності праці. Існу­ють декілька гігієнічних критеріїв оцінки умов праці:

• забруднення повітря;

• температура, вологість і швидкість руху повітря;

• рівень шуму;

• освітленість;

• санітарний стан;

• особиста гігієна співробітників.

Забруднення повітря. Усі приміщення готелю, де працює персонал, повинні бути просторими, мати досить високі стелі, бути оснащеними природною або примусовою вентиляцією, що забезпечує нормальну циркуляцію повітря і виключає проник­нення сторонніх запахів.

Температура, вологість і швидкість руху повітря. Ці пара­метри мають сильний вплив на стан людини, її працездатність і регулюються за допомогою системи опалення. Температура по­вітря в приміщеннях повинна бути не нижче 18 °С, вологість повітря в теплий період року 30-60%, у холодний — не більш 70%, швидкість руху повітря в холодний період — до 0,3 м/с, у теплий — до 0,5 м/с.

Рівень шуму. У готелях повинні дотримуватися протишумні правила, до яких належать такі. Підлоги в коридорах, холах і вітальнях мають покриватися звукопоглинаючими килимами або покриттями, що їх замінюють. Телевізори мають встанов­люватися лише в номерах або спеціальних приміщеннях, а те­лефон загального користування — віддалік від житлових кімнат у спеціальних кабінах або під акустичним ковпаком. Для змен­шення шуму в житлових і громадських приміщеннях викорис­товують спеціальні звукоізолюючі вікна і двері, звукоізолюючу обробку стін.

Освітленість. При поганій освітленості з'являються зоро­ва втома, загальна млявість, погіршення зору, знижується про­дуктивність праці. У приміщеннях повинне бути природне (не менш одного вікна) і штучне освітлення, що забезпечує освіт­леність цілодобово при лампах розжарювання — 100 лк (у лю­менах), при люмінесцентних лампах — 200 лк, у коридорах -природне або штучне освітлення. Кожне робоче місце повин­не бути досить освітлене, але освітлення при цьому не повинне справляти сліпучої дії. Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Застосування лише місцевого освіт­лення на робочих місцях не допускається. Існує також аварій­не освітлення на випадок евакуації.

Санітарний стан.У готелі повинні дотримуватися санітар­но-гігієнічні норми і правила, встановлені органами епідеміо­логічного нагляду, зокрема з чистоти приміщень, стану сантех­нічного обладнання, видалення відходів, ефективного захисту від комах і гризунів, обробки білизни. Усе газове, водопровідне і каналізаційне обладнання повинне бути встановлене й експ­луатуватися відповідно до «Правил технічної експлуатації го­телів та їхнього обладнання».

У приміщеннях необхідно щодня робити вологе прибиран­ня, видаляти пил і павутину, пилососити килими і килимові покриття, протирати вікна, двері. По закінченні роботи при­міщення потрібно ретельно прибрати і залишати в повному порядку. Періодично необхідно прибирати приміщення з ви­користанням мильно-лужного розчину, хлорного вапна, про­водити генеральні прибирання, дезінфекції й дезинсекції (за­ходи боротьби з комахами). Особлива увага має приділятися роботі покоївок. Транспортування білизни, прибиральних ма­теріалів й інвентарю здійснюється покоївками на візках.

У службових приміщеннях, призначених для відпочинку, прийому їжі, зміни одягу обслуговуючого персоналу заборо­няється тримати прибиральний інвентар і брудну білизну. Ці кімнати обладнуються індивідуальними шафами, обідніми сто­лами, стільцями тощо.

Інструкція з санітарного утримання вимагає від персоналу особливої уваги до постільної білизни проживаючих та їхньої своєчасної заміни. У білизняній повинна бути ідеальна чисто­та. Чиста і брудна білизна має зберігатися в різних приміщен­нях, окремо одна від одної. Після прийому брудної білизни не­обхідно вимити руки і змінити халат. Прання білизни прожи­ваючих здійснюється покоївками в спеціально обладнаних приміщеннях.

Інструкція з санітарного утримання включає також вимо­ги до стану території, що прилягає до готелю. Територія повин­на бути прибрана, озеленена, облагороджена. Для збору побу­тових відходів на території двору встановлюються сміттєзбиральники. Вторинна сировина і макулатура має збиратися і складатися окремо.

Усі працівники готелю не рідше одного разу в рік мають проходити медичний профогляд у поліклініках і подавати на роботі довідки про стан свого здоров'я. Співробітники, що не пройшли медогляд, до роботи не допускаються.

У випадку, якщо занедужає проживаючий, адміністрація готелю має викликати лікаря. У випадку інфекційного захво­рювання працівники СЕС проводять у номері дезінфекцію. Прибирання номерів, у яких знаходяться хворі, має проводи­тися із застосуванням розчину хлорного вапна.

На кожному поверсі готелю повинні бути пам'ятки про на­дання першої допомоги й аптечки з набором необхідних меди­каментів.

Електробезпека в готелях. Електричний струм становить велику небезпеку для життя і здоров'я людини. Враження елек­тричним струмом найчастіше відбувається в результаті: випад­кового дотику до відкритих струмопровідних частин, що зна­ходяться під напругою; появи напруги в результаті пошкоджен­ня ізоляції на зовнішніх металевих частинах електроустановок; неякісного заземлення або занулення електроустановки; неза­довільного огородження струмопровідних частин установки від випадкового дотику; виконання робіт на розподільних пристро­ях без відключення напруги і без дотримання необхідних заходів безпеки.

У результаті дії електричного струму вражаються внутрішні органи людини, що часто приводить до смертельного резуль­тату. При дії електричної дуги виникає ураження зовнішніх органів (опіки).

Електротравми за ступенем важкості класифікуються так:

I ступінь — судомні скорочення м'язів без втрати свідо­мості;

II ступінь — судомні скорочення м'язів і втрата свідо­мості;

III ступінь — втрата свідомості і порушення функцій сер­цевої діяльності і дихання;

IV ступінь — клінічна смерть.

Крім того, до наслідків електротравм відносять «знаки» струму і «металізацію» шкіри.

Важкість електротравми залежить від сили, частоти, шляху струму в організмі потерпілого, фізіологічного стану його органі­зму, часу впливу й умов зовнішнього середовища.

Найбільш небезпечний для людини змінний струм часто­тою 50-500 Гц.

Опіки в залежності від ваги характеризуються так:

I ступінь — почервоніння шкіри;

II ступінь — утворення міхурів;

III ступінь - обвуглювання шкіри;

IV ступінь - обвуглювання м'язів, судин, підшкірної сітківки.

До технічних способів і засобів захисту від ураження стру­мом відносяться: ізоляція струмопровіднихчастин; захисне за­землення, занулення; захисне відключення; огороджувальний пристрій; попереджувальна сигналізація, знаки безпеки, засо­би захисту та ін.

До роботи з електроустановками допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли інструктаж і навчання безпеч­ним прийомам праці, які підтвердили знання правил безпеки стосовно виконуваної роботи й пройшли інструктаж щодо зай­маної посади.

Слід також зазначити, що у кожному готелі наказом дирек­тора з числа спеціально підготовленого електромеханічного персоналу призначається особа, відповідальна за загальний стан електрогосподарства готелю.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. IV. Агротехніка квітково-декоративних рослин відкритого грунту.
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
9. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
10. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
11. VI. ОХОРОНА ФЛОРИ І ФАУНИ
12. Абіотичні та біотичні небезпеки.

Переглядів: 4416